Справа № 712/16196/12
"01" жовтня 2012 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді -Івашкович І.І.
при секретарі: Гайданка Г.В.
з участю представника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Баранинської сільської ради Ужгородського району, треті особи Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, ОСОБА_3 про визнання права власності.
Встановив:
ОСОБА_2 звернувся в суд із даним позовом, посилаючись на те, що 15.08.2011 року між ним та ОСОБА_3 було укладено попередніи договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0800 га розташованої в с.Баранинці мікрорайон «Східний»по вул.Головній, 3»а»Ужгородського району та в подальшому 27 липня 2012 року між ним та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки (кадастровий номер: 2424880301:03:005:0378) посвідчений приватним нотаріусом Ужгородсткого міського нотаріального округу ОСОБА_4 27.07.2012 року та зареєстровано в реєстрі за номером 754 - відмітку про перехід права власності проставлено вказаним нотаріусом на державному акті про право приватної власності на землю ІІІ-ЗК №005577 виданому Ужгородською районною державною адміністрацією 27.05.1996 року та зареєстровано в Поземельній книзі 02.08.2012 року за номером 2124880301030050378:03:03.
В ході оформлення ОСОБА_3 документів необхідних для здіснення продажу вказаної земельної ділянки сторони домовилися про надання йому праа проводити будівельні роботи на вказаній земельній ділянці та вказане право також передбачене п.4 вказаного вище попереднього договору.
До моменту переходу йому права власності на вказану вище земельну ділянку збудував на вказаній земельній ділянці житловий будинок. Оскільки у нього були вісутні домументи про право власності на зесельну ділянку то і оформити належним чином всі необхідні для будівництва дозволи та погодження останній не мав можливості.
Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що право власносп на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно ст.376 ЦК України виначені правовві наслідки самочинного будівництва та зокрема частиною 3 вказаної статті визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Частиною 5 ст.376 ЦК України також визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
На даний час він є власником вказаної вище земельної ділянки цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку та як вказано вище завершив будівництво житлового будинку - який побудований згідно ДБНіП та готовність якого складає 98,2% доказом чого є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна від 07.08.2012 року виготовлений відповідачем.
Вказаним вще будівництвом не порушуються права територіальної громади, оскільки будинок з господарськими спорудами побудований на земельній діляьнці призначеній для бідцівництва та обслуговування житлового будинку, що вказано у зазначеному вище державному акті. Також будівництвом не порушено права третьої особи, оскільки остання здійснила продаж вкзаноі земельноі ділянки позивачу згідно із зазначеним вище договром кушвлі-продажу.
Посилаючись на вказане просить визнати за ним право власності на житловий будинок та господарські споруди (згідно технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна від 07.08.2012 року виготовленого відповідачем) за адресою: с.Баранинці мікрорайон «Східний»вул.Головна, 3»а»розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2124880301:03:005:0378.
В судовому засіданні позов підтримано.
Представник Баранинської сільської ради Ужгородського району в судове засідання не з»явився.
Представник КП БТІ Ужгородського району в судове засідання не з»явився.
ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.
15 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено попередніи договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0800 га розташованої в с.Баранинці мікрорайон «Східний»по вул.Головній, 3»а»Ужгородського району.
27 липня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ ЗК №005577 (кадастровий номер: 2424880301:03:005:0378) посвідчений приватним нотаріусом Ужгородсткого міського нотаріального округу ОСОБА_4 27.07.2012 року та зареєстровано в реєстрі за номером 754.
Відмітку про перехід права власності проставлено вказаним нотаріусом на державному акті про право приватної власності на землю ІІІ-ЗК №005577 виданому Ужгородською районною державною адміністрацією 27.05.1996 року та зареєстровано в Поземельній книзі 02.08.2012 року за номером 2124880301030050378:03:03.
Із досліджених в судовому засіданні доказів слідує, що після укладення попереднього договору купівлі-продажу ОСОБА_2 на зазначениій вище земельній ділянці, яка на даний час належить йому на праві власності побудував житловий будинок без необхідних для цього дозвільних документів.
Ужгородським районним КП БТІ та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна виготовлено технічний паспорт на зазначений будинок.
Статтею 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що право власносп на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно ст.376 ЦК України виначені правовві наслідки самочинного будівництва та зокрема частиною 3 вказаної статті визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Частиною 5 ст.376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У зв»язку з наведеним позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10,11,214,215 ЦПК України, ст.ст.331,376 ЦК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок та господарські споруди (згідно технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна від 07.08.2012 року виготовленого Ужгородським районним КП БТІ та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна) за адресою: с.Баранинці мікрорайон «Східний»вул.Головна, 3»а»розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2124880301:03:005:0378.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Івашкович І.І.