Справа № Провадження №22-ц-4171/12 22-ц/1090/5497/12 Головуючий у І інстанціїНечепоренко Л.М.
Категорія44Доповідач у 2 інстанції Суханова
25.10.2012
Іменем України
17 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.,
Суддів: Сліпченка О.І., Коцюрби О.П.,
при секретарі : Клименко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 28 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов*язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу Ѕ частини торгівельного павільйону, належної відповідачці,-
28 жовтня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом мотивуючи тим, що він є власником 1/2 торгівельного павільйону АДРЕСА_1 Власником другої половини є відповідачка. Павільйон розміщений на земельній ділянці площею 0,008 га, переданій йому у постійне користування виконкомом Рокитнянської селищної ради та 22.10.01 виданий Державний акт на право постійного користування землею. На його пропозицію демонтувати половину павільйону, належного відповідачці, так як павільйон є тимчасовою спорудою і він є основним користувачем земельної ділянки, та відмовилася. Тому просить суд зобов»язати відповідачку не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов»язати її здійснити перенесення належної відповідачці половини павільйону на іншу земельну ділянку та стягнути з відповідачки судові витрати.
В суді першої інстанції позивач підтримав свої позовні вимоги, а його представник уточнив в частині п.2 позову, а саме зобов*язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу належної їй половини павільйону та пояснив, що торговий павільйон є тимчасовою спорудою, що підтверджується рішеннями селищної ради.
Відповідачка позов не визнала та пояснила, що рішенням Рокитнянського райсуду Київської області за нею визнано право власності на половину павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1», який був придбаний під час шлюбу із позивачем. Згідно рішення апеляційного суду Київської області їй виділено в натурі 1/2 даного павільйону, зобов»язано улаштувати із цегли перегородку між частинами сторін, зробити дверний та віконний проріз в новоутвореній частині та улаштувати ґанок для входу в новоутворену частину, що нею і зроблено. В разі демонтажу її частини павільйону, він буде зруйнований так як вже проведені капітальні роботи - стіни із цегли, керамічна плитка на підлозі, зроблені віконний та дверний прорізи і вставлені двері.
Рішенням Рокитнянського районного суду від 28 травня 2012 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з*ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що під час шлюбу сторін за заявою позивача йому була виділена рішенням Рокитнянської селищної ради від 18.06.1997 року земельна ділянка площею 0,008 га для встановлення металевого торгівельного павільйону та виданий 22.10.01 Державний акт на право постійного користування землею в АДРЕСА_1. Тоді ж був встановлений металевий павільон. Згодом, після розірвання шлюбу, рішеннями судів за відповідачкою було визнано право власності на 1/2 павільйону, виділено в натурі 1/2 та зобов»язано відповідачку улаштувати із цегли перегородку між частинами сторін, зробити дверний та віконний проріз в новоутвореній частині та улаштувати ґанок для входу в новоутворену частину, що нею і зроблено.
Як вбачається з матеріалів справи викладене підтверджується висновком судово-будівельної експертизи від 18.05.09, відповідно якої для створення окремих приміщень торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1»необхідно улаштувати перегородки, поділивши його на дві рівні частини, улаштувати дверний і віконний проріз в новоутвореній частині, улаштувати ґанок та поділити інженерні частини. Це ж підтверджено в рішенні апеляційного суду Київської області від 07.10.09. На виконання даних умов відповідачкою зроблені вказані в рішенні суду роботи - глуха цегляна перегородка, зроблені дверний та віконний прорізи. Також стіни обкладені цеглою, на підлозі встановлена керамічна плитка, встановлені двері, чого не заперечують сторони та підтверджено наданими суду фотографіями.
Суд першої інстанції встановив, що тимчасова споруда у вигляді тимчасового металевого торгівельного павільйону на даний час набула обриси капітальної споруди, перенесення якої є на даний час неможливим в зв»язку із можливою руйнацією стін, підлоги, стелі, інженерних частин, тощо, що унеможливить її перенесення при намаганні відокремити половину, тобто є неподільною річчю.
Відповідно ч.3 ст.364 ЦПК України: «У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно».
Згідно ч.2 ст.377 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, так-як будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення не встановлено, підстав для скасування цього рішення не виявлено.
Крім цього, переглядаючи законність рішення суду першої інстанції та розглядаючи апеляційну скаргу на підставі вимог ст. 303 ЦПК України не встановлено підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для ухвалення нового рішення суду.
Так колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 28 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Головуючий
Суддя