Справа № 0809/3579/2012
Провадження № 2/0809/1134/2012
21.08.2012 року м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Савочка А.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
Позивач звернулася до суду з позовною заявою в якій зазначила, що у неї з відповідачем є спільна дитина -син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між сторонами розірвано й з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дитини.
З червня 2008 року дитина перебуває на диспансерному обліку в КУ «Центральна клінічна лікарня № 4 Заводського району»з діагнозом «Ожиріння аліментарного гине за ВСД по гіпертонічному типу, Дисметаболічна кардіопатія ПМК І ступеня»и потребує санаторно-курортного лікування один раз на рік. Вартість лікування становить 5166 грн.
Самостійно оплатити санаторно-курортне лікування позивачка не в змозі. Відповідач добровільно надавати допомогу на лікування дитини відмовляється, що й стадо причиною звернення до суду. Просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 2600 грн.
Сторони до суду не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, відповідач позов визнає, проти його задоволення не заперечує.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив юридичні факти та відповідні до них правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка й відповідач мають спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4) й з відповідача за рішенням суду на користь позивачки проводиться стягнення аліментів в розмірі ј частини від його заробітку.
Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з якого присуджено стягнення аліментів на дитину, повинен приймати участь й у додаткових витратах, пов'язаних особливими обставинами, зокрема хворобою дитини. Згідно наданих доказів суд приходить до висновку, що дитина дійсно хворіє, що підтверджується наданими медичними документами (а.с.5-10,15-20).
Частина 4 ст.174 ЦПК України, передбачає підставу для задоволення позовних вимог у випадку визнання їх відповідачем, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Як зазначено в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»від 12.6.2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших доказів.
Суд вважає, що правовідносини між сторонами, які виникли з зобов'язання батьків щодо неповнолітніх дітей є безумовними, які не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у зв'язку з їх визнанням відповідачем без з'ясування і дослідження інших доказів.
Керуючись ст.ст.180-184,192 СК України, та ст.ст.81,88,174,294 ЦПК України,
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2600 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Федоренко