Справа № Провадження №11-1388/12 11/1090/7113/12 Головуючий у І інстанціїКухленко
Категорія47Доповідач у 2 інстанції Димарецький
23.10.2012
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - ГАБРІЄЛЯ В.О.
суддів: ДИМАРЕЦЬКОГО В.М. та ЗАГОРУЙКА В.В.,
за участю прокурора СТАХОВСЬКОЇ Н.О., засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, яка брала участь в суді першої інстанції, на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 03 серпня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 судимого 29.10.2008 року Ірпінським міським судом Київської області за ст.309, ч.1 КК України на строк 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 30.10.2009 року іспитовий строк відмінено і ОСОБА_2 було направлено для відбування покарання за вироком від 29.10.2008 року. 28.10.2011 року ОСОБА_2 звільнено по відбуттю покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України, до 3 (трьох) позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 вказаної статті КК.
Судом також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.
ОСОБА_2 засуджено за вчинення ним злочину, як зазначено у вироку, при наступних обставинах.
ОСОБА_2 17.08.2009 року приблизно о 12 год., перебуваючи біля річки ,,Бучанка", на відстані 500 метрів від будинкуАДРЕСА_3 з метою власного вживання без мети збуту нарвав рослини коноплі, після чого дані рослини переніс за своїм місцем проживання до АДРЕСА_2 де вищевказані рослини коноплі висушив, подрібнив та незаконно зберігав за своїм місцем проживання, для власних потреб без мети збуту. 18.08.2009 року о 13 год. 10 хв. працівниками міліції Ірпінського МБ ГУ МВС України в Київській області, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено паперові згортки, у яких знаходилась подрібнена рослинна маса зеленого кольору, яка згідно до висновку експерта №35/х від 11.02.2010 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (висушеним). Маса наркотичного засобу канабісу (висушеного) становить відповідно - 0,4 г., 0,3 г., 0,2 г., 0,8 г., 1,4 г., 1,2 г., 2,4 г., 0,4 г., 1,6 г., 2,9 г., 230 г. Загальна маса наркотичного засобу становить 241,6 г.
В апеляції прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого та доведеність його вини, просить вирок Ірпінського міського суду Київської області від 03 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м"якості та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України і призначити йому міру покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання призначити у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Свою апеляцію прокурор мотивує тим, що відповідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за №7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", суди при призначенні покарання у кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Суд при призначені покарання не дотримався вимог ст. 65 КК України, згідно з якою засудженому має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів з урахуванням його особи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Крім того, призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції належним чином не врахував тяжкість скоєного злочину та особу засудженого, його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, внаслідок чого призначив покарання з застосуванням ст. 75 КК України, яке не відповідає наведеним вище вимогам закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію, засудженого та захисника, які заперечували проти апеляції, виступи учасників судового розгляду в судових дебатах та останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
Справу судом першої інстанції розглянуто в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, а тому відповідно до ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.
Щодо призначеного ОСОБА_2 покарання, то як вбачається з вироку, суд, визначаючи вид та розмір покарання засудженому враховував, що останній скоїв злочин, який віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, обставиною, яка пом'якшує покарання - визнання своєї вини та щире каяття, позитивну характеристику, обставини вчинення злочину, а також те, що обставин, які обтяжують відповідальність підсудного, не встановлено. Тобто покарання ОСОБА_2, в супереч ствердженням апелянта, призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України, є таким, яке відповідає як тяжкості вчиненого злочину, так і даним про особу засудженого, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для зміни цього покарання, шляхом його посилення, у тому числі шляхом визнання безпідставності застосування до засудженого ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.
Залишаючи апеляції без задоволення, колегія суддів приймає також до уваги те, що апелянт просить постановити щодо ОСОБА_2 свій вирок, яким призначити останьому за ч. 2 ст. 309 КК України 3 (три) роки позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання призначити у виді 3 років 6 місяців. При цьому обґрунтування порядку визначення зазначеного розміру покарання апелянтом не наведено. В той же час вивченням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 29.10.2008 року Ірпінським міським судом Київської області був засуджений за ст.309, ч.1 КК України на строк 2 роки позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним та встановленням іспитового строку в 2 роки. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 30.10.2009 року випробувальний строк відмінено і ОСОБА_2 було направлено для відбування покарання за вироком від 29.10.2008 року. 28.10.2011 року ОСОБА_2 звільнено по відбуттю покарання.
За вказаних вище даних вирок Ірпінського міського суду Київської області від 03 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає без задоволення апеляцію прокурора, а даний вирок - без зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 03 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
З оригіналом згідно,
Суддя Апеляційного суду
Київської області
В.ДИМАРЕЦЬКИЙ