Справа № 212/6904/2012 Провадження № 22-ц/0290/2563/2012Головуючий в суді першої інстанції:Король О.П.
Категорія: 2 Доповідач: Вавшко В. С.
23.10.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
ГоловуючогоВавшка В.С.,
суддів:Жданкіна В.В., Іващука В.А.,
При секретарі:Богацькій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Вінниця-Реставрація»на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 08 травня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Приватного підприємства (далі-ПП) «Спеціалізоване підприємство Юстиція»в особі Вінницької філії про визнання права власності на майно, що придбане з прилюдних торгів,
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 08 травня 2012 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, яке розташоване у АДРЕСА_1, та складається з: будівля столярного цеху літ. «Б»загальною площею 576 кв.м прибудовами: пилорама літ. «Б1», сушильня літ. «Б"», сушильня літ. «Б'''», вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», майданчик для заправки ПММ, огорожа № 1 з воротами №2-№4.
На таке рішення ТОВ «Вінниця-Реставрація» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права.
Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки воно постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 квітня 2012 року згідно протоколу № 07/039/12/А-1 проведення прилюдних торгів реалізації арештованого майна, що належало юридичній особі ТОВ «Вінниця-Реставрація», а саме: об'єкту нерухомого майна, розташованого у АДРЕСА_1, що складається з будівля столярного цеху літ. «Б», загальною площею 576 кв.м прибудовами: пилорама літ. «Б1», сушильня літ. «Б"», сушильня літ. «Б'''», вбиральня літ. «Г», вбиральня літ. «Д», майданчик для заправки ПММ, огорожа № 1 з воротами №2-№4, ОСОБА_6 визнано переможцем торгів.
Згідно протоколу № 07/039/12/А-1 від 12 квітня 2012 року ОСОБА_6 внесла на рахунок Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції кошти у сумі 244 000 грн.
18 квітня 2012 року на підставі акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є власністю юридичної особи, ОСОБА_6 було визнано покупцем зазначеного вище нерухомого майна.
Для отримання свідоцтва про придбання арештованого майна позивач звернулась до приватного нотаріуса, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки у боржника чиє майно продавалося були відсутні правовстановлюючі документи на майно.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна проведені відповідно до вимог закону та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, а тому позивач є власником спірного майна.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком та вважає, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а також не з'ясовані усі обставини справи, що мають юридичне значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Разом з тим, розглядаючи даний спір та виносячи рішення суд першої інстанції не встановив за ким було зареєстровано право власності на спірне майно до проведення прилюдних торгів.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).
Це положення кореспондується з ч. 6 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", де зазначено, що правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.
У відповідності з ст. 19 цього Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Відповідно до ч. 8 ст. 3 цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав.
Згідно п. 6.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5, із змінами і доповненнями, на підставі акта державного виконавця про проведені прилюдні торги нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України підлягає державній реєстрації.
Таким чином, протокол прилюдних торгів та акт державного виконавця про проведені прилюдні торги, що відбулися 12 квітня 2012 року, на які послався суд першої інстанцій, як на правовстановлюючі документи, не можуть вважатись такими, що підтверджують право власності позивача на нерухоме майно.
Зі змісту акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, що є власністю юридичної особи від 18 квітня 2012 року (а.с.5) вбачається, що власником арештованого нерухомого майна є ТОВ «Вінниця-Реставрація», правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності є договір купівлі-продажу майна державного підприємства від 08 липня 1993 року, посвідчений Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 08 липня 1993 року за реєстраційним № 1-1453.
Судом першої інстанції не було досліджено вказаний у акті правовстановлюючий документ та не з'ясовано чи дійсно ТОВ «Вінниця Реставрація»була власником арештованого майна на час проведення прилюдних торгів, позаяк надані апелянтом копії документів свідчать про те, що спірне нерухоме майно на праві власності належить Колективному підприємству Вінницької міжобласної спеціальної науково-реставраційної проектно-виробничої майстерні (а.с.23).
Внаслідок неповного з'ясування обставин справи суд першої інстанції не визначився з належним складом відповідачів, оскільки Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Вінницької філії є лише замовником та організатором прилюдних торгів спірного арештованого майна і їх повноваження щодо цього майна припинились після проведення таких торгів.
Таким чином доводи апеляційної скарги про порушення судом вимоги ст. 10 ЦПК України є обґрунтованими, оскільки справа розглянута у відсутності належних сторін.
За таких обставин, та в силу ст.309 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим та таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5, ст.ст.182, 316,319, 334 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ТОВ «Вінниця-Реставрація»задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 08 травня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції і Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція»про визнання права власності на майно, що придбане з прилюдних торгів -відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: