Справа № Провадження №22-ц-4524/12 22-ц/1090/6056/12 Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.
Категорія18Доповідач у 2 інстанціїВоробйова
08.10.2012
Іменем України
08 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Воробйової Н.С.
суддів : Ігнатенко Н.В., Кашперської Т.Ц.
при секретарі- Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства о обмеженою відповідальністю «Сатурн-К»на рішення Обухівського районного суду від 08 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства о обмеженою відповідальністю «Сатурн-К»про визнання договору недійсним.
Встановила :
У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що він перебував у трудових відносинах із відповідачем.
За пропозицією керівництва підприємства їздив до Малазії в поїздку. У зв»язку з поїздкою, він з підприємством підписав договір 06.10.2008 року відповідно до якого товариство взяло на себе зобов»язання оплатити грошові кошти за його, як фахівця, навчання на курсах підвищення кваліфікації «Lon Work на контролерах Quantum Automation" у місті Сінгапур, Малазія в період з 07 жовтня 2008 року по 13 жовтня 2008 року, в він взяв на себе зобов»язання пройти навчання та у випадку звільнення за власною ініціативою раніше строку зазначеного в договорі, відшкодувати сплачені товариством кошти.
Згідно з пунктом договору 2.2.2. у випадку використання свого права на звільнення за власною ініціативою раніше ніж три роки з моменту закінчення навчання, він мав відшкодувати затрачені на нього кошти в сумі , яка разом з ПДВ становила 15221 грн. і розмір якої визначено п.3.1 Договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено також повернення коштів підприємству у зв»язку зі звільненням згідно п.3 ст.40 КЗпП україни, п.4 ст.40 КЗпП України та п.7 ст.40 КЗпП України.
Позивач вважав договір від 06.10.2008 року фіктивним та просив визнати його недійсним договір, а також поновити йому строк позовної давності, оскільки він не звертався до суду в зв»язку з загрозою втрати роботи.
Рішенням Обухівського районного суду від 08 червня 2012 року позов задоволено, поновлено ОСОБА_2 строки позовної давності, визнано недійсним договір №269-КС, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Сатурн-К».
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності його вимогам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
По справі встановлено, що 04.06.2008 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду інженера КІПА ВАТ «Сатурн-К».
06.10.2008 року між адміністрацією ВАТ та ОСОБА_2 укладено договір № 269 відповідно до якого товариство взяло на себе зобов»язання оплатити грошові кошти за позивача, як фахівця, за навчання на курсах підвищення кваліфікації «Lon Work на контролерах Quantum Automation" у місті Сінгапур, Малазія в період з 07 жовтня 2008 року по 13 жовтня 2008 року, а ОСОБА_2 взяв на себе зобов»язання пройти навчання та у випадку звільнення за власною ініціативою раніше строку зазначеного в договорі, відшкодувати сплачені товариством кошти.
Пунктом 4.1 Договору передбачено також повернення коштів підприємству у зв»язку зі звільненням згідно п.3 ст.40 КЗпП україни, п.4 ст.40 КЗпП України та п.7 ст.40 КЗпП України.
06.10.2008 року ОСОБА_2 була написана розписка відповідно до якої він отримав від генерального директора ВАТ «Сатурн-К»ОСОБА_3 15221 грн.
Судом встановлено, що 07.10.2018 року по 13 жовтня 2008 року ОСОБА_2 разом з генеральним директором товариства перебував в м.Сингапур, Малазія, де вони з виробничих питань діяльності товариства спільно відвідували виставки, семінари тощо. В Київ повернулися 13 .10.2011 року.
22.09.2009 року ОСОБА_2 було звільнено з посади інженера КІПА ТОВ «Сатурн-К» відповідно до наказу №38-к за ст..40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин службових обов»язків.
Рішенням Обухівського районного суду від 02 квітня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 та ТОВ «Сатурн -К»про стягнення з ОСОБА_2 15 221 грн. за договором № 269 віл 06.10.2008 року.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.06.2010 рішення Обухівського міськрайонного суду від 02 квітня 2010 року залишено без змін.
Як зазначено в апеляційним судом, оскільки ОСОБА_2 взяв на себе зобов»язання повернути товариству кошти , сплачені за його поїздку на навчання у м.Сінгапур, у разі його звільнення, в т.ч. і за ч.3 ст.40 КЗпП України , він повинен повернути суму 15 221 грн. коштів за його поїздку та проживання в м.Сингапур (а.с.58-60,61).Рішення суду та ухвала апеляційного суду Київської області залишено без змін Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.01.2012 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд виходив з того, що у ході розгляду справи судом не виявлено переконливих доказів наявності у сторін правочину дійсних намірів на створення передбачених договором цивільно-правових наслідків, а тому дійшов висновку, що на час укладання договору у сторін не було умислу на встановлення цивільно-правових відносин. При цьому, суд вважав, що правовідносини, які виникли між сторонами відносяться до трудових відносин, а тому дійшов висновку, що оспорюваний правочин слід вважати удаваним.
Доводи позову про фіктивність оспорюваного правочину суд визнав необґрунтованими та за власною ініціативою дійшов висновку про необхідність відповідно до ст..235 ЦК України укладений між сторонами правочин визнати удаваним та застосувати до правовідносин норми КЗпП України.
Суд також у відповідності до ст.. 234 КЗпП України визнав поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності з підстав обґрунтованого страху позивача втратити роботу в період світової фінансової кризи.
Колегія суддів не може у повній мірі погодитися з висновками суду.
Відповідно до ст..61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Обухівського міськрайонного суду від 02.04.2010 року, з висновками якого погодилися апеляційна та касаційна інстанції, встановлено, що сторони, уклавши договір від 06.10.2008 року вступили у договірні відносини, тобто між ними виникли зобов»язання, що відповідають ст..509,525,610,611 ЦК України. Оскільки відповідач не заперечував того, що товариством сплачені кошти за його поїздку та проживання у м.Сингапур, які він зобов»язався повернути у випадку звільнення з роботи, в т.ч. за п.3 ст.40 КЗпП України раніше ніж за три роки, зазначені кошти підлягають стягненню з відповідача. (а.с.59).
Згідно ст..11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати договір № 289 КС від 06.10.2008 року фіктивним.
Суд, вирішуючи спір по суті дійшов висновку, що доводи позову про фіктивність оспорюваного правочину є необґрунтованими, проте, за власною ініціативою вирішив необхідним відповідно до ст..235 ЦК України укладений між сторонами правочин визнати удаваним та застосувати до правовідносин норми КЗпП України.
Відповідно до ст..234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.
Згідно ст..235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Як встановлено судом, 06.10.2008 року сторони уклали договір за умовами якого товариство взяло на себе зобов»язання сплатити за ОСОБА_2, як фахівця КІПА, кошти за період його навчання вм.Сингапур, а останній пройти зазначене навчання та у випадку звільнення з роботи за власною ініціативою або за ініціативою власника раніше ніж три роки відшкодувати кошти, витрачені на його навчання; 06.10.2008 року ОСОБА_2 написав розписку про одержання коштів. ОСОБА_2 підтвердив в суді, що він в період з 08 по 12.10.2008 року разом з директором ТОВ «Сатурн-К»перебував у Сінгапурі, де вони з виробничих питань діяльності товариства спільно відвідували виставки, семінари тощо та не заперечував, що кошти в сумі 15221 грн. сплачені за його поїздку та проживання у м.Сингапур. Позивач підтвердив також, що він був звільнений з роботи 22.09.2009 року за п.3 ст.40 КЗпП України.
За таких обставин, висновок суду про те, що підстави для визнання договору від 06.10.2008 року фіктивним відсутні, а вимоги позивача є необгунтованими та не підлягають до задоволення відповідає обставинам та матеріалам справи.
Ухвалюючи рішення про визнання укладеного між сторонами правочину удаваним та застосовуючи до нього наслідки ст..235 ЦК України, суд вийшов за межі позовних вимог та розглянув за власною ініціативою вимоги, що не заявлялися позивачем.
Не можна також погодитися з висновком суду про поважність пропуску позивачем строків позовної давності. Як підставу для поновлення позивачу строку, суд зазначив те, що позивач перебував у трудових відносинах і у нього був страх втратити роботу. Але за матеріалами справи позивач підписав договір 06.10.2008 року і до 20.04.2012 року його умови не оспорював, правовідносини ж з товариством припинив 22.09.2009 року, проте своїм правом на звернення до суду не скористався.
З огляду на викладене, колегія вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню. По справі слід ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду від 08 червня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.
ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: