Справа № 712/14131/12
04 жовтня 2012 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді -Микуляк П.П.
при секретарі -Матіко Я.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чопської міської ради, третя сторона без самостійних вимог на предмет спору Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що в 1992 році ним за адресою м.Чоп, пров.Приозерний, 133 (в подальшому присвоєно адресу пров.Приозерний, 51), власними силами, без отримання відповідних дозволів на початок будівельних робіт, було побудовано житловий будинок загальною площею 56 м.кв. та літню кухню загальною площею 40 м.кв. Рішенням Чопської міської ради №34 від 13.11.2007 року йому було передано у приватну власність земельну ділянку, на якій побудоване ним нерухоме майно, цільове призначення якої -для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
У зв'язку з відсутністю дозвільних документів на будівництво він не має можливості зареєструвати право власності на вищезазначене нерухоме майно, що перешкоджає йому належним чином користуватися та розпоряджатися ним, а тому просить суд визнати за ним -ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 56 м.кв. та літню кухню загальною площею 40 м.кв., які розташовані за адресою м.Чоп Закарпатської області, пров.Приозерний, 51. Зобов'язати Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації зареєструвати за ним право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.
В судове засіданні позивач не з'явився, але надав суду письмову заяву в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Чопської міської ради в судове засіданні не з'явився, але надав суду письмову заяву в якій просить розглядати справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
Представник третьої особи - Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у 1992 році, за власні кошти побудував за адресою м.Чоп, пров.Приозерний, 133, житловий будинок та літню кухню. Перед початком будівельних робіт до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за дозволом на початок будівельних робіт позивач не звертався.
З технічного паспорту, виготовленого Ужгородським районним комунальним підприємством (бюро) технічної інвентаризації від 15.03.2006 року на об'єкт нерухомого майна -будинковолодіння за адресою м.Чоп, пров.Приозерний, 133 слідує, що в ході проведення інвентаризаційних робіт було виявлено факт самовільного будівництва житлового будинку під літ. «А», загальною площею 56 м.кв. та літньої кухні під літ. «Б», загальною площею 40 м.кв., у зв'язку з чим позивачу було відмовлено у реєстрації права власності на дані об'єкти нерухомого майна.
Положеннями ст.376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 листопада 2007 року рішенням 13 сесії 5 скликання Чопської міської ради №34 (п.1.15) ОСОБА_1 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,0706 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою м.Чоп, пров.Приозерний, 133. Рішенням виконкому Чопської міської ради №239 від 23.11.2007 року даній земельній ділянці присвоєно адресу м.Чоп, пров.Приозерний, 51.
В судовому засіданні встановлено, що відсутність у ОСОБА_1 правовстановлюючого документу на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок та літню кухню за адресою м.Чоп, пров.Приозерний, 51 порушує його право володіти, користуватися та розпоряджатися належною власністю, тобто здійснювати права передбачені ст. 317 ЦК України.
У відповідності до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинно збудовані житловий будинок під літ. «А», загальною площею 56 м.кв. та літню кухню під літ. «Б», загальною площею 40 м.кв., за адресою м.Чоп, пров.Приозерний, 51, не порушує права третіх осіб, суд приходить до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на зазначене нерухоме майно.
Вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації зареєструвати за ним право власності на збудоване ним нерухоме майно до задоволення не підлягають, оскільки позивачем всупереч ст.60 ЦПК України не доведено, що між ним та даним підприємством існує спір щодо реєстрації права власності.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про реєстрацію речових прав»державна реєстрація прав може проводитися на підставі рішення суду. Згідно додатку 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Мінюсту України №66/7387 від 28.01.2003 р., органи БТІ мають право на підставі рішення суду зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 316, 319, 375, 376 ЦК України, ст. ст. ст. 4, 5, 14, 60, 208, 209, 212-214, 218, 294 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на самочинно збудований житловий будинок під літ. «А», загальною площею 56 м.кв. та літню кухню під літ. «Б», загальною площею 40 м.кв., що знаходяться за адресою м.Чоп Закарпатської області, пров.Приозерний, 51.
В решіт заявлених вимог -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Микуляк П.П.