м. Чернівці «31 » жовтня 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Ковтюк Є.І.
Суддів Рулякова В.І., Семенюка К.М.
за участю прокурора Сілічевої А.В.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 серпня 2006р.
Цим вироком ОСОБА_2, уродженка і мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта вища, вдова, не працює, в силу ст. 89 КК України не судима;
засуджена за ст. 358 ч. 2 КК України на 1 рік позбавлення волі;
за ст. 358 ч. З КК України на 1 рік позбавлення волі;
за ст. 190 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна на праві власності майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_2 замінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взято її під варту із залу суду.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно з вироком ОСОБА_2 на початку 2005 року достовірно знаючи, що виготовлений паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_3 є підроблений, засуджена ОСОБА_2 видаючи себе за ОСОБА_3 підробила наступні документи, а саме: в заяву про надання кредиту в кредитній спілці "Наші люди", в розписку кредитної спілки "Наші люди"; в договір іпотеки в кредитній
спілці " Наші люди "; в договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 внесла завідомо неправдиві підписи від імені ОСОБА_3 та
Справа № 11-399/2006 р. Головуючий у І інстанції Марчук В.Т.
Категорія ст.ст. 190 ч. 4,358 ч. 2,3 Доповідач Руляков В.І.
КК України
склала заяву від імені ОСОБА_3 про погашення кредиту.
Вчинення вищевказаних підроблень документів ОСОБА_2 вчиняла з метою заволодіння квартирою ОСОБА_3
З цією ж метою 04.05.2005 року вона пред'являла і використовувала підроблений паспорт для отримання дублікату індентифікаційного номеру; отримання дублікату договору купівлі-продажу від 30.05.1995р.; отримання витягу про реєстрацію права власності; отримання кредиту за кредитним договором НОМЕР_2; при заключенні договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі де вказаний паспорт представники вказаних установ сприймали як дійний.
В подальшому, проживаючи в квартирі потерпілої з її згоди ОСОБА_2 маючи намір заволодіти майном ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи підроблений паспорт отримала відповідні дублікати документів на квартиру АДРЕСА_2.
13.06.2005 року ОСОБА_2 по підробленому паспорту отримала по кредитному договору з кредитною спілкою "Наші люди" 85000грн. на ремонт будинку і у забезпечення виконання забов"язань за кредитним договором надала на іпотеку квартиру АДРЕСА_2, вчинивши підпис від імені ОСОБА_3
Кредит в сумі 85000 грн. ОСОБА_2 використала на свої потреби.
З метою погашення кредиту ОСОБА_2 діючи по підробленому паспорту від імені ОСОБА_3 20.08.2005 року за договором купівлі-продажу відчужила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_2, чим завдала потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 158976 грн.
На вказаний вирок подана апеляція адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 в якій він просить вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.08.2006 року відносно засудженої ОСОБА_2 скасувати і змінити міру покарання з пом"якшенням призначеного покарання, так як покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженої.
Суд не взяв до уваги визнання засудженою своєї вини в повному обсязі по використанню наданого їй паспорту.
Висновок суду у вироку про те, що ОСОБА_2 в судовому засіданні своєї вини не визнала повністю, а також те, що це її спосіб захисту з метою уникнення відповідальності є неправдивим і не відповідає фактичним обставинам справи.
Засуджена як на досудовому так і в судовому слідстві давала послідовні і правдиві покази.
За весь період досудового і судового слідства підзахисна давала послідовні і правдиві покази не намагалась уникнути кримінальної відповідальності і активно сприяла розкриттю злочину.
Вона тільки домагалася довести суду в своїх поясненнях, що матеріальної шкоди від шахрайства не мала. Суд не врахував її щире чистосердечне каяття, активне сприяння в розкритті злочину, визнання вини в повному обсязі позитивну характеристику, на утриманні престаріла мати.
Заслухавши доповідача, прокурора, засуджену, адвоката ОСОБА_1 розглянувши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Вина засудженої ОСОБА_2 у підробленні документів, які видаються та посвідчуються установою яка має право видавати та посвідчувати такі документи і які надають права, з метою використання їх як підроблювачем так і іншою особою вчинене повторно, у використанні завідомо підроблених документів, а також у задоволенні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ( шахрайство ) вчинене у особливо великих розмірах, доведена зібраними по справі доказами, які належним чином досліджені судом і яким дана правильна юридична оцінка.
Не дивлячись на невизнання своєї вини засудженою ОСОБА_2, її вина доведена слідуючим.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з засудженою вони знайомі біля 10 років. У 1995 році вона за власні кошти придбала кв. АДРЕСА_2.
У 2003 році вона за проханням ОСОБА_2 дозволила тимчасово проживати у цій квартирі доньці останньої. Після того вона туди не навідувалась. Лише в листопаді 2005 року вона дізналась, що її квартира продана засудженою ОСОБА_2 по підробленому паспорту. Ніяких зобов'язань фінансового характеру перед ОСОБА_6 з її боку не було. Ні в які органи не зверталась на отримання кредиту.
Свідок ОСОБА_7 показав в судовому засіданні, що потерпіла є його дружиною і яка у 1995 році для дітей придбала квартиру АДРЕСА_2. Будь-яких фінансових забов"язань у нього перед ОСОБА_6 не було.
У 2005 році йому стало відомо, що ОСОБА_2 по підробленому паспорту продала вказану квартиру.
Анологічні покази дав свідок ОСОБА_8.
З показів свідка ОСОБА_9, оголошених в судовому засіданні вбачається, що він працює головою правління кредитної спілки "Наші люди". Влітку 2005 року до нього звернулась ОСОБА_3 з приводу отримання кредиту і в забезпечення кредиту запропонувала квартиру АДРЕСА_2, при цьому надала всі необхідні документи. При оформленні кредиту вона особисто підписувла всі документи.
В серпні 2005 року вона попросила допомогти продати вказану квартиру тому, що виїзджає за кордон і треба погасити кредит, і власноручно написала заяву про продаж квартири. Він підшукав покупців. Нею була вчинена угода купівлі-продажу цієї квартири за 165000 гривен. Він отримав у неї 85000 гривен в рахунок погашення кредиту, а решта суми залишилась у ОСОБА_3, як згодом було встановлено ОСОБА_2
Покази свідка ОСОБА_9 підтвердив свідок ОСОБА_10.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що вони придбали для дітей квартиру АДРЕСА_2. Продавцем була ОСОБА_2, яка називала себе та пред"являла паспорт на прізвище ОСОБА_3.
Сторонами у договорі купівлі-продажу з одного боку була ОСОБА_3 з іншого ОСОБА_13 та ОСОБА_4.
Гроші за квартиру передавались безпосередньо засудженій.
Аналогічні покази дали суду свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_4.
Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_13 пояснили в судовому засіданні, що їхніми батьками для них була придбана квартира АДРЕСА_2. В подальшому їм стало відомо, що засуджена під призвищем ОСОБА_3 продала батькам цю квартиру.
Вина її підтверджена також заявою написаною від імені ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 52); розпискою ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 54) договором купівлі-продажу від 30.05.21995р. з якого вбачається, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 27-28); заявою ОСОБА_2 написаною від імені ОСОБА_3 на продаж квартири АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 69); договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 укладеного ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3, а також іншими документами складеними від імені ОСОБА_3 засудженою ОСОБА_2 у зв"язку з отриманням кредиту та продажу квартири, які вона підписала від імені ОСОБА_3.
Таким чином суд правильно кваліфікував дії засудженої ОСОБА_2 за ст. ст. 358; ч. 2; 358 ч. 3; 190 ч. 4 КК України.
Посилання у апеляції адвоката ОСОБА_1 на те, що суд не взяв до уваги визнання засудженою вини в повному обсязі не відповідає дійсності, оскільки суперечить матеріалам справи. З протоколу судового засідання вбачається, що підсудна ОСОБА_2 вину свою не визнала. З її показів вбачається, що вона ніякої матеріальної вигоди від скоєного не мала, а діяла в інтересах сім'ї ОСОБА_6. Зауваження на протокол судового засідання не подавали ні адвокат ні засуджена. А тому суд вірно зробив не визнавши те, що вона вину визнала в повному об"ємі і щиро кається у скоєному. Суд також обгрунтував своє рішення щодо характеристики засудженої і колегія суддів з цим погоджується.
Таким чином призначаючи міру покарання засудженій ОСОБА_2 суд у відповідності врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, один з яких особливо тяжкий, особу засудженої, яка раніше вчиняла умисні злочини, завдану матеріальну шкоду потерпілій не відшкодувала, її ставлення до скоєнного злочину, те що вона була виписана за порушення режиму і в подальшому по меддопомогу не зверталась та амбулаторно не лікувалась. Згідно з акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 ознак хронічного психічного захворювання не виявляє, діагноз "симулятивний розлад" з яким, вона була госпіталізована 15.11.2005р. є наслідком прояви симуляції і на думку суду така поведінка ОСОБА_2 пов"язана із ухиленням від переслідування за скоєне.
Судом враховані також обставини, що пом"якшують та обтяжують її покарання, а також і ті на які посилається у апеляції адвокат.
В зв"язку з наведеним колегія суддів вважає, що суд, правильно взявши до уваги підвищену суспільну небезпеку вчинених нею злочинів прийшов до висновку, що її виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції її від суспільства, а тому не знайшов підстав для застосування відносно неї ст. ст. 69; 75 КК України.
А тому колегія суддів не знаходить підстав для пом»якшення засудженій ОСОБА_2 міри покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365; 366 КПК України , колегія суддів,-
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 серпня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий Ковтюк Є.І.
Руляков В.І. Семенюк К.М.