ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
06.11.2006р.
м.Київ
№ 41/694-А
15:14
За позовом Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноброк"
Предмет
адміністративного
позову
стягнення 8 861,44 грн.
Суддя Пилипенко О.Є.
Секретар судового засідання: Хававка Е.М.
Представники сторін:
від прокурора: Ущапівський Я. В. -пред. за довіреністю № Н-14 від 20.10.2006 р.
від позивача: Войновська Н. М. -пред. за довіреністю № 4506/07 від 12.09.2006 р.
від відповідача: Жительний В. М. -керівник
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлено про стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва заборгованості у розмірі 8 861 грн. 44 коп.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва заборгованості у розмірі 45 625 грн. 94 коп.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Заступник прокурора Оболонського району міста Києва, який звернувся до Господарського суду міста Києва з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва, зазначає, що відповідач своїми протиправними діями, а саме несплатою недоїмки, спричинює порушення економічних та інших інтересів держави у вигляді заподіяння збитків шляхом підриву державної політики в галузі пенсійного забезпечення.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову не заперечував та визнав заявлені позовні вимоги Заступника прокурора Оболонського району міста Києва, який звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва в повному розмірі з урахування уточнених позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2006 р. відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 06.11.2006 р.
Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, прийнято рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, прийнято рішення про проведення попереднього судового засідання.
У судовому засіданні 06.11.2006 року оголошено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
В судовому засіданні 06.11.2006 р. відбувся розгляд справи по суті, досліджено докази по справі, оголошено ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, після судових дебатів суд вийшов в нарадчу кімнату, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи, чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.
Згідно з п. 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Позовні вимоги заявлено про стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва заборгованості у розмірі 8 861 грн. 44 коп.
Відповідно до ст. 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Відповідно до ст. 8 вищезазначеного Положення джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є, зокрема, страхові внески.
Статтею 15 Положення про Пенсійний Фонд України передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Управлінням Пенсійного фонду в Оболонському районі міста Києва 08.09.2006 року направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Моноброк» вимогу про сплату недоїмки № Ю-602 від 04.09.2006 року на загальну суму боргу платника страхових внесків за станом на 31.08.2006 року в розмірі 8 861 грн. 44 коп.
В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва заборгованості у розмірі 45 625 грн. 94 коп.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Частиною 3 ст. 20 вищезазначеного Закону України передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі:
ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків;
неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів;
якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами.
Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачена відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб. Згідно цієї норми права у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до приписів ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було оскаржено надіслану позивачем вимогу ані в адміністративному, ані в судовому порядку. Окрім того, відповідач визнав заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнених позовних вимог, а саме у розмірі 45 625 грн. 94 коп., проте просить суд розстрочити виконання рішення на 1 рік.
Статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги Заступника прокурора Оболонського району міста Києва, який звернувся до Господарського суду міста Києва з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва, підлягають задоволенню, оскільки протиправні дії відповідача, спричиняють порушення економічних інтересів держави у вигляді заподіяння останній збитків шляхом підриву державної політики в галузі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога про сплату недоїмки за своєчасно несплачені суми страхових внесків обчисленні Управлінням Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та на підставах, передбачених чинним законодавством України, а тому з поточного рахунку відповідача стягненню підлягає 45 625 грн. 97 коп. з розстроченням виконання на 1 (один) рік.
На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі необхідно покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись , - ст.ст. 94, ст.ст. 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовні вимоги Заступника прокурора Оболонського району міста Києва, який звернувся до Господарського суду міста Києва з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Моноброк» (04250, м. Київ, пр. - т. Оболонський, 23-А, р/р № 26007333601, МФО 300272 в АТ “Енергобанк» код ЄДРПОУ 25278959) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі міста Києва (04209, м. Київ, вул.. Озерна, 26-А, р/р № 256083012611 в ГУ Ощадбанку по місту Києву та Київській області, МФО 322669, код 26063587) борг у сумі 45 625 грн. 97 коп. з розстроченням виконання на 1 (один) рік.
3. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Моноброк».
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата підписання 23.11.2006 року
Суддя
О.Є. Пилипенко