Справа № Провадження №22-ц-4192/12 22-ц/1090/5532/12 Головуючий у І інстанціїРадзівіл А.Г.
Категорія36Доповідач у 2 інстанції Суханова
25.10.2012
Іменем України
17 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.,
Суддів: Сліпченка О.І., Коцюрби О.П.,
при секретарі : Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області про визнання права на спадкування четвертої черги,-
У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила визнати за нею право на спадкування четвертої черги на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 загальною площею 71,9 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м., з надвірними будівлями: сарай -Б, погріб - В, вбиральня - Г, колодязь - К, огорожа - №, які належали ОСОБА_3.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2008 року визнано ОСОБА_3 недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено її опікуном. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1. Інших спадкоємців не має. Вона проживала із ОСОБА_3 однією сім'єю на день відкриття спадщини тому вважала, що прийняла її.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2012 року було відмовлено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись з висновками суду апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2008 року ОСОБА_3 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1, видане Виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області від 01 червня 2011 року, актовий запис №17.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно. З дослідженої спадкової справи за № 678/2011 до майна ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, із заявою про прийняття спадщини померлого звернулась ОСОБА_2, інші спадкоємці відсутні.
Відповідно до довідки № 2115 від 07.12.2011 року виданої виконкомом Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_3 на день смерті проживав за адресою АДРЕСА_1 а ОСОБА_2 здійснювала за ним догляд, вели спільне господарство та провела поховання померлого ОСОБА_3 в с.Шевченкове.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Так, ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини до Броварської районної нотаріальної контори, що підтверджується витребуваними матеріалами спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, але нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину посилаючись на те, що їй необхідно звернутися до суду для встановлення факту перебування у цивільному шлюбі або про встановлення факту проживання однією сім'єю, що б надавало право спадкування в четверту чергу спадкоємців.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, аналізуючи в сукупності докази та виниклі правовідносини, враховуючи вищезазначені норми, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги є не доведеними, не обгрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Так, в апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: судом не досліджено та не перевірено надані докази, дана їм поверхова оцінка, що спричинило до ухвалення передчасного рішення, а саме: судом першої інстанції не визначено порядок здійснення права на спадкування.
З таким висновком апелянта, колегія суддів погодитись не може так, як вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано та об»єктивно досліджені всі докази та обставини справи, а саме: судом першої інстанції встановлено та роз»яснено, що спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Колегія суддів також вважає, що апелянт не зміг спростувати висновки суду, нових доказів доведеності позову або апеляційної скарги не встановлено, а тому вона не підлягає задоволенню.
Крім цього, переглядаючи законність рішення суду першої інстанції та розглядаючи апеляційну скаргу на підставі вимог ст. 303 ЦПК України не встановлено підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для ухвалення нового рішення суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, так-як будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення не встановлено, підстав для скасування цього рішення не виявлено.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Так згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Головуючий
Судді