Справа № Провадження №11-1201/12 11/1090/5988/12 Головуючий у І інстанціїМалишенко
Категорія5Доповідач у 2 інстанції Слива
23.10.2012
10 жовтня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних
справ Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого -судді Шроля В.Р.,
суддів - Сливи Ю.М., Полосенка В.С.,
за участю:
прокурора - Скрипки І.М.,
представника потерпілого - ОСОБА_2,
засудженого - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Славутицького міського суду Київської області від 21 червня 2012 року, яким засуджено:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Славутич Київської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого водієм ДСП ЧАЕС ТРЦ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ч.1 ст.122 КК України до 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
за ч.1 ст.296 КК України до 5 (п'яти) місяців арешту.
На підставі ч.ч.1, 2 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №5»918 (дев'ятсот вісімнадцять) гривень 22 копійки за стаціонарне лікування потерпілого.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 4 000 (чотири тисячі) гривень моральної шкоди.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 вчинив хуліганство і умисно завдав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за таких обставин.
22 жовтня 2011 року, об 11:00 годині, ОСОБА_3 знаходячись на круговій розв'язці проспекту Героїв Чорнобиля, вул. Курчатова та вул. Військових Будівельників у м. Славутичі Київської області, після зіткнення його автомобіля і автомобіля, яким керував незнайомий йому ОСОБА_5, вчинив сварку з останнім під час якої у нього виник умисел на вчинення хуліганських дій по відношенню до останнього. Реалізовуючи свій намір, ОСОБА_3 стоячи навпроти ОСОБА_5, який перебував в положенні сидячи за кермом власного автомобіля, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, що виразилась у особливій нахабності і грубості, завдав останньому не менше трьох ударів кулаком руки в голову. Коли ОСОБА_5, вийшов з автомобіля, ОСОБА_3, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок, наніс останньому одного удару кулаком руки в голову ззаду, що призвело до його падіння на асфальтобетонне покриття проїзної частини. Після цього, ОСОБА_3, не припиняючи свої злочинні дії, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, що виразилась в особливій нахабності і жорстокості, почав бити ОСОБА_5 ногами, взутими в тверде взуття по голові, завдавши близько десяти ударів. Після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_3 наніс удар ногою по задньому лівому показнику повороту автомобіля ОСОБА_5, чим пошкодив його, завдавши при цьому потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1 721,38 грн. В результаті злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, посттравматичної невропатії 2 гілки трійчатого нерву справа, закритого перелому кісток носу, забійної рани носу з права, гематоми ушних раковин, садни лівої скроневої області, посттравматичного отиту зліва, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №2 від 31.01.2012р., відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я на строк понад 3 тижнів. Тобто своїми навмисними діями, ОСОБА_3 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка проявилась в спричиненні потерпілому тілесних ушкоджень і матеріальної шкоди.
На даний вирок потерпілий ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій вважає вирок незаконним, оскільки судом істотно порушено кримінально-процесуальний закон, неправильно застосовані норми матеріального права, а призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Своїми діями ОСОБА_3 завдав йому значної фізичної шкоди, його поставлено на диспансерний облік у лікаря невропатолога, де він потребує подальшого лікування та реабілітаційних заходів. На досудовому слідстві ОСОБА_3 свою вину у вчиненому не визнавав, а вже в судовому засіданні під час дослідження доказів, які викривали його, визнав вину частково. Також, апелянт вважає, що відшкодування ОСОБА_3 матеріальної шкоди у сумі 10 000 грн. є лише бажанням уникнути відповідальності, оскільки на той час вини своєї засуджений не визнавав. Окрім цього, суд, визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 4 000 грн. не вказав у вироку чому саме таку суму він визначив, оскільки на думку апелянта, такий розмір компенсації не відповідає характеру перенесених ним моральних страждань та фізичного болю та вважає, що розмір моральної шкоди повинен бити стягнутий з ОСОБА_3 у повному обсязі, а саме у сумі 50 000 грн. Тому просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2-х років 6-ти місяці позбавлення волі.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції не оспорює вирок в частині доведеності вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині та правильності кваліфікації його дій, однак вважає, що при вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 суд допустив порушення вимог ст.ст. 328, 334 КПК України. Частково задовольняючи цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди у розмірі 4 000 грн., суд не навів докази, які б підтверджували чи спростовували вимоги потерпілого. Просить вирок скасувати у частині вирішення питання про стягнення моральної шкоди, а справу повернути до суду першої на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
На апеляцію потерпілого ОСОБА_5 надійшло заперечення від захисника засудженого ОСОБА_3 -ОСОБА_4 в якому вказується на законність та обґрунтованість вироку суду та міститься прохання залишити вирок без зміни, а апеляцію потерпілого без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, яка апеляцію прокурора підтримала у повному об'ємі, а апеляцію потерпілого частково, представника потерпілого, який апеляцію потерпілого підтримав у повному об'ємі, засудженого та його захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляцій, дослідивши матеріали справи, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_3 та кваліфікації його дій, за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 122 ч. 1, 296 ч. 1 КК України, учасниками судового розгляду не оспорюються.
Щодо доводів апеляції про м'якість призначеного покарання, то вони не ґрунтуються ні на вимогах закону, ні на матеріалах справи.
Так, судом було враховано, що ОСОБА_3 вчинив злочини, які відносяться до категорії середньої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працює та має позитивні характеристики, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває і добровільно відшкодував матеріальну шкоду.
За даних обставин, колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для посилення цього покарання колегія суддів не вбачає.
До того ж, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно звільнив ОСОБА_3 й від відбування призначеного покарання з випробовуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
Разом з тим, доводи апеляцій про неправомірність вирішення судом цивільного позову, знайшли своє підтвердження.
Так, в порушення вимог ст. 334 КПК України, при вирішенні цивільного позову, суд не навів підстав про задоволення позову.
За даних обставин, колегія суддів вважає, що апеляції в цій частині підлягають до задоволення. Враховуючи тяжкість спричинених потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, тривалість лікування та необхідність його продовження, а також враховуючи матеріальний стан ОСОБА_3, матеріальне відшкодування заподіяної останнім моральної шкоди на користь потерпілого слід збільшити до 20 000 тисяч гривень.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що вирок Славутицького міського суду Київської області від 21 червня 2012 року слід змінити, частково задовольнивши подані апеляції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
Апеляції потерпілого ОСОБА_5 та прокурора задовольнити частково.
Вирок Славутицького міського суду Київської області від 21 червня 2012 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Судді:
______________ _____________ ________________
(Шроль В.Р.) (Слива Ю.М.) (Полосенко В.С.)