Справа № Провадження №33-760/12 33/1090/7232/12 Головуючий у І інстанції Кісілевич П.І.
Категорія147Доповідач у 2 інстанціїСлива
23.10.2012
12 жовтня 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М., з участю правопорушника ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 14 серпня 2012 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ірпеня Київської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,
Відповідно до постанови, 14 липня 2012 року о 22 годині 50 хвилин в м. Ірпені Київської області по вул. Садовій, ОСОБА_3 керував мотоциклом НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, нестійка хода), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
На вказану постанову суду, ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій вважає постанову незаконною, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт впевнений, що п.2.5 ПДР він не порушував, так як, 14.08.12р. о 22:50 год. мотоциклом не керував, а стояв на узбіччі дороги і спілкувався зі своїм знайомим. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та від підписання протоколу відмовився, оскільки не вживав будь-яких алкогольних напоїв, ніяких свідків на місці його затримання не було, як це вказано у протоколі та постанові суду. Окрім цього, апелянт стверджує, що розгляд справи відбувся без його участі і вину у скоєному правопорушенні він не визнавав, як це зазначено у постанові. Тому просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт також просить поновити йому строк на подачу зазначеної скарги пославшись на те, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки розгляд справи відбувся за його відсутності, а зміст оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 16.08.2012р.
Заслухавши апелянта ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.
Враховуючи доводи апелянта, про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 14.08.2012 року підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_3 у порушенні правил дорожнього руху стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 462230 у якому викладені обставини вчинення правопорушення.
Будь-яких доказів про те, що працівники ДАІ при складанні вказаного протоколу діяли неправомірно, суду не надано.
За даних обставин, висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст. 130 ч. 1 КУпАП є правильною.
При прийнятті рішення, суд врахував особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, врахував, що дане правопорушення являється грубим порушенням ПДР України, і не знайшов підстав для застосування іншого стягнення крім позбавлення права керування транспортними засобами.
З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, і підстав для його зміни та пом'якшення не вбачає.
Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова Ірпінського міського суду Київської області від 14 серпня 2012 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 14 серпня 2012 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 14 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області Ю.М. Слива