Справа № Провадження №22-ц-4998/12 22-ц/1090/6742/12 Головуючий у І інстанції Керекеза Я.І.
Категорія1Доповідач у 2 інстанціїМалород
24.10.2012
Іменем України
16 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Поліщука М.А.,
суддів: Малорода О.І., Коцюрби О.П..
при секретарі: Лопатюк В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Фінексбанк»на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фінексбанк»до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -
У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 1528217 грн. 94 коп. шляхом припинення права власності та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку та домоволодіння, зобов'язати відповідачку передати позивачу документи про власність.
Вимоги обґрунтовував тим, що 13 березня 2008 року сторонами було укладено кредитний договір № К/050-0000, за яким відповідачці надано кредит в розмірі 727 200 грн. 00 коп. із сплатою 18% річних на строк до 10.03.2017 р.
Того ж дня на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором сторонами укладено іпотечний договір, де предметом іпотеки є земельна ділянка для обслуговування жилого будинку та господарських споруд, площею 0, 1000 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та домоволодіння, розташоване на вказаній земельній ділянці, загальною площею 175,5 кв.м.
Відповідачкою умови кредитного договору не виконуються, внаслідок чого утворилася заборгованість. Так як відповідачка порушила основне зобов'язання, позивач, як іпотекодержатель, просив задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмету іпотеки.
Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.03.2008 року між сторонами укладено кредитний договір № К/050-0000, відповідно до якого ОСОБА_2 для купівлі нерухомого майна отримала кредит в сумі 727200 грн. 00 коп. строком до 10 березня 2017 року зі сплатою 18 відсотків річних (з 03 травня 2008 р. - 20 відсотків річних).
Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня було укладено іпотечний договір. За даним договором відповідачка передала в іпотеку позивачу належне їй на праві приватної власності майно, а саме: земельну ділянку для обслуговування жилого будинку та господарських споруд, площею 0,10 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та недобудований житловий будинок на вказаній земельній ділянці, загальною прощею 176,5 кв.м. Відповідно до п. З даного договору вартість предмету іпотеки було визначено за взаємною згодою сторін в розмірі 991400 грн. 00 коп., в тому числі, 79300 грн. 00 коп. -вартість земельної ділянки, 991 400 грн. 00 коп. -вартість будинку.
Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником домоволодіння по АДРЕСА_1
Відповідачкою умови договору не виконувались, внаслідок чого станом на 13 квітня 2012 року утворилася заборгованість в розмірі - 1528217 грн. 94 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. п. 10.3, 10.4 іпотечного договору, іпотекодержатель (банк) має право у разі невиконання іпотекодавцем (ОСОБА_2) умов основного зобов'язання та умов цього договору, вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та /або звернути стягнення на предмет іпотеки. Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки обирає Банк.
Відповідно до п. 12 Іпотечного договору, за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки: - на підставі рішення суду (п. 12.1); - на підставі виконавчого напису нотаріуса ( п. 12.2); - згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (шляхом передачі банку права власності на предмет іпотеки у порядку, встановлено ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»або шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку») ( п.12.3); - шляхом продажу іпотекодавцем (ОСОБА_2) на підставі трьохстороннього, за участю іпотекодержателя, договору купівлі-продажу предмету іпотеки третій особі.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивач просить (заявляє вимогу) стягнути з відповідача суму заборгованості 1528217 грн. 94 коп. шляхом припинення її прав та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.
На думку суду зі змісту даних позовних вимог не вбачається ототожнення набуття права власності позивачем на предмет іпотеки, як одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому позивач повинен був за захистом своїх порушених прав звертатися до суду відповідно до ст. 39, а не ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Проте, колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із частиною першою статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Як вбачається з п. 12.3 іпотечного договору, укладеного між сторонами, задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності.
Така ж позиція викладена і в п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", де указано, що з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
У зв'язку з наведеним слід виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.
Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.
Як вбачається з матеріалів справи п. 12.3 іпотечного договору від 13.03.2008 року передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Крім того колегією встановлено, що відповідач має заборгованість, яка станом на 13 квітня 2012 року становить - 1 528 217 грн. 94 коп., а саме:
- по тілу кредиту -707 001 грн.;
- по процентам -545 394 грн. 21 коп.;
- пеня за прострочення сплати відсотків -173 188 грн. 56 коп.;
- пеня за прострочення сплати кредиту -102 634 грн. 17 коп.
Розмір заборгованості не оспорюється сторонами.
Сторони в договорі іпотеки визначили, що вартість земельної ділянки становить - 79300 грн. 00 коп., а вартість будинку - 991 400 грн. 00 коп. і вартість майна іпотеки не оспорюється сторонами.
За таких обставин, колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовільнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст.. 33,36,37 ЗУ «Про іпотеку»колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Фінекс Банк»задовільнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Фінекс Банк» права власності на:
- житловий будинок з надвірними спорудам, який складається з житлового будинку, що позначений на плані літерою «1А», загальною площею 175,5 квадратних метрів, сарай «2 Б», прибудову «3б», гараж «4 В», погріб «5 Г» вартістю 912 100 грн.; що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
- земельну ділянку загальною площею 0,10 га., що призначена для будівництва індивідуального житлового будинку та ведення особистого селянського господарства вартістю 79 300 грн., та яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 станом на 13 квітня 2012 року в розмірі 1 528 217 грн. 94 коп. за Договором кредиту №К/050-0000 від 13 березня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Фінекс Банк»сплачений судовий збір в розмірі - 4828 грн. 50 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: