Справа № 712/1757/2012
08.02.2012 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 для вирішення питання щодо притягнення громадянина України ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою приватного обвинувачення для вирішення питання щодо притягнення громадянина України ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до вимог ст. 27 КПК України справи про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126 Кримінального кодексу України, а також справи про злочини, передбачені статтею 356 Кримінального кодексу України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому й належить у такому разі право підтримувати обвинувачення. Якщо справа про будь-який із зазначених у частині 1 ст. 27 КПК України злочинів має особливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі чи в справі про злочин, зазначений у частині 2 ст. 27 КПК України, через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу й при відсутності скарги потерпілого. Справа, порушена прокурором, направляється для провадження дізнання чи досудового слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом у загальному порядку. Відповідно до вимог ст. 52 КПК України представником потерпілого, можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду.
Згідно ст. 251 КПК України скарга приватного обвинувачення повинна відповідати вимогам ст.ст. 223, 224 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу із проханням порушити кримінальну справу, залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу.
Так, згідно положень вказаних статей, в обов'язковому порядку скарга повинна містити -обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого обвинуваченим, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання обвинуваченого по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання. При посиланні на докази обов'язково зазначаються аркуші справи. В резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин. Обвинувальний висновок підписує особа, що його склала з зазначенням місця і часу його складання. Крім того, до обвинувального висновку додаються: список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси і аркушів справи, де викладені їх показання або висновки; довідка про рух справи, довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна; довідка про судові витрати в справі з посиланням на відповідні аркуші справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що дана скарга підлягає залишенню без розгляду і поверненню, оскільки вона не відповідає вимогам, які КПК України встановлені щодо обвинувального висновку ( ст. 223 і 224 КПК України).
Зокрема, в резолютивній частині скарги ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, але при цьому у скарзі скаржником не надано відомостей про особу обвинуваченого, а саме: не зазначено відомості про освіту, сімейний стан обвинуваченого, крім того, зазначено відомості про відсутність судимості обвинуваченого, однак підтвердження такого не надано, при посиланні на докази скаржником не зазначені аркуші справи. Відсутня вказівка про наявність або відсутність речових доказів по справі. В описовій частині відсутні пояснення обвинувачених про обставини справи, скаржник ставить питання про стягнення моральної шкоди, однак довідки про цивільний позов в зазначеній скарзі не має, як і самого цивільного позову.
Крім того, в скарзі зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як осіб, яких необхідно викликати в суд, однак їх покази взагалі в скарзі відсутні.
Не усунення зазначених судом обставин може призвести до помилкових висновків.
Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 251 КПК України, суддя одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у ст. ст. 223, 224 КПК України, та повертає її особі, яка подала скаргу.
Повернення скаргу не перешкоджає повторному зверненню до суду з цього ж питання після усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 223, 224, ч.2 п.1 ст. 251 КПК України, -
Скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 для вирішення питання щодо притягнення громадянина України ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України -без розгляду та повернути скаржнику.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайнного суду ОСОБА_5