Справа № Провадження №22-ц-5370/12 22-ц/1090/7349/12 Головуючий у І інстанціїГуртовенко Р.В.
Категорія47Доповідач у 2 інстанції Кашперська
29.10.2012
Іменем України
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Яворського М.А.,
суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,
за участю секретаря Бобка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 20 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
У липні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що із 05 червня 2010 року по 28 лютого 2012 року перебувала у шлюбі із відповідачем, від шлюбу має неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач допомоги на утримання дитини не надає, є працездатним, вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. Уточнивши позовні вимоги, просила стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини його доходу (заробітку), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини із 01 серпня 2012 року.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 20 серпня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено, стягнуто із відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини його доходу (заробітку), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до його повноліття, починаючи із 01 серпня 2012 року.
Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області від 20 серпня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 та стягуючи із відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини, суд першої інстанції виходив із того, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, із 01 серпня 2012 року відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, має постійний доход, в зв'язку із чим аліменти мають бути стягнуті із нього в частці від його доходу.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно платіжних доручень і чеку про перерахування аліментів, наявних в матеріалах справи, за лютий -липень 2012 року, відповідач щомісячно сплачував позивачу аліменти на утримання дитини в розмірі 3000 грн., із серпня 2012 року відповідач припинив надавати добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. ст. 180, 181, 184 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Виходячи із вищенаведених вимог закону, колегія суддів дійшла висновку, що суд правомірно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів у частці від доходу батька із серпня 2012 року.
Необґрунтованими та безпідставними колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги про необхідність визначення аліментів у твердій грошовій сумі в зв'язку із оформленням за місцем працевлаштуванням відповідача на основі строкового трудового договору до 01 листопада 2012 року. Як вбачається із матеріалів справи, на час звернення позивача до суду із позовом про стягнення аліментів та ухвалення рішення відповідач працює та має постійний незмінний дохід, в зв'язку із чим суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про визначення розміру аліментів у частці заробітку (доходу).
Суд першої інстанції правомірно відмовився застосовувати ст. 184 СК України та визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі із вірогідного допущення відповідача про те, що постійного незмінного доходу відповідач в майбутньому не матиме.
Крім того, відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. З огляду на правила ст. 192 СК України відповідач не позбавлений права змінити розмір аліментів в зв'язку із зміною матеріального стану.
Доводи апеляційної скарги про наявність домовленості про добровільне надання матеріальної допомоги відповідачем і безпідставність позовних вимог про стягнення аліментів спростовуються матеріалами справи. Дійсно, відповідачем надані платіжні доручення про сплату відповідачем аліментів за період лютий - липень 2012 року включно, разом із позивач, звертаючись до суду із позовом, заперечила наявність домовленості щодо розміру аліментів та бажала отримувати аліменти на утримання дитини за рішенням суду із серпня 2012 року, врахувавши перераховані відповідачем кошти на утримання дитини.
З огляду на викладене висновки суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_3 відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції, не призвели до порушення принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 20 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Яворський М.А.
Судді : Кашперська Т.Ц.
Фінагєєв В.О.