Справа № 1-256/11
12.10.2012 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд в складі:
Головуючого судді - Малюк В.М.
при секретарі -Гуга Т.П.
з участю прокурора -Голуб В.К.
адвоката - ОСОБА_1
та перекладача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Росії, Волгоградської області, м. Паласовка та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, вважається не судимим, -
в скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 15, ч. 3 -ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України,
27.07.2010 року близько 11 год., ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітнім ОСОБА_6, умисно, таємно проникли на огороджену територію, що розташована в с. Сторожниця, вул. Канальна,42 та належить ОСОБА_7, звідки викрали чавуні батареї в кількості 20 ребер, трьохфазний кабель довжиною 15 метрів та металобрухт вагою 30 кг., чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 220 грн.
31.07.2010 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5, умисно, таємно, повторно проникли на огороджену територію, що розташована за адресою с. Сторожниця, вул. Канальна,42 і належить ОСОБА_7, звідки мали намір викрасти металобрухт, однак свій злочинний намір не довели до кінця, з причин, які не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_6 на місці вчинення злочину був затриманий власником, а ОСОБА_3 та ОСОБА_8 з місця вчинення злочину втекли.
Крім того, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 являються неповнолітніми, втягнув останніх в злочинну діяльність, а саме в скоєння крадіжки 27.07.2010 року та замаху на скоєння крадіжки, що мав місце 31.07.2010 року.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю та показав, що вчинив злочини за вищенаведених обставин. 27.07.2010 року з огородженої території, що в с. Сторожниця, він спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрали, чавунні батареї, кабель та металобрухт, які в подальшому продали. 31.07.2010 року він, спільно з неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_8, проникли на територію домогосподарства, що належить ОСОБА_7 з метою викрадення металобрухту, однак свій злочинний намір не довели до кінця, з причин, які не залежали від їх волі. Крім цього, знаючи, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 є неповнолітніми, втягнув останніх в скоєння злочину. На даний час усвідомлює, що вчинив злочини та просив суд суворо його не карати.
З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_7 слідує, що 27.07.2010 року, з його дворогосподарства, що в с. Сторожниця, по вул. Канальній були викрадені чавунні батареї, кабель та металобрухт. 31.07.2010 р., охороняючи свою новобудову, побачив трьох невідомих йому осіб, циганської національності, які мали намір викрасти металобрухт з його дворогосподарства, одного з них, а саме ОСОБА_6 він схопив, інші втекли.
Суд обмежив встановлення фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_3, та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу підсудного.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому суд виходить з вимог ст. 62 Конституції України, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність у вчинені злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На-підставі наведеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за
- ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена за попередньою змовою групою осіб,
- ст. 15 ч. 3 ст. 185 ч.3 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена за попередньою змовою групою осіб,
- ч. 1 ст. 304 КК України, як втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини скоєного, особу підсудного.
Пом'якшуючими покарання обставинами підсудного ОСОБА_3 суд вважає, повне визнання вини підсуднім, його щире каяття та сприяння у розкритті злочину.
Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 те, що останній посередньо характеризується за місцем проживання (Т.1 а.с. 58), на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває (Т.1 а.с. 60), зі слів підсудного на утриманні має неповнолітніх дітей.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.
Враховуючи обставини справи та особу підсудного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 усвідомив вчинений ним злочин, що істотно знижує суспільну небезпеку вчиненого злочину, а тому вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування останнім покарання у вигляді позбавлення волі і у відповідності до вимог ст.75 КК України, звільняє його від покарання з випробовуванням, при умові виконання засудженим покладеного на нього обов'язку передбаченого ст. 76 п. 3 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено. Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 321,323, 324 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 15, ч. 3 -ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України та призначити йому покарання за:
ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі,
ч. 3 ст. 185, ст. 15, ч. 3 КК України у вигляді 3 (трьох) років і 6 (шість) місяців позбавлення волі,
ч. 1 ст. 304 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 70 КК України остаточне покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим обрати до засудженого ОСОБА_3 у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов'язок передбачений ст. 76 п. 3 КК України - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити попередньою - підписка про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий : В.М. Малюк