Справа № 712/13494/12
14.08.2012 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Микуляк П.П.
при секретарі - Матіко Я.Ю.
з участю прокурора - Голуб В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, за національністю українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, працюючого водієм служби таксі «Візит», раніше не судимого
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст186 КК України, -
24 червня 2012 року близько 19 год. ОСОБА_1, перебуваючи на узбіччі автодороги «Київ-Чоп»при в'їзді в с.Барвінок Ужгородського району, зі сторони м. Мукачево, за кермом автомобіля НОМЕР_1, на якому здійснює пасажирські перевезення в службі таксі «Візит», в якому також в якості пасажира на задньому сидінні знаходилась гр. ОСОБА_2, діючи умисно, відкрито заволодів у останньої мобільним телефоном марки «Нокіа-1280», із сім-картою оператора МТС- НОМЕР_2, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 23-43, від 10.07.2012 року становить 110 грн., внаслідок чого спричинив потерпілій матеріальний збиток на вказану суму
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та показав, що працює водієм служби таксі «Візит». 24.06.2012 року приблизно о 18 год. він отримав від диспетчера по рації замовлення за адресою вул. Волошина, 48 в м.Ужгороді. Приїхавши на місце виклику, в автомобіль на заднє сидіння сіла ОСОБА_2 і сказала, що потрібно їхати в с.Підгорб Ужгородського району. По дорозі жінка почала засинати і він попросив її дивилась на дорогу та повідомити йому де потрібно зупинити автомобіль. Коли він сказав, що проїзд коштуватиме 35 грн., пасажирка почала виражатися нецензурною лайкою в його адресу та сказала, що більше 30 грн. вона ніколи не платила і зараз йому не заплатить. Такі слова пасажирки його обурили і він розвернув автомобіль у напрямку м.Ужгорода, на початку с.Барвінок зупинився та повідомив ОСОБА_2, що саме до цього місця проїзд коштує 30 грн. Зрозумівши, що пасажирка не збирається оплатити проїзд, в момент коли остання виходила з автомобіля, він забрав у неї мобільний телефон марки «Нокіа-1280», як заставу до того часу поки вона не розрахується та поїхав в напрямку м.Ужгорода.
Того ж вечора він буз затриманий працівниками міліції, яким під час огляду добровільно видав мобільний телефон потерпілої.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину стверджується зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами справи щодо місця, часу та обставин вчиненого злочину, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні показала, що 24.06.2012 року перебувала в гостях у м.Ужгороді, близько 16 год. 30 хв., коли вона мала намір їхати додому, їй викликали автомобіль зі служби таксі. Автомобіль приїхав приблизно через п'ять хвилин з моменту виклику, ще була машина марки «ВАЗ 2107», синього кольору, з шашкою «таксі»жовтого кольору. Сівши на заднє сидіння до автомобіля, вона повідомила водія, як їй стало відомо згодом це був ОСОБА_1, що їй потрібно їхати в с.Підгорб Ужгородського району, і водій таксі рушив із місця. Приїхавши в с.Підгорб, не доїжджаючи до її будинку близько 500 метрів, вона запитала у водія таксі скільки буде коштувати проїзд, останній відповів, що проїзд коштує стільки, скільки їй не шкода. Вона повідомила, що платить зазвичай за проїзд із Ужгорода до себе додому 30-35 грн., і не збирається платити більше. Почувши її слова, водій таксі розвернув автомобіль у бік м.Ужгород та сказав, що відвезе її туди, звідки взяв, і в той момент почав виривати у неї сумочку. Вона повідомила водія, що телефонує у міліцію, і почала набирати 102, на що водій таксі вихопив у неї мобільний телефон марки «Нокіа -1280»та кинув його на панель автомобіля. Після цього ОСОБА_1 зупинився на узбіччі, на початку с.Барвінок Ужгородського району, неподалік автобусної зупинки. В цей момент вона вибігла з автомобіля, а водій рушив у бік м.Ужгород. Прибігши до території фірми, що знаходилась біля автозупинки, вона попросила охоронця викликати працівників міліції.
Потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що ні матеріальних ні моральних претензій вона до підсудного не має;
- протоколом огляду місця події, з фототаблицею від 24.06.2012 року (а.с.14-20), в ході проведення кого було оглянуто автомобіль НОМЕР_1, на якому водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирки ОСОБА_2 з м.Ужгород в с.Підгорб Ужгородського району;
- протоколом огляду та вилучення від 24.06.2012 року (а.с.21-25), в ході проведення якого ОСОБА_1 добровільно видав мобільний телефон марки «Нокіа-1280», із сім-картою оператора МТС- НОМЕР_2.
Виходячи з сукупності досліджених доказів, їх належності, допустимості, доказовості та достатності, суд приходить до переконання, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.186 КК України -відкрите викрадення чужого майна (грабіж). Його вина у вчиненні злочину є доведена повністю.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного є те, що він свою вину визнав повністю, щиро кається у вчиненому, спричинена злочином шкода усунута.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
Обираючи до підсудного ОСОБА_1. вид та міру покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу підсудного, як характеризуючі дані приймає до уваги його позитивну характеристику по місцю проживання (а.с.36), він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.35), потерпіла не має до нього ні матеріальних, ні моральних претензій, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, оскільки на думку суду таке покарання буде відповідати вимогам ст.50 КК України та достатнім для його виправлення.
Цивільний позов по справі -не заявлено.
Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №23-43 від 10.07.2012 року в розмірі 235,20 грн. (а.с.55) -підлягають стягненню з підсудного.
Питання про речові докази по справі суд вирішує у порядку ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -850 грн.
Запобіжний захід обраний органом досудового слідства відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Закарпатській області витрати за проведення товарознавчої експертизи №23-43 від 10.07.2012 року в розмірі 235,20 грн.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «Нокіа-1280», із сім-картою оператора МТС- НОМЕР_2, який знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_2 (а.с.26, 68)- вважати повернутими власниці.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: Микуляк П.П.