Справа №2218/16978/2012
№ провадження
2/2218/6208/2012
17 жовтня 2012 року Хмельницький міськрайонний суд в складі :
головуючого - судді Бондарчука В.В.,
секретаря Потаніної О.О.,
з участю
прокурора Рибачук О.Г.,
позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з участю третьої особи виконавчого комітету Хмельницької міської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
14 серпня 2012 року позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що сторони перебували у шлюбі з 04 по 2007 роки перебували у шлюбі. Мають спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідач, будучи батько дитини вихованням сина не займається, матеріальної допомоги на його утримання не надає, крім того відбуває покарання у місцях позбавлення волі позивачка просить її позов задовольнити.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в тому обсязі, що визначений у позовній заяві зазначила, батьком дитини ОСОБА_3 відбуває покарання, на дай час шлюб між ними розірвано, вона перебуває у шлюбі з іншою особою, малолітній ОСОБА_4 бажає мати таке саме прізвище як матір, а без позбавлення батьківських прав це є неможливим.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення проти позову, вважає його необґрунтованим, просив відмовити в повному обсязі, зазначив, що бажає брати участь у вихованні сина.
Представник третьої особи служби у справах дітей в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що висновком органу опіки та піклування, позбавлення батьківських прав відповідача є недоцільним.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію відповідача та представника третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 23 жовтня 2007 року. Мають спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка, як па підставу позову зазначила, про бажання малолітнього ОСОБА_4 змінити прізвище, а також, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню сина на підтвердження чого надала довідку Скаржинецької загальноосвітньої шкоди №69 від 30 липня 2012 року про те, що за період навчання в школі ОСОБА_4, його батько справами дитини не цікавився, участі в житті шкоди і класу не приймав.
Про те, судом враховується наступне.
В судовому засіданні було встановлено, що 29 грудня 2006 року колегією суддів судової палати з кримінальних справ ОСОБА_3 було засуджено за п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 187, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна крім житла. Ухвалою Верховного суду України від 15 травня 2007 року вирок було залишено без змін. На даний час засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання в Коломийській виправній колонії №41.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 15 жовтня 2012 року №29-21-1655/12 позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 є недоцільним, оскільки підстави для цього відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У п.17 Постанови №3 від 30 березня 2007 року звернуто увагу на те, що не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Згідно п.18 цієї ж Постанови, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову.
Аналізуючи надані докази та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3, відбуваючи покарання в Коломийській виправній колонії №41, проживає окремо від малолітнього сина ОСОБА_4, та не може виконувати батьківські обов'язки по його вихованню, з причин не залежних від його волі, тому за відсутності його вини, а також, за недоведеності інших підстав визначених ст.164 СК України, враховуючи бажання батька приймати участь у вихованні сина, позовні вимоги про позбавлення батьківських прав бути задоволеними не можуть.
Керуючись ст.164 Сімейного кодексу України, ст.ст.60, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі, якщо апеляцію подають особи, які не були присутніми в судовому засіданні, то апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: