вирок 1-22\2006
ЗО жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого - судді
судді
народних засідателів
при секретарі
з участю прокурора
адвоката
потерпілого
ШКРЕБИ Р.Д.
ДЕМИДЕНКА А.І.
ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3
ОСОБА_4. ОСОБА_5. ОСОБА_6 ОСОБА_7.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області справу про обвинувачення
ОСОБА_8, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, військовозобов'язаного, ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС П категорії, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, - у вчиненні'злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 1, 115 ч. 2 п. п. 5, 9, 13; 194 ч. 2 КК України,-
встановила:
ОСОБА_8 2 листопада 2005 року, близько 16.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в веранді будинку своєї двоюрідної бабусі ОСОБА_8, що знаходиться по АДРЕСА_2, під час сварки зі своєю двоюрідною тіткою ОСОБА_10, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з останньою, взяв на столі у веранді кухонного ножа і усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи настання смерті, умисно, з метою вбивства, зайшов за ОСОБА_10 до сіней будинку, де наніс численні удари по тулубу останньої, спричинивши згідно висновку судово-медичної експертизи їй наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням грудини та правої легені, проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням печінки, сліпі колото-різані поранення на боковій поверхні тулуба зліва(два) та на передній поверхні грудної клітки справа(одне), від яких ОСОБА_10 померла на місці.
Він же, продовжуючи свої злочинні дії 2 листопада 2005 року близько 16.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в сінях будинку своєї двоюрідної бабусі ОСОБА_9, що знаходиться по АДРЕСА_2, після умисного вбивства своєї двоюрідної тітки ОСОБА_10, достовірно знаючи, що в будинку знаходиться лежача ОСОБА_9, яка не може переміщатись самостійно по будинку, в силу свого стану здоров'я не зможе здійснити захист, та достовірно усвідомлюючи настання смерті останньої, з метою знищення можливих слідів залишених ним при здійсненні злочину, умисно здійснив підпал штори на дверях, що ведуть з сіней до жилої кімнати будинку, в результаті чого в будинку виникла пожежа, в наслідок якої ОСОБА_9 згідно висновку судово-медичної експертизи, отримала гостре отруєння окисом вуглецю, що спричинило смерть останньої.
В судовому засіданні підсудній ОСОБА_8 заперечив свою причетність до вчинення злочинів по пред'явлених йому обвинуваченнях за ст. ст. 115 ч. 1. 115 ч. 2 п. п. 5, 9, 13; 194 ч. 2 КК України та просив його виправдати. Вказував на порушення органом досудового слідства його прав на захист, здійснення щодо нього незаконних методів слідства, незаконність проведення окремих слідчих дій, що явку з повинною написав, боячись за свого батька, якого також затримали і тримали в сусідній кімнаті.
Винність ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за вказаних у вироку обставин підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами в їх сукупності.
На початку досудового слідства у справі, 03.11.2005 року ОСОБА_8 власноручно написав явку з повинною і в цей же день дав визнавальні показання під час допиту його в якості підозрюваного у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_10, тобто - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, які 04.11.2005 року підтвердив при відтворенні обстановки і обставин цієї події за його участі в присутності його захисника, понятих, спеціаліста експерта(при застосуванні відеозапису цих слідчих дій). Крім того, 04.11.2005 року при пред'явленні йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, він вину свою визнав повністю і пояснив, що 02.11.2005 року він разом з батьком ОСОБА_12 близько 13.00 год. приїхав в АДРЕСА_3 до своєї бабусі ОСОБА_11 По дорозі він випив 0,5 літра горілки і пляшку пива. Приїхавши і переодягнувшись вони пішли прибирати на подвір'ї. Близько 15.00 години вони пішли до тітки ОСОБА_10, яка проживає у своєї матері ОСОБА_8 через дорогу, навпроти хати ОСОБА_11 На подвір'ї ОСОБА_8 між його батьком та ОСОБА_11 виникла сварка за кошти, які ОСОБА_11. збирала собі на похорон і які зберігались в ОСОБА_11 Потім батько пішов на огород, а він залишився біля тітки. ОСОБА_11 обізвала його «ледащем» та нецензурними словами і пішла до будинку. Він пішов за ОСОБА_11 у веранду і зі злості взявши на столі ножа та наздогнавши в сінях ОСОБА_11 наніс останній декілька ударів ножем по тулубу у лівий бік. ОСОБА_11 ойкнула і схопившись руками за холодильник та двері осіла. Після цього він підпалив штору на дверях, що ведуть з сіней до кімнати будинку і розвернувшись вибіг з кімнати, при цьому щільно закривши вхідні двері до веранди. Ніж він викинув в дворі з лівого боку як йти на огород в дрова(т. 1 а. с. 53-71).
Із показань ОСОБА_8 даних ним 11.11.2005 року в судовому засіданні при обранні міри запобіжного заходу вбачається, що він дійсно наносив тілесні ушкодження ОСОБА_10(т. 1 а. с. 147).
Такі визнавальні показання ОСОБА_8 підтверджуються іншими розглянутими в судовому засіданні доказами в їх сукупності і відповідають фактичним обставинам, які установлено у справі за показаннями потерпілого, свідків, під час огляду місця події, при проведенні судових експертиз та іншими матеріалами справи.
Потерпілий ОСОБА_7 показав, що його дружина ОСОБА_11 після того як пішла на пенсію, переїхала жити т доглядати свою матір ОСОБА_9 в АДРЕСА_3. При необхідності то він, то дружина їздили один до одного для допомоги по господарству. Дружина ні з ким не сварилась і в неї не було ворогів. Вона була дуже обережною і вхідні двері до будинку завжди тримала зачиненими н замок і ніколи не відкривала
двері незнайомим особам. Про смерть дружини та її матері йому повідомив двоюрідний брат його дружини ОСОБА_12., зателефонувавши до його сестри.
Відповідні показання потерпілого підтверджують свідки ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.
Зокрема, свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_12показали, що ОСОБА_10 ніколи не відкривала двері незнайомим особам.
Свідок ОСОБА_12 показав, що 02.11.2005 р. він разом з сином ОСОБА_8 о 12 год. 20 хв. приїхали в АДРЕСА_3 до своєї ' матері ОСОБА_11 По дорозі до ОСОБА_11 вони зустріли сусідку ОСОБА_12, прізвище не пам'ятає, яка повідомила, що ОСОБА_11 немає вдома, бо вона мабуть поїхала по кукурудзу. В матері вони прибирали на подвір'ї, загрібали і палили листя, вирубували кущі. Близько 16.00 години вони пішли на город, що знаходиться за будинком ОСОБА_9. Пройшовши через подвір'я ОСОБА_9, пішли на город, позагрібавши там листя повернулись до ОСОБА_11 Потім пішли до лісу, щоб позбирати гриби. Повернувшись додому, повечерявши лягли спати. Прокинувшись о 12.00 год. він запитав у сина, чи не світилось у ОСОБА_10, на що останній відповів, що ні, сказавши, що може вони, тобто ОСОБА_11 та ОСОБА_9 вчаділи. Вони пішли до ОСОБА_9 стукати у вікна, але ніхто не відкривав. Виламавши хворостинку, хотів перевірити чи є в дверній скважині ключ і коли сперся на двері то вони відчинились і з середини будинку пішов дим. Для того, щоб вийшов дим з будинку вони з сином розбили дві шибки, одну від дороги, а другу з подвір'я. Син забігши до будинку в спальню кімнату, де була ОСОБА_9 і сказав, що остання мертва. Вибігши на улицю син знову повернувся до будинку і в сінях знайшов ОСОБА_10, яка лежала мертва на підлозі. Вранці він пішов до голови сільської Ради, яка зателефонувала дільничному та в міліцію. Після того як ОСОБА_9 та ОСОБА_11 забрали до моргу, дільничний міліціонер запропонував йому прибрати в будинку, бо можливо прийдеться хоронити покійних з даного будинку. Прибираючи на лежанці під подушкою він знайшов шапку вушанку, в якій було дві спецовочні рукавиці. В одній рукавиці він виявив пачку з грошима, а в іншій було ще дві пачки з грошима. Частина даних грошей належала його матері, яка збирала їх на похорони і зберігала у своєї сестри ОСОБА_9, а інша частина належала ОСОБА_10. ОСОБА_10 по своїй природі була скупа і економна. Бережливо відносилась до грошей. Вона завжди щось боялась, постійно закрившіась в хаті і нікого чужого до будинку не впускала, якщо не знала хто це. Вказані гроші він забрав з собою. Коли він виявив гроші, біля нього нікого не було. Про виявлені гроші він розповів дільничному міліціонеру. Потім він ці гроші, в сумі близько 12 тисяч гривень при понятих віддав працівникові міліції. Також перебуваючи в будинку ОСОБА_9 дільничний міліціонер запропонував йому забрати на столі в кімнаті 93 гривні, які були вкриті зверху кіптявою, що він і зробив.
Свідок ОСОБА_17.(сусідка потерпілих) показала, що її сусідка ОСОБА_10 була дуже «скритна», ніколи не відкривала двері незнайомим особам, старалась уникати розмов про наявність у неї грошових коштів, розміру отримуваних нею пенсій. Останній раз вона бачила ОСОБА_11 01.11.2005 року близько 16.00 год., коли та замітала подвір'я і дізнавшись, що вона отримала зерно на пай, повідомила їй, що також збирається його отримати. Наступного дня, тобто 02.11.2005 року вона прокинулась біля 8 години ранку і звернула увагу, що з димаря будинку ОСОБА_8 йде дим, тому вона подумала, що ОСОБА_11 затопила в хаті. Після цього вона складала дрова у себе в дворі і що відбувалось на подвір'ї ОСОБА_9 не бачила, оскільки з місця, де вона складала дрова подвір'я сусідів не було видно. Десь під обід вона бачила на подвір'ї ОСОБА_11, що там гребли листя ОСОБА_12 і ОСОБА_9. Однак, вона до них не підходила, а лише привіталася з великої відстані. Після обіду вона продовжувала складати дрова і що відбувалось на подвір'ї ОСОБА_9 чи в її будинку бачити не могла. Коли вже стемніло, вона поверталася до свого будинку і звернула увагу, що від будинку ОСОБА_9 йде дим, запах якого їй здався дивним, оскільки він був неприємний і не схожий на той, який зазвичай йшов з димаря. Вона також звернула увагу, що вечором в той день у ОСОБА_11 світло не горіло, хоча взагалі ОСОБА_10, коли починало смеркати завжди включала у кімнаті своєї матері світло і світло в цій кімнаті горіло завжди довго. Вранці 03.11.2005 року їй стало відомо, що її сусіди ОСОБА_10 та ОСОБА_9 угоріли. Коли трупи забрали в морг, ОСОБА_12 виніс з хати ОСОБА_9 гроші у двох пакунках, які перерахувавши при понятих забрали працівники міліції.
З показів свідка ОСОБА_18, вбачається, що він з 2002 року своїм трактором допомагав ОСОБА_11 доставляти з колгоспу до її дому зерно на паї. 2 листопада 2005 року, близько 11 години він телефонував до ОСОБА_11 і домовився з нею поїхати на тік і отримати зерно на паї. В цей же день близько 19 години він знову телефонував до ОСОБА_10, а так як трубку ніхто не брав, то він ще тричі телефонував до неї, але трубку так ніхто і не взяв. Звідки могло взятися пальне у ОСОБА_11 йому не відомо(т. 1 а. с. 101, т. З а. с. 30-31).
Свідок ОСОБА_14 показала, що 02.11.2005 року після 14 години проїжджала на «Скутері» біля будинку ОСОБА_11 і звернула увагу, що та розмовляла на «високих тонах» з двома чоловіками. Приїхавши до себе додому ОСОБА_14 зайшла в будинок і почула, як її батько ОСОБА_18 по телефону(з гучним зв'язком) розмовляв з ОСОБА_11 і та повідомила, що немає часу, оскільки до неї прийшли. Хто прийшов ОСОБА_11 не повідомила. В цей же день біля 19 години ОСОБА_18 знову телефонував до ОСОБА_10, але трубку ніхто не брав. Після цього він ще тричі телефонував до ОСОБА_10, але трубку ніхто не брав.
Сідок ОСОБА_16 показав, що 2 листопада 2005 року, це була середа, він разом зі своєю сестрою Оксаною йшов зі школи додому. Коли вони біля 15 години 30 хвилин проходили біля двору ОСОБА_10, то вони побачили на подвір"і останньої двох невідомих йому чоловіків, а поруч з ними стояла ОСОБА_11 Вони з сестрою до них привітались, але їм ніхто не відповів.
Свідок ОСОБА_15 показала про аналогічні обставини, при яких вони з братом ОСОБА_19бачили останній раз ОСОБА_10, тільки на її думку ці обставини були не 02.11.2005 року, як вказує її брат ОСОБА_19, а 01.11.2005 року.
З показань свідків ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22. вбачається, що останній раз вони бачили ОСОБА_10 у середу, тобто 02.11.2005 року, близько 6 год. 15 хв., коли та замітала біля свого подвір'я.
Свідок ОСОБА_23 показала, що в листопаді 2005 року вона була присутня в якості понятої при проведенні відтворення обстановки та обставин події по факту вбивства ОСОБА_10, де ОСОБА_9 спочатку добровільно все розповідав, потім показав, як він вчинив вбивство ОСОБА_10 Так ОСОБА_8 розповів, що в той день він перебував в стані алкогольного сп'яніння і коли ОСОБА_10 обізвавши його «ледащем» пішла до хати, то він образившись на неї. взяв на столі ніж і наніс ним декілька ударів по тулубу останньої. При цьому він ще обурюючись пояснював: «Яке ж я ледащо, коли забор допомагав їй ставити», показував того забора.
Свідок ОСОБА_24 показаіа про аналогічні обставини при проведенні відтворення обстановки та обставин події по факту вбивства ОСОБА_10, де вона була присутня в якості понятої і де ОСОБА_8 спочатку розповів, а потім показав, як він скоїв вбивство ОСОБА_11 При цьому покази він давав добровільно і ніякого тиску на нього не було(т. 1 а. с. 174, т. 2 а. с. 209-210 - протокол судового засідання від 25 травня 2006 року).
Свідок ОСОБА_25. (ст. оперуповноважений карного розшуку Канівського МРВ УМВС, показав, що він 03.11.2005 року, вранці перебував в складі слідчо-оперативної групи в с.'Степанці, на місці події, де у власному домоволодінні було виявлено трупи ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та сліди пожежі. Після направлення трупів потерпілих до моргу він повернувся до приміщення райвідділу. Біля 18 години цього ж дня хтось з керівництва райвідділу повідомив йому, що причиною смерті ОСОБА_10 є ножові поранення, про характер та локалізацію яких йому на той час відомо не було. Йому також було дано вказівку відібрати пояснення у ОСОБА_8, який знаходився в приміщенні райвідділу. ОСОБА_8 спочатку в спілкуванні був не відвертий, постійно путався в своїх показах, а тому він йому пояснив, що в разі вчинення саме ним вбивства ОСОБА_10, обставиною, яка пом'якшує покарання є написання ним явки з повинною, на що той погодився і написав власноручно явку з повинною. При цьому будь-якого тиску(морального чи фізичного) до ОСОБА_9 не застосовувалося. Про те, що в приміщенні райвідділу перебуває батько ОСОБА_26 - ОСОБА_12 йому достовірно відомо не було. Тому розмови з ОСОБА_8 про його батька взагалі не було.
Свідок ОСОБА_27.(ст. оперуповноважений карного розшуку Канівського МРВ УМВС) показав, що він працює в одному кабінеті з ОСОБА_25. 03.11.2005 року після 18 години він заходив до свого робочого кабінету, де бачив ОСОБА_8, який сидів за столом і писав явку з повинною, в кабінеті був присутній ОСОБА_25. Він будь-якого тиску(морального чи фізичного) до ОСОБА_9 не застосовував, і не бачив, щоб це робив ОСОБА_25. Розмови з ОСОБА_9 про його батька взагалі не було.
- Свідок ОСОБА_28(ІНФОРМАЦІЯ_2) показав, що 03.11.2005 року він був присутнім при огляді місця події в домоволодінні ОСОБА_9. При цьому він звернув увагу, що ОСОБА_8, який був там присутнім був засуджений і від нього відчувався запах перегару. Повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що двері у домоволодіння ОСОБА_9 пізно вночі були не на замку його здивувало, оскільки йому доводилось раніше спілкуватись з ОСОБА_11 і він знав, що вона була дуже обережною і не відкривала двері незнайомим особам.
Під час огляду місця події 3 листопада 2005 року, - як це видно з протоколу огляду фото таблиці - в домоволодінні ОСОБА_9, яке розташоване по АДРЕСА_2 виявлено, що вхідні двері до веранди не пошкоджені, внутрішній замок дверей цілий, відчинений. Труп ОСОБА_10, знаходився на підлозі, на правому боці, між дверима сіней і кімнати, ногами до вхідних дверей будинку, голова обіперта на двері, що ведуть до кімнати. Нога трупа рівні, витягнуті впродовж тіла. Одяг та шкіра на трупі обгорілі. В спальній кімнаті, по ліву сторону від вхідних дверей під стіною стоїть ліжко, на якому лежить тіло трупа ОСОБА_9. - на правому боці, лицем до дверей, прикрита одіялом. При огляді трупа ОСОБА_9 тілесних ушкоджень не виявлено(т. 1 а. с. 4-9).
Згідно з протоколом добровільної видачі 03.11.2005 року, - ОСОБА_12 в домоволодінні своєї матері ОСОБА_11 добровільно видав працівникам міліції гроші в сумі 11895 грн., які тим були виявлені в домоволодінні ОСОБА_9 після того, як ОСОБА_9 та ОСОБА_10 забрали до моргу(т. 1 а. с. 177).
Дані кошти оглянуті та приєднані до справи в якості речового доказу(т. 1 а. с. 178-185).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1076 від 19.01.2006 року, причиною смерті ОСОБА_11 є проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням грудини та правої легені, що супроводжувалося масивною кровотечею. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням печінки, сліпі колото-різані поранення на боковій поверхні тулуба зліва(два) та на передній поверхні грудної клітки справа(одне)(т. 1 а. с. 223-224).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1077 від 15.11.2005 року, причиною смерті ОСОБА_8 є: гостре отруєння окисом вуглецю(т. 1 а. с. 228-229).
Згідно додаткового висновку судово-медичної експертизи № 1076X51 від 20.01.2006 року, пошкодження, які виявлені при експертизі трупа ОСОБА_11 може бути спричинені при обставинах і в строк, вказаний ОСОБА_8, тобто 02.11.2005 року, близько 16.00 години, при нанесенні ударів ножем по тулубу(т. 2 а. с. 16).
Згідно висновку пожежно-технічної експертизи № 5X184 від 15.12.2005 року, осередок пожежі в будинку АДРЕСА_2, знаходився в районі проходу між сіньми і кімнатою. Джерелом запалювання являється джерело відкритого вогню(полум'я сірника, запальнички, факела), яке виникло або спричинене фізичними діями людини(т. 2 а. с. 21-23).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1683 від 04.11.2005 року у ОСОБА_9 зовнішніх ознак тілесних ушкоджень на тілі не виявлено(т. 1 а. с. 233).
Згідно висновку судово-психологічної експертизи № 427 від 09.08.2006 року, індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_8 не могли вплинути на його поведінку в інкримінованій йому ситуації. Вони не позбавляли його можливості в повній мірі розуміти соціальну небезпеку своїх дій та керувати ними(т. З а. с. 20-23).
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 5 від 04.01.2006 року, ОСОБА_8 будь-яким психічним захворюванням на період вчинення інкримінованих йому діянь(02.11.2005 року) не страждав, не виявляв ознак тимчасового хворобливого стану психічної діяльності і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, і не страждає психічним захворюванням на даний час, здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними, не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру(т. 2 а. с. 47-50).
Враховуючи даний висновок експертів та інші досліджені в судовому засіданні
обставини у справі щодо особи підсудного судова колегія визнає ОСОБА_8 осудним.
Оцінюючи досліджені в справі і викладені в цьому вироку докази, в результаті їх всебічного, повного та об'єктивного дослідження, колегія суддів приходить до висновку, що пред'явлене органом досудового слідства ОСОБА_8. обвинувачення знайшло своє підтвердження і його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю.
Приведені в цьому вироку докази в доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, добуті органом досудового слідства у встановленому законом порядку, перевірені судом, доповнюють один одного, повністю та об'єктивно відображають обставини справи. Сумнівів не викликають, є допустимими і достатніми для встановлення фактичних обставин справи та прийняття рішення по суті пред'явленого ОСОБА_8. обвинувачення.
Дані ОСОБА_8 покази в якості підозрюваного, обвинуваченого при відтворенні обстановки та обставин події 04.11.2005 р. є послідовними та логічними. Давались ним в присутності захисника, узгоджуються з даними з протоколів огляду місця події в домоволодінні ОСОБА_8, на місці виявлення трупів потерпілих та осередку пожежі, що знаходився в районі проходу між сіньми і кімнатою домоволодіння, висновками проведених по справі судових експертиз. Дослідивши відеозаписи проведених по справі слідчих дій, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_8 давав показання добровільно. На протязі всього часу допиту перебував в психологічному контакті з слідчим та іншими учасниками слідчих дій, спокійно відповідав на запитання, реагував на їх зауваження, вільно орієнтувався в описанні вчинених дій та давав по них детальні пояснення. На запитання захисника про своє відношення до вчинених дій висловлював жаль. Пояснював, що думав, що тільки поранив ОСОБА_11, в зв'язку з чим він вночі туди повернувся.
Ці показання ОСОБА_8, колегія суддів вважає правдивими та посилається на них як на докази вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Відмова ОСОБА_8 від показань про визнання вини та посилання на застосування щодо нього незаконних методів слідства працівниками міліції в ході досудового слідства, суд розцінює, як обраний ним метод захисту своїх інтересів від пред'явленого обвинувачення та мотивовані його бажанням ухилитись від покарання за вчинені злочини.
Такі скарги підсудний ОСОБА_8 .став подавати прокурору з 06.02.2006 року, відмовившись від своїх визнавальних показань і заявивши, що допит 03.11.2005 року його було проведено із застосуванням фізичного та психологічного тиску, які виражалися в застосуванні до нього тортур «протигаз», тощо та в залякуванні застосування тортур до його хворого батька ОСОБА_12.(т. 2 а. с. 63-64).
Проте, такі заяви підсудного не знайшли свого підтвердження.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_8, щодо застосування до нього незаконних методів слідства винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи(т. 2 а. с. 67).
Допитані з цього приводу свідки ОСОБА_25. та ОСОБА_27. показати, що ні вони особисто, ні в їхній присутності інші особи не застосовували до підсудного ОСОБА_8 насильства, що визнавальні покази підсудний давав добровільно. Частина з цих показів написана підсудним власноручно із зазначенням того, що при отриманні показів застосування будь-якого психічного насильства не було. Переглядом відеозаписів слідчих дій з участю підсудного судом також встановлено, що покази він давав добровільно, без застосування насильства чи іншого тиску.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1683 від 04.11.2005 року у ОСОБА_8 зовнішніх ознак тілесних ушкоджень на тілі не виявлено(т. 1 а. с. 233).
Більше того, сам ОСОБА_8 в ході судового слідства пояснив, що коли його 03.11.2005 року забрали в райвідділ, то батько залишався в АДРЕСА_3 і що після затримання він побачив батька вперше 09.11.2005 року під час проведення з ним очної ставки. За таких обставин дані підсудних покази щодо застосування до нього психологічного тиску, який виражався в залякуванні застосування тортур до його хворого батька є надуманим, оскільки ОСОБА_8. не було достовірно відомо до 09.11.2005 року про те, що його батько знаходиться в приміщенні райвідділу.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що підсудний давав визнавальні показання в присутності свого захисника і, що слідчі дії проводилися слідчим прокуратури, якому підсудний не заявляв про застосування щодо нього тиску з боку працівників ОВС.
Колегія суддів вважає, що висунута підсудним ОСОБА_8 в залі судового засідання версія, що на його думку вбивство ОСОБА_11 та ОСОБА_9 скоєно 01.11.2005 року і що вже 02.11.2005 року, його батько та інші мешканці АДРЕСА_3 не бачили ОСОБА_11 повністю спростовується перевіреними в ході судового слідства показами свідків ОСОБА_21., ОСОБА_29, ОСОБА_20., які є сусідами потерпілих і показами, що бачили 02.11.2005 року, біля 6 год. 15 хв. ОСОБА_10, які є сусідами потерпілих і показами, що бачили 02.11.2005 року, біля 6 год. 15 хв. ОСОБА_10, коли та замітала на вулиці, поблизу свого домоволодіння та іншими доказами дослідженими судом.
Обмірковуючи над зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами судова колегія вважає, що винність ОСОБА_8 у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку, доведена повністю.
Колегія суддів знаходить, що ОСОБА_8 умисно на грунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_11 вчинив її вбивство.
Про наявність умислу у ОСОБА_8 на позбавлення життя ОСОБА_9 крім його первинних показань про це, вказують також фактичні обставини вбивства ним потерпілої шляхом підпалу штори на дверях, що ведуть з сіней до жилої кімнати будинку, в результаті чого в будинку виникла пожежа, внаслідок якої ОСОБА_8 отримала гостре отруєння окисом вуглецю, що спричинило смерть останньої.
Висновок органів досудового слідства про те, що ОСОБА_8 вчинив вбивство ОСОБА_9 способом, небезпечним для життя багатьох осіб є безпідставним і не відповідає встановленим у справі обставинам вчинення ним цього злочину, оскільки у тій конкретній обстановці не було реальної небезпеки для життя інших осіб, оскільки пожежа не розповсюдилась не тільки на будинок ОСОБА_9 в цілому, де не було сторонніх осіб, але і на сусідні будинки, в яких знаходились їх мешканці.
Таким чином, для того, щоб кваліфікувати дії особи за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України необхідна сукупність всіх вказаних вище об'єктивних ознак, а саме те, щоб не тільки иоражаючі властивості знаряддя злочину об'єктивно свідчили про спосіб, що є небезпечним для життя багатьох осіб, але при цьому повинна бути і відповідна обставина пригоди, в якій існує реальна небезпека для життя інших людей.
Тому колегія суддів в межах пред'явленого обвинувачення знаходить, що ОСОБА_8 вчинив вбивство ОСОБА_9 та умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу з метою приховати раніше вчинене ним умисне вбивство ОСОБА_10
При призначенні ОСОБА_8. покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. •
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України вчинені ОСОБА_8 злочини кваліфікуються, як особливо тяжкі, і являють велику суспільну небезпечність.
ОСОБА_8, як особа характеризується в цілому позитивно, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дочку та батька похилого віку, що зокрема колегія суддів визнає обставиною, що пом'якшує його покарання. Інших обставин, які б пом'якшували покарання підсудного, зазначених у ст. 66 КК України, судова колегія не знаходить.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_8 у відповідності до ст. 67 КК України, суд визнає - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо осіб похилого віку.
З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_8. необхідно для його виправлення, а також для попередження нових злочинів призначити основне покарання відповідно в межах передбачених кримінальним законом(санкція ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 115 п. п. 9, 13, ч. 2 ст. 194 КК України) у виді позбавлення волі.
Враховуючи, що ОСОБА_8 не має судимості і вперше притягнутий до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має на утримання неповнолітню дочку та батька
похилого віку, суд вважає можливим призначити йому покарання за ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на певний строк і не вбачає підстав для призначення йому довічного позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів підлягає визначенню поглиненням менш суворого покарання більш суворим.
Строк відбування покарання слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_8 у даній справі - з 03.11.2005 року.
Потерпілий ОСОБА_7 звернувся з позовом до підсудного і просить стягнути на його користь 20000 грн. моральної шкоди(душевні страждання в зв'язку з вбивством його дружини та тещі).Дані вимоги потерпілого ОСОБА_8 не визнав мотивуючи, що він злочину не вчиняв і не спричиняв потерпілому шкоди.
Суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди(по суті є обґрунтованими, так як дійсно ОСОБА_7 є потерпілим по даній справі і йому внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 - відповідача заподіяно моральну шкоду в розмірі 20000 грн., відшкодування якої слід визначити в межах вимог позивача. Немає будь-якого сумніву у тому, що потерпілому завдано моральну шкоду, пов'язану з нанесенням йому тяжкої моральної травми, постійних душевних страждань із-за втрати дружини та тещі, відшкодування якої слід визначити в повному, визначеному самим потерпілим в розмірі 20000 грн.
Також підлягають стягненню із підсудного судові витрати у справі - 567,55 грн. за проведення криміналістичних експертиз на рахунок НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області(т. 2 а. с 3, 20).
Питання про речові докази(т. 1 а. с. 77-79, 124-125, 165, 178-184) у справі підлягають вирішенню у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, судова колегія, -
Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочині, передбачених ст. ст. 115 ч. 1, 115 ч. 2 п. п. 9, 13, 194 ч. 2 КК України і призначити покарання:
за ч. 1 ст. 115 КК України - 10( ДЕСЯТЬ) років позбавлення волі;
за п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - 14(ЧОТИРНАДЦЯТЬ) років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 194 КК України - 4(ЧОТИРИ) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття Н(ЧОТИРНАДЦЯТЬ) років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_8. рахувати З 3 листопада 2005 року - з момент затримання ОСОБА_8
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7. задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7. - 20000 (двадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 судові витрати в сумі 567,55 грн. на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області(код 25574009, рахунок 3522300300037, банк одержувач УДК в Черкаській області МФО 854018).
Речові докази: відеокасета з записом слідчих дій залишити при справі; сережки з жовтого металу та кошти на загальну суму 11895(одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень вилучених з домоволодіння ОСОБА_9 - повернути потерпілому ОСОБА_7; одяг ОСОБА_9 - ботинки та ліхтарик - повернути останньому; три пакети пожежного сміття, два конверти зі зрізами нігтів ОСОБА_10, залишки заколки, залишки одягу ОСОБА_10 -кофти, спідниці, хустки, нічної сорочки, складна пляшка, два конверти зі зрізами нігтів ОСОБА_9 - знищити.
Даний вирок може бути оскаржений сторонами по справі до Судової палати в
кримінальних справах Верховного Суду України протягом місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_8, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.