Рішення від 13.07.2012 по справі 2-653/11

Справа № 2-653/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

при секретарі Секереш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»про визнання права власності на нерухоме майно.

В позовній заяві зазначив, що з 29.10.1998 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, під час якого ними було створено спільне нерухоме майно -сучасний 1,5 рівневий будинок, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Щедріна, 63. 83/100 частки старого аварійного будинку площею 87,1 кв.м і вартістю 8 601 крб., який був подарований дружині 06.03.1993 року було демонтовано і на його місті та як прибудову та надбудову до будинку, подружжям ОСОБА_2 зведено нерухоме майно 95% готовності, площею 217,5 кв.м, ринковою вартістю 921 300 грн., яке є майном набутим за час шлюбу. При цьому, перебудова та добудова 83/100 частки будинку здійснювалась на підставі рішення Ужгородської міської ради № 116 від 23.07.1997 р.

Вказує, що інвентаризаційна вартість будинку до початку реконструкції складала 24 690 грн., та відповідно 83/100 його частки - 20 493 грн., а станом на 13.08.2008 року його інвентаризаційна вартість визначалась сумою 418 518 грн. та ринкова складала 1 110 000 грн. Посилаючись на норми сімейного та цивільного законодавства, які регламентують правовий режим спільного майна подружжя, просив визнати його право власності як співвласника у спільній сумісній власності на 83/100 частки будинку та поділити його визначивши розмір часток ОСОБА_2 53/100 частки та ОСОБА_1 47/100 частки.

Під час розгляду справи позивач подав суду заяву про зміну та уточнення позовних вимог, в якій визначив майно набуте подружжям за час шлюбу: як нерухоме майно, що належало дружині на праві приватної власності на підставі договору дарування, загальною площею 93,4 м.кв., що істотно збільшилось у своїй вартості в результаті спільних грошових і трудових затрат подружжя та новостворене подружжям нерухоме майно площею 119,4 кв.м -прибудова до існуючого будинку, яке є самочинним будівництвом.

Відтак, просить суд, визнати об'єктом права спільної сумісної власності майно дружини, що істотно збільшилось у своїй вартості в результаті спільних грошових і трудових затрат подружжя на його відновлення, а саме 83/100 частки загальної площі існуючого житлового будинку.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав та в обгрунтування навів обставини, викладені у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнала та не заперечила проти задоволення уточненого позову.

Представник третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»проти позову заперечив та вважає його безпідставним.

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, 29.10.1998 року сторони уклали шлюб, що стверджується свідоцтвом про одруження І-ФМ № 059515 від 29.10.1998 року.

З дослідженого в судовому засіданні, нотаріально посвідченого договору дарування № 3-2534 від 06.03.1993 року встановлено, що ОСОБА_3 (після одруження ОСОБА_1) ОСОБА_4 прийняла в дар жилий будинок з надвірними будовами, що знаходиться в м. Ужгород по вул. Щедріна, 63, вартістю 8 601 крб.

Згодом, 24.02.2000 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 17/100 частини вказаного житлового будинку. При цьому, вартість даного будинку становила 24 690 гривень, в тому числі вартість подарованої частини 4 197,30 коп., що стверджується нотаріально посвідченим договором дарування частини житлового будинку, зареєстрованого в реєстрі за № 2-393.

Відповідно до зведеного акту вартості споруджень і будівель, вартість житлового будинку з будівлями, що розташований в м. Ужгород по вул. Щедріна, 63, станом на 15.02.2000 року становила 24 690 грн.

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів № 116 від 23.07.1997 року, відповідачу, надано дозвіл провести прибудову магазину та гаража до власного будинку.

Як зазначає позивач та сторонами не оспорюється, подружжя ОСОБА_2 в період з 2000 по 2008 рік здійснило реконструкцію вказаного будинку, в міру здійснення якої його якісний склад та вартість істотно збільшились.

Так, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 0002/2012 від 28.02.2012 року, ринкова вартість 93,4 кв.м . (83/100) існуючого будинку, розміщеного за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Щедріна, 63, після його відновлення (поліпшення) становить 501 412 гривень, а вартість покращення (будівельних робіт) вказаної частини будинку становить 141 322 гривні.

Відповідно до ст. 60 СК України, - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. А згідно ч.1 ст. 62 цього ж Кодексу, - якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, виходячи з приписів даних правових норм, враховуючи те, що реконструкція 83/100 будинку, в результаті якої майно відповідача істотно збільшилось у своїй вартості, велася у шлюбі з позивачем ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що вимоги останнього знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на 83/100 частки житлового будинку, що розташований за адресою, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Щедріна, будинок 63.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.Р.Деметрадзе