19.10.2012
Справа № 0827/5036/12
Пр. № 0827/2-2012/2012
16 жовтня 2012 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого -судді Щасливої О.В.,
при секретарі Морозової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа -інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої недоліком послуг,
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок недоліків послуг з встановлення автомобільної шини.
В позові зазначив, що 9 грудня 2011 року придбав у фізичної особи-суб'єкта господарювання ОСОБА_3 автомобільну шину 195 Р 14 торгової марки «Матадор МРS 320»за ціною 878 грн. Працівники станції технічного обслуговування, що знаходиться за адресою: м. Вільнянськ Запорізької області, вул. Проектна, 4, яка належить відповідачу, встановили зазначену шину на транспортний засіб позивача. За зазначену послугу позивач сплатив 29 грн. 18 грудня 2011 року під час експлуатації транспортного засобу позивач виявив пошкодження автошини в районі колісного диску, що зумовило заміну шини. Керуючись своїм правом на отримання продукції належної якості, 23 грудня 2011 року позивач звернувся з вимогою про усунення порушення його права до продавця товару - приватного підприємця ОСОБА_3, який у відповідності до вимог Закону України «Про захист прав споживачів»взяв на себе зобов'язання з проведення експертизи продукції. Внаслідок дослідження причин втрати якості автомобільної шини державним підприємством «Центр з сертифікації шин та гумовотехнічних виробів «СЕПРОшинаГТВ»встановлено, що пошкодження шини зумовлене неякісним виконанням монтажних робіт з її встановлення.
Оскільки отримання неякісної послуги сталося з вини відповідача, між тим він відмовляється врегулювати спір в добровільному порядку, позивач просить стягнути з нього вартість шини у сумі 878 грн., витрати з транспортування шини до місця проведення дослідження -у м. Дніпропетровськ у сумі 220 грн., а також видатки з проведення експертизи в розмірі 80 грн., а усього 1207 грн.
Крім зазначеної суми, позивач просить стягнути з відповідача 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, пояснюючи її емоційними стражданнями, яких він зазнав через отримання неякісної послуги, яка, крім того, що призвела до майнових витрат, ще й піддала ризику його безпеку під час керування автотранспортом, ухилення відповідача від вирішення питання у позасудовому порядку.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову, просить про його задоволення.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не довів ґрунтовності своїх вимог. Вартість спричиненої шкоди не доведена через невідповідність наданих позивачем товарних чеків, а також рахунку офіціанта вимогам законодавства про бухгалтерський облік; квитанція про сплату вартості проведення дослідження причин поламки колеса - єдиний фінансовий документ, що є допустимим доказом, проте в цій квитанції зазначено, що витрати з проведення експертного дослідження поніс ПП ОСОБА_3 Що стосується висновку за результатами технічної експертизи шини, з її змісту не можна зрозуміти, які саме наслідки потягли порушення правил монтажних операцій, а висновок експерта про середній ступінь зносу протектору шини не узгоджується з поясненнями позивача про експлуатацію шини протягом трьох днів та проходження відстані у 2 тисячі кілометрів, між тим шини марки, яку набув позивач, розраховані на пробіг на відстань від 80 тисяч до 100 тисяч кілометрів. До того ж, позивач спрямовує свої вимоги в русло положень про захист прав споживачів, які регламентують захист прав споживачів продукції та послуг для задоволення особистих побутових потреб, між тим позивач пояснив, що свій транспортний засіб використовує при виконанні трудових обов'язків.
У зв'язку з викладеним у задоволенні позову просить відмовити.
Представник третьої особи, належним чином повідомленої про час та місце вирішення спору, до суду не з'явився з невідомих причин, повідомлення про згоду на участь у справі інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області не надала.
За згаданих обставин суд у відповідності до ст. 36 ЦПК України вважає за можливе вирішення справи у відсутність представника третьої особи.
Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов в частині вимог про відшкодування майнової шкоди таким, що підлягає задоволенню, і не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди, виходячи з таких міркувань.
Судом встановлено, що 9 грудня 2011 року позивач у приватного підприємця ОСОБА_3 придбав шину виробництва «Матадор МРS 320»за ціною 878 грн. (а. с. 7), яку встановив на належний йому транспортний засіб на станції технічного обслуговування, що належить приватному підприємцю ОСОБА_2, сплативши за зазначену послугу 29 грн. (а. с. 9). Під час експлуатації автошини виявилися її ушкодження, які відповідно до висновку № ТЭ 16-2012 технічної експертизи зумовлені порушенням виконання правил монтажних операцій (а. с. 6).
Відповідно до ст. 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, підлягає відшкодуванню, за вибором потерпілого, продавцем або виготовлювачем товару.
Шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.
В силу ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а згідно із ст. 639 договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Вирішуючи твердження представника відповідача про недопустимість доказів про сплату позивачем придбаної автошини, транспортних послуг з її транспортування до іншого населеного пункту, а також квитанції про сплату послуг із встановлення шини, суд виходить з того, що при купівлі-продажу шини сторони за обопільною згодою, досягши домовленості щодо умов цього договору, втілили його в прийнятну для обох сторін форму: позивач, сплативши гроші за набутий товар шляхом готівкового розрахунку, отримав цей товар, підтвердженням чого є товарний чек № М 1-0086 від 09.12.2011 року (а. с. 7).
Підтвердженням надання транспортних послуг є аналогічний товарний чек, виданий ПП ОСОБА_4, про отримання 220 грн. за перевезення шини до іншого населеного пункту (а. с. 7).
Що стосується рахунку офіціанта, який отримав позивач на станції технічного обслуговування після надання послуг з монтування автомобільної шини, суд виходить з того, що саме такий документ, що містить відмітку про сплату суми в 29 грн., він отримав від виконавця робіт, тому, виходячи з тих самих міркувань, визнає його як допустимий доказ отримання послуги і її оплати (а. с. 9).
Зазначені висновки суду підкріплюють пояснення позивача про те, що він систематично прибігає до послуг зазначеної станції технічного обслуговування і в усякому випадку надання таких послуг отримує квитанції, які йменуються рахунком офіціанта, а представник відповідача не заперечує, що його довіритель є суб'єктом господарювання у сфері послуг з технічного обслуговування транспортних засобів.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції відповідно до закону.
В силу п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», яка містить тлумачення термінів, що застосовуються в Законі, істотний недолік -недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця) після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
При вирішенні спору суд виходить з того, що при отриманні послуги з монтування автомобільної шини, право позивача на отримання послуги належної якості було порушено, на що вказує проведена інспекцією з питань захисту прав споживачів перевірка, а також висновок технічної експертизи шини, з яких випливає, що механічне ушкодження шини в районі колісного диску виникло в результаті порушень правил монтажних операцій в процесі шиномонтажу (а. с. 6, 10).
При цьому суд не погоджується з твердженнями представника відповідача про неясність висновку експерта, оскільки він (висновок) містить описання механічних ушкоджень досліджуємого об'єкта, а також посилання на те, що причиною відмови роботи колеса стали порушення правил монтування.
Твердження про те, що у висновку є посилання на середній знос малюнка протектора, а це не узгоджується з поясненнями позивача про експлуатацію ним транспортного засобу із встановленою шиною протягом кількох днів, суд знаходить неналежними до предмету спору, оскільки поняття зносу є оціночним, але в усякому випадку у наведеному судом висновку експерта є беззаперечний висновок, що саме дефекти монтажних робіт викликали вихід із строю автомобільної шини, а що стосується предмета дослідження, на експертизу була надана саме та шина, яку встановлювали робітники відповідача.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза продукції проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд вважає дії продавця, яким є ПП ОСОБА_3, з організації проведення експертизи і її оплати такими, що зумовлені його обов'язком надати інформаційну допомогу споживачеві, а висновок експерта про втрату якості продукції внаслідок дій третіх осіб в силу наведеного правила є підставою для повернення продавцеві понесених ним у зв'язку з експертизою продукції витрат.
На підставі викладеного суд знаходить дії зі сплати продавцем вартості експертизи такими, що охоплюються логікою ситуації, переконливими твердження позивача про передачу ним ПП ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 80 грн. за проведення експертизи, а доводи представника відповідача про недоведеність того, що саме позивач поніс ці витрати - неспроможними.
Крім наведених доводів, приймаючи як допустимий і належний доказ висновок технічної експертизи, суд враховує, що виконавець послуг в силу законодавства про захист прав споживачів вправі оскаржити зміст цього висновку у судовому порядку, а відповідач в межах судового розгляду наділений правом звертатися за допомогою суду у забезпеченні доказів, шляхом, зокрема, призначення проведення експертного дослідження, між тим, обізнаний про це право, представник відповідача, не скористався ним.
Доводи представника позивача, про те, що позивач набував продукцію не для задоволення своїх особистих потреб, а в інтересах експлуатації транспорту у зв'язку з виконанням службових обов'язків спростовує зміст товарних чеків про набуття автомобільної шини не суб'єктом господарювання, а фізичною особою.
З урахуванням наведеного права споживача на відшкодування майнової шкоди суд вважає, що його вимоги про стягнення майнової шкоди, які підтверджені наданими фактичними даними, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи позов в частині вимог про стягнення моральної шкоди, суд враховує право позивача на її відшкодування, проте, керуючись принципом змагальності цивільного судочинства, не вбачає підстав для їх задоволення через недоведеність як наявності самої шкоди, так і її розміру, а посилання позивача, що в основу цього розміру він поклав міркування його домірності розміру майнової шкоди, хибними, оскільки в силу закону моральна шкода не пов'язана з розміром відшкодування майнової шкоди.
Судовий збір, від сплати якого звільнено позивача, відповідно до правил цивільного процесуального законодавства повинен бути стягнутим з відповідача у доход держави.
Керуючись ст. ст. 23, 1210, 1211, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 88, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1207 грн. у відшкодування майнової шкоди.
У задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_5 у доход держави 214 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії повного рішення суду.
Суддя О.В. Щаслива