Справа № 2-о-460/11
21 листопада 2011 року
Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Новосьолової Г.М.,
при секретарі: Вобліковій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання в Україні,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що він, ОСОБА_1, народився 26.06.1950 року в с. Ольгіно, Безенчукського району, Куйбишевської області. До 1977 року отримав середню та середньо-спеціальну освіту, служив в рядах Радянської армії, працював за отриманою спеціальністю машиніста-тракториста на території Куйбишевської області РФ. В 1977 році переїхав в Ворошиловградську область Української РСР, де і отримав 20.10.1977 року вперше паспорт громадянина УРСР( серія 111 - ЕД №690363), був зареєстрований у гуртожитку м. Червонопартизанська, працював на шахті «Друга Одеська» - мотористом, про що свідчить запис у трудовій книжці. В 1982 році переїхав на заробітки в Куйбишевську область, працював електрослюсарем. У 1986 році повернувся на територію УРСР в Луганську обл., Свердловськии р-н, с. Панченково, де зареєструвався. У 90-х роках після розпаду СРСР проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, Алексєєвська селищна адміністрація, х. Ільічівка, вул. Целинна, 52 у своєю племінниці, де і був зареєстрований з 1995 по 2005 рік, але фактично з 1994 року проживав зі своєю громадянською дружиною ОСОБА_2 у Луганській області, м. Червонопартизанську, вул. Українській, 103. 14.05.1997 року у нас народився син, ОСОБА_3. У 24.04.2002 році, він отримав новий паспорт громадянина ОСОБА_4 Федерації за місцем реєстрації.
Він постійно проживав на території України (УССР) та був зареєстрований до 24.08.1991 року, але не має змоги отримати паспорт громадянина України. Тому він змушений звернутися в суд з цією заявою про встановлення факту постійного проживання на території України з 1977 року до 24.08.1991року та з 1994 року по теперішній час. На даний час втрачені архіви документів, які підтверджують його реєстрацію. Факт його постійного проживання на території України підтверджується документами, які він додає до заяви.
Заявник просить суд винести рішення, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на території України в м.Червонопартизанську Луганської області з 1977 року до 24.08.1991 року та з 1994 року по теперішній час.
В судовому засіданні заявник в повному обсязі підтримав свої вимоги, підтвердив обставини, викладені в заяві і наполягає на її задоволенні, додатково пояснивши, що він, ОСОБА_1, народився 26.06.1950 року в с. Ольгіно, Безенчукського району, Куйбишевської області. До 1977 року отримав середню та середньо-спеціальну освіту, служив в рядах Радянської армії, працював за отриманою спеціальністю машиніста-тракториста на території Куйбишевської області РФ. В 1977 році переїхав в Ворошиловградську область Української РСР, де і отримав 20.10.1977 року вперше паспорт громадянина УРСР( серія 111 - ЕД №690363), був зареєстрований у гуртожитку м. Червонопартизанська, працював на шахті «Друга Одеська» - мотористом, про що свідчить запис у трудовій книжці. В 1982 році переїхав на заробітки в Куйбишевську область, працював електрослюсарем. У 1986 році повернувся на територію УРСР в Луганську обл., Свердловськии р-н, с. Панченково, де зареєструвався. У 90-х роках після розпаду СРСР проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, Алексєєвська селищна адміністрація, х. Ільчівка, вул. Целинна, 52 у своєю племінниці, де і був зареєстрований з 1995 по 2005 рік, але фактично з 1994 року проживав зі своєю громадянською дружиною ОСОБА_2 у Луганській області, м. Червонопартизанську, вул. Українській, 103. 14.05.1997 року у нас народився син, ОСОБА_3. У 24.04.2002 році, він отримав новий паспорт громадянина ОСОБА_4 Федерації за місцем реєстрації.
Він постійно проживав на території України (УССР) та був зареєстрований до 24.08.1991 року, але не має змоги отримати паспорт громадянина України. Тому він змушений звернутися в суд з цією заявою про встановлення факту постійного проживання на території України з 1977 року до 24.08.1991року та з 1994 року по теперішній час.
В судовому засіданні представник Свердловського МВ УМВС України в Луганській області спеціаліст групи імміграційної служби відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОСОБА_3, заявлені вимоги визнала в повному обсязі, вважає за можливе установити факт постійного проживання на території України заявника в зазначений нею період часу.
Вислухавши доводи заявника, представника заінтересованої особи, пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 які пояснили, що знають заявника , та підтвердили той факт, що він дійсно проживав на території України в м. Червонопартизанскьк Луганської області з 1977 року по вересень 1991 року та з 1994 року по теперішній час, дослідивши матеріали справи, визнані судом достатніми для розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки згідно зі ст.256 ЦПК України, встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визнано іншого порядку їх встановлення, належить до компетенції суду. Чинним законодавством про громадянство, а також цивільно-процесуальним законодавством не встановлено іншого порядку встановлення факту проживання фізичної особи на території України, ніж у судовому порядку.
Відповідно до даних паспорту 60 02 258234, який виданий відділом внутрішніх справ Октябрьського району Ростовської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, заявник був громадянином РФ, та зареєстрований х. Ільічівка вул. Целінна, 52, 05.09.1995 р., знятий з реєстрації 05.07.2005 року.(а.с.6-7)
Із заяви ОСОБА_1 на а.с. 9 вбачається, що 05.09.1994 р. він звертався у відділ внутрішніх справ з заявою про прописку за адресою: вул. Гайдара, 53-б.
Із копії трудової книжки на а.с.11 вбачається, що ОСОБА_1 з 07.12.1977 р. по 04.03.1978 р. працював на шахті «Одеська» об,єднання «Свердловантрацит» гірничим підземним, а з 07.07.1986 р. прийнятий в радгосп імені Ілліча електриком 2 розряду.
Згідно до листка вибуття ОСОБА_1 на а.с. 12, ОСОБА_1 знятий з реєстрації 05.07.2005 р. за адресою: Ростовська область х. Ільічівка, вул. Целінна, 52.
Відповідно до свідоцтва про народження 1-ЕД № 142503 від 25.04.2009 р., виданого відділом РАЦС Свердловського міського управління юстиції на ім'я ОСОБА_7, 01.08.1993 р., в графі батьки зазначені: ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Відповідно до свідоцтва про народження 1-ЕД № 1051842, виданого 18.06.1997 р. Виконкомом Червонопартизанської міської ради Луганської області на ім'я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4, в графі батьки зазначені: ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Відповідно до свідоцтва про встановлення батьківства, виданого виконкомом Червонопартизанської міської ради Луганської області на а.с. 13, громадянин ОСОБА_1 визнаний батьком дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до довідки без номера та дати, виданої депутатом Червонопартизанської міської ради ОСОБА_12, ОСОБА_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, з сином ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7 та батьком дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8.(а.с.14).
Відповідно зі ст.9 Закону України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991р. усі громадяни ОСОБА_13 РСР, що на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України.
Відповідно зі ст.3 п.п.1, 2 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. громадянином України є всі громадяни колишнього СРСР, які до моменту проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; а також особи, які до моменту вступу в силу Закону України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Таким чином судом встановлено, що дійсно з 1977 року по теперішній час заявник постійно проживає на території України в м.Червонопартизанську Луганської області. У заявника, за час перебування на території України в м. Свердловську Луганської області, народився син, на теперішній час, є громадянами України.
При таких обставинах суд вважає доведеними вимоги заявника і, оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення, який дає можливість відповідно до чинного законодавства вирішити питання про отримання громадянства України, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.256 ЦПК України, ст.3 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001р., ст.9 Закону України «Про правонаступництво України», керуючись ст.ст.10,11,15,60,209, 212-215,258,293 ЦПК України, суд,-
Установити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, на території України в місті Червонопартизанську Луганської області із 1977 року по 24.08.1991 р. та з 1994 року по теперішній час.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до Апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя: