№ 712/17485/12
16.10.2012 м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого -судді Фазикош О.В.,
при секретарі Богдан О.М.,
з участю прокурора Голуб В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого,
у скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,
23.06.2012 року близько 18 год. 00 хв., знаходячись в буд. №28, кв.№5, по вул. Концівська, в с.Розівка, за місцем проживання, умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли в результаті наслідків конфлікту з потерпілою ОСОБА_2, яка являється дружиною останнього, наніс декілька ударів дерев'яною палицею, по плечах ОСОБА_2, таким чином спричинивши останній тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №718 від 11.09.2012 року: на момент судово-медичного обстеження на тілі гр. ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синця на шкірних покривах право нижньої кінцівки та набряк м'яких тканин правого плеча. Згідю даних консультації спеціалістів у неї виявлено : Закритий перелом великого бугорка правої плечової кістки. Підшкірна гематома правого передпліччя. Лівобічна гостра після травми сенсоневральна приглухуватість. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути руки затиснуті в кулак, обуті ноги сторонньої людини та предмет на який вказує потерпіла (дерев'яна палиця). По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження можуть вкладатися в час пригоди. Яка відбувалася 23.06.2012 року.
Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Своїми умисними діями ОСОБА_1, вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 122 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження, яке не є небезпечним для життя потерпілого і не потягло за собою наслідків передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатною менш як на одну третину.
Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 23.06.2012 року близько 18 год. 00 хв., знаходячись в буд. №28, кв.№5, по вул. Концівська, в с.Розівка, за місцем проживання, умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли в результаті наслідків конфлікту з потерпілою ОСОБА_2, яка являється дружиною останнього, наніс декілька ударів спочатку рукою затиснутою в кулак, а потім дерев'яною палицею, в область правого плеча ОСОБА_2 після чого остання впала на підлогу.
У подальшому, так як підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, державним обвинувачем по справі у судовому засіданні було заявлено клопотання визнати недоцільним дослідження усіх доказів, які підтверджують вину підсудного у скоєному і яка ніким не оспорюється та обмежитись лише дослідженням документів, які характеризують особу підсудного. Підсудний з даним клопотанням погодився. Враховуючи те, що підсудний та всі інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України.
Судом з'ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та наслідки їх не оспорювання. Сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду не виникає. За таких обставин, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно вказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Крім визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, його вина доведена іншими доказами, зібраними по даній справі та дослідженими у судовому засіданні:
Ш висновком судово-медичної експертизи №718 від 11.09.2012 року /а.с. 54-57/.
Таким чином, дії підсудного ОСОБА_1, суд кваліфікує за ст.122 ч.1 КК України,- як умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження, яке не є небезпечним для життя потерпілого і не потягло за собою наслідків передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину
Обставини, що пом'якшують покарання, суд визнає зокрема, що підсудний вину визнав, щиро покаявся, по місцю мешкання характеризуються посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, пообіцяв в майбутньому подібне не допускати, є інвалідом 2 групи.
Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, всі пом'якшуючі покарання обставини, вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього ст.75 КК України.
При цьому суд приймає також до уваги те, що підсудний як на досудовому слідстві так і при розгляді справи в суді визнавав себе винним повністю, з часу порушення кримінальної справи, її розгляду підсудний не ухилявся від явки до слідчого, суду, за час розгляду справи підсудний не притягувався до кримінальної відповідальності, тим самим поведінка підсудного з часу вчинення ним злочину змінилась, а тому на думку суду призначення підсудному вищезазначеного покарання, сприятиме виправленню засудженого.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст. 75 КК України -звільнити засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній, - підписку про невиїзд.
Речовий доказ: дерев'яну палицю, яка передана для зберігання в камеру речових доказів - знищити.
Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_3