Справа № 2-4212/11
02 липня 2012 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., при секретарі Секереш О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи позов тим, що йому належить на праві власності земельна ділянка, яка межує з земельною ділянкою відповідача, межа яких позначена точками «А»та «Б». З метою їх розмежування відповідачем здійснюється будівництво залізобетонної огорожі, однак така розміщена не на межі, оскільки відповідач встановив огорожу заступивши на його земельну ділянку, внаслідок чого довжина ділянки позивача зменшилась. Вказує, що з вимогою добровільно усунути перешкоду в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення огорожі та відновлення межі земельних ділянок відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку та планів меж земельних ділянок відповідач не погодився.
Тому, просив суд, усунути йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, поз. 2 кадастровий номер 2110100000:17:002:0026, шляхом знесення огорожі розташованої між їх земельними ділянками, за рахунок відповідача, заборонити відповідачу чинити йому перешкоди у відновленні межових знаків та зведенні огорожі на межі, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, а також стягнути з останнього судові витрати.
Під час розгляду справи позивач неодноразово збільшував позовні вимоги та посилаючись на те, що з 2009 року не має можливості повноцінно користуватися всією належною йому земельною ділянкою, тобто будувати житловий будинок, просив стягнути з відповідача на його користь 5 000 гривень моральної шкоди, додатково судові витрати, за проведення геодезичної зйомки земельних ділянок в сумі 1 672,80 грн. Також, з тих підстав, що геодезичною зйомкою земельних ділянок по факту їх використання зафіксовано залізобетонну огорожу, на його земельній ділянці, а також залізну огорожу та газовий стояк з газовим лічильником на землі загального користування, а саме проїзді на земельну ділянку, то просив усунути йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом: знесення залізобетонної огорожі розташованої між їх земельними ділянками; знесення залізної огорожі розташованої по периметру земель загального користування (проїзду), а саме, проїзду на їх земельні ділянки, за рахунок відповідача; перенесення газового стояка з газовим лічильником, що належить відповідачу з земель загального користування (проїзду) на земельну ділянку відповідача, за його рахунок.
В свою чергу, відповідач подав заперечення проти заяв про збільшення позовних вимог, в яких зазначив, що позивач не збільшив розмір позовних вимог, а змінив і предмет і підставу позову, і тому такі не підлягають до задоволення. Вказує, що судом не може бути взято до уваги геодезичну зйомку земельних ділянок, поза як при здійсненні замірів спірних ділянок декілька разів відключався GPS -приймач, а план меж земельних ділянок не є допустимим доказом, так як відсутні матеріали обмінних файлів.
Зазначив, що позивач не обґрунтував та не надав жодних доказів, які саме залізна огорожа та газовий стояк з лічильником створюють йому перешкоди в користуванні ним своєю земельною ділянкою, в чому полягають його моральні страждання, як вони проявились.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 збільшені позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені у письмовій позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог. Просить позов задовольнити.
Відповідач та його представник, в судовому засіданні, позов не визнали та вважають його безпідставним, з мотивів викладених у запереченнях на заяви про збільшення позовних вимог та письмовому поясненні відповідача, в якому вказав на невідповідність координат каталогу координатам з таблиці координат технічної документації. При цьому, позивач придбаваючи земельну ділянку за договором купівлі-продажу мав змогу оглянути її як предмет договору та оцінити диспозицію, розміщення, наявність комунікацій, під'їзду, відсутність перешкод у користуванні, пересвідчитись, що ділянка не зайнята ніким іншим, переміряти її площу. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що позивач являється власником земельної ділянки площею 0,0751 га., яка розташована в м. Ужгород, вул. Володимирська, поз.2 Закарпатської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 2110100000:17:002:0026, що стверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні нотаріально посвідченими договором купівлі-продажу земельної ділянки від 01.12.2009 року та державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЗК № 013987.
Власником розташованої поряд земельної ділянки, поз. № 3, являється на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЗК № 051301 ОСОБА_2 -відповідач по справі.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідач вчиняє йому перешкоди у користуванні власною земельною ділянкою, так-як побудував залізобетонну огорожу не на межі їх земельних ділянок, а заступивши на його земельну ділянку. При цьому, добровільно відмовляється усунути вказані перешкоди.
За змістом ст.78 ЗК України право власності на землю -це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Статтею 152 цього Кодексу визначено способи захисту прав на землю та за якою власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч.4 ст. 373 ЦК України, - власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Ч.2 ст. 386 ЦК України, визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів геодезичної зйомки виконаної ДП «Центр державного земельного кадастру»встановлено, що залізобетонна огорожа, яку просить знести позивач знаходиться на земельній ділянці останнього.
Вказані обставини стверджуються також даними звіту про відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 проведеного вищевказаним підприємством, а також планом меж земельних ділянок кварталу по провулку Соляний (згідно обмінних файлів) наданого Головним Управлінням Держкомзему у Закарпатській області, межі земельних ділянок сторін на яких, узгоджуються між собою.
Разом з цим, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що надані позивачем докази на встановлення вказаних обставин, не є належними, через різницю координат та їх неповноту, оскільки вони видані уповноваженим органом, містять всі необхідні реквізити та дають можливість достовірно встановити межі земельних ділянок сторін, а також місце розташування залізобетонної огорожі.
Таким чином, в судовому засіданні, позивачем доведено наявність порушення його права власності на земельну ділянку з боку відповідача, яке підлягає усуненню.
За таких обставин, суд вважає, що позов в частині усунення ОСОБА_1 перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення залізобетонної огорожі розташованої між їх з відповідачем земельними ділянками та заборони відповідачу чинити позивачу перешкоди у відновленні межових знаків, зведенні огорожі на межі, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, підлягає до задоволення.
Вимоги позивача про знесення залізної огорожі розташованої по периметру земель загального користування (проїзду) та перенесення газового стояка з газовим лічильником, що належить відповідачу з земель загального користування (проїзду) на земельну ділянку ОСОБА_2, а також про стягнення з останнього моральної шкоди до задоволення не підлягають, оскільки ці вимоги в судовому засіданні жодними належними і допустимими доказами не доведено.
З матеріалів справи слідує, що позивач сплатив 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 91,10 гривень судового збору, а також оплатив вартість проведення геодезичної зйомки у розмірі 1672,80 гривень, тобто поніс судові витрати, які відповідно до ст. 88 ЦПК України та з урахуванням змісту задоволених позовних вимог, підлягають стягненню з сторони не на користь якої ухвалено рішення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,
Позовну заяву задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, поз. 2 кадастровий номер 2110100000:17:002:0026, шляхом знесення залізобетонної огорожі розташованої між земельними ділянками ОСОБА_1 (кадастровий номер 2110100000:17:002:0026) та ОСОБА_2 (кадастровий номер 2110100000:17:002:0027), за рахунок ОСОБА_2.
Заборонити ОСОБА_2 чинити ОСОБА_1 перешкоди у відновленні межових знаків та зведенні огорожі на межі, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 013987 від 09 червня 2006 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 91,10 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати на проведення геодезичної зйомки у розмірі 1672,80 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе