Справа № Провадження №22-ц-5443/12 22-ц/1090/7524/12 Головуючий у І інстанціїТеремецька Н.Ф.
Категорія45Доповідач у 2 інстанції Таргоній
24.10.2012
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.,
за участю секретаря: Бутенко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 17 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат на дитину інваліда, -
У червні 2012 року позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на дитину-інваліда, посилаючись на наступні обставини.
На їх утриманні знаходиться онука -ОСОБА_5, 2007 року народження, батьком якої є відповідач. Вона є дитиною-інвалідом від народження, потребує постійного лікування та догляду. Мати дівчинки, їх донька, померла у 2009 році.
Після смерті доньки онука проживає разом з ними та перебуває на їх утриманні. Відповідач не приймає участі у лікуванні дитини, матеріальної допомоги не надає.
З березня 2011 року по квітень 2012 року вони витратили на потреби онуки-інваліда 34 268, 13 грн., зокрема:
- 5829,26 грн. на придбання ліків;
- 708,89 грн. на засоби профілактики захворювань;
- 210,00 грн. на медичні обстеження;
- 5337,18 грн. на засоби гігієни;
- 14 896,20 грн. на продукти харчування;
- 2498,90 грн. на одяг та взуття;
- 3587,70 грн. на крісло колісне (коляска) реабілітаційне для дітей КДР 1020-3;
- 1200 грн. на постільну білизну.
Зазначили, що відповідач компенсував частину витрачених ними коштів в розмірі 4300,00 грн. у грудні 2011 року та 3560,00 грн. у квітні 2012 року, тому, посилаючись на ст. ст. 150, 180 СК України, просили суд стягнути решту грошових коштів в розмірі 26 408,13 грн. з відповідача.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 17 серпня 2012 року року позов задоволено.
В своїй апеляційній скарзі відповідач просить змінити рішення суду, зменшивши розмір коштів, що підлягають стягненню з нього до 10 336,85 грн. В обгрунтування скарги зазначив, що судом неповно з'ясовані обставини по справі, не враховано тієї обставини, що за вказаний позивачами період він перераховував на їх користь пенсію, які отримує на дитину, а з березня 2012 року добровільно перераховує також аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно. Судом також не враховано, що на даний час він проживає в цивільному шлюбі, від якого має малолітню дитину, ОСОБА_6, 2012 року народження.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на утримання дитини, суд керувався положеннями ст. 180 СК України, якою передбачено обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судова колегія погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 від шлюбу з ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, має малолітню доньку -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Остання є інвалідом з дитинства та постійно потребує стороннього догляду та лікування.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2012 року визначено місце проживання та реєстрації малолітньої ОСОБА_5 2007 року народження разом з дідом ОСОБА_4 та бабою ОСОБА_3
Вказаним рішенням встановлено, що дитина-інвалід знаходиться на повному утриманні і забезпеченні позивачів з червня 2009 року.
Судом першої інстанції також встановлено, що позивачі за період березня 2011 року по квітень 2012 року витратили на потреби онуки-інваліда 34 268, 13 грн. При стягненні коштів судом враховано, що відповідач добровільно перарховував на користь позивачів суми державної соціальної допомоги дитині-інваліду та допомоги одиноким матерям (вдовам,вдівцям), які він отримував, а також 500 грн. матеріальної допомоги за березень 2012 року.
Судом також вірно відхилено доводи відповідача, щодо обов'язку діда і баби утримувати свою онуку, оскільки ст. 265 СК України передбачає обов'язок діда і баби утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх онуків, якщо у них немає батька, матері або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови якщо дід, баба можуть надавати матеріальну допомогу.
Встановлено, що відповідач має постійну роботу та отримує заробітну плату, а наявність у нього іншої дитини не позбавляє обов'язку утримувати свою старшу дочку ОСОБА_5
Таким чином, суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 17 серпня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: