Справа № Провадження №22-ц-4609/12 22-ц/1090/6177/12 Головуючий у І інстанціїЛинник В.Я.
Категорія45Доповідач у 2 інстанції Малород
26.10.2012
Іменем України
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого: Мережко М.В.
суддів: Малорода О.І., Семенцова Ю.В..
при секретарі: Лопатюк В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, факту постійного проживання разом із спадкодавцем, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно, про усунення від спадкування, -
В серпні 2011 року позивач звернувся до суду з даним позовом та просив встановити факт родинних відносин, факт постійного проживання разом із спадкодавцем, визнати право власності на майно в порядку спадкування за законом.
Мотивував вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 і оскільки його батько на день смерті своєї сестри ОСОБА_4 вже помер, інші спадкоємці першої черги відсутні, він має право на спадщину після своєї тітки, як спадкоємиць другої черги за законом, за правом представлення.
Під час розгляду справи суд за клопотанням сторін об'єднав для спільного розгляду зазначену вище справу із справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно, про усунення від спадкування.
ОСОБА_2 мотивувала вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка по лінії матері ОСОБА_4, яка не мала сім'ї та дітей, була похилого віку, заповіту на випадок смерті не залишила. Останні десять років до смерті вона хворіла на хронічну ішемічну хворобу серця і не могла самостійно вести господарство та забезпечувати себе всім необхідним. Тому тітка у січні 2005 р. запропонувала їй проживати однією сім'єю та піклуватись про неї, вести спільне господарство та об'єднати їх бюджети.
З часу їх домовленості, понад п'ять років, вони із ОСОБА_4 фактично вели спільне господарство: вона готувала їжу, доглядала її, купувала для неї медичні препарати, вела домашнє господарство, а також брала участь в утриманні всього її майна, будинку та надвірних будівель і надавала всіляку іншу необхідну допомогу, зокрема встановила новий газовий котел, робила поточні ремонти, а ОСОБА_4 вносила в спільний бюджет свою пенсію, надавала посильну допомогу у веденні господарства та давала настанови та життєві поради.
Зазначає, що тітка в останні роки потребувала постійної безпосередньої допомоги, яку вона їй надавала. Жодного іншого родича чи знайомого поруч з тіткою не було. Вона похоронила ОСОБА_4 за свої кошти та справила всі необхідні ритуальні церемонії.
Після смерті тітки фактично прийняла спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_4 проживала зі спадкодавицею однією сім'єю. Крім того, вона в шестимісячний термін подала заяву про прийняття спадщини в Ірпінську державну нотаріальну контору.
Оскільки вона проживала однією сім'єю зі спадкодавицею більше 5 років до часу відкриття спадщини, то вважає, що відповідно до ст. 1264 ЦК України вона є спадкоємцем за законом четвертої черги.
Крім того, просить встановити факт родинних відносин із ОСОБА_4, оскільки встановлення такого факту також впливатиме на реалізацію її спадкових прав. ОСОБА_4 є її тіткою по лінії матері, однак простежити документально їх родинні стосунки не можливо, оскільки в архівах не збереглись всі документи.
Зазначає також, що ОСОБА_3 не цікавився долею та станом здоров'я ОСОБА_4, не приїжджав до неї, не телефонував, не надсилав листів, жодного поштового грошового чи майнового переказу від нього на адресу ОСОБА_4 не надходило. Вона повідомляла ОСОБА_3 про смерть ОСОБА_4, однак на її похорони та потім на могилу він не приїжджав та не цікавився ні нею, ні її долею.
Вважає, що відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України ОСОБА_3 повинен бути усунений від права на спадкування за законом на спадкове майно ОСОБА_4, так як він ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, яка через похилий вік, тяжку хворобу була у безпорадному стані.
Просила задовільнити її позовні вимоги.
В ході розгляду справи за клопотанням сторін судом першої інстанції залишено без розгляду позовні вимоги сторін про визнання в порядку спадкування права на будинок АДРЕСА_2, а також на грошові кошти на рахунках в Ощадному банку України.
Суд позов ОСОБА_3 задовільнив частково.
Встановив факти родинних відносин та визнав за ОСОБА_3 право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
В решті позову ОСОБА_3 суд відмовив та вирішив питання судових витрат.
Суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог та відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_3 з тих підстав, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
Апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки батько позивача ОСОБА_3 на день смерті своєї сестри ОСОБА_4 вже помер, інші спадкоємці першої черги відсутні, позивач ОСОБА_3 має право на спадщину після смерті своєї тітки як спадкоємиць другої черги за законом, за правом представлення.
За таких обставин суд всиановив юридичні факти та визнав за ОСОБА_3 право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Надалі судом першої інстанції встановлено, що спадкодавиця ОСОБА_4 була пенсіонеркою, інвалідом І групи, хворіла на ряд захворювань, перебувала на обліку як одинока особа та отримувала допомогу в Територіальному центрі соціального обслуговування Ірпінської міської ради Київської області, про що свідчать виписки із амбулаторної картки хворої, копії самої амбулаторної картки (т. 1 а.с. 169-195), листи Територіального центру соціального обслуговування Ірпінської міської ради Київської області від 22.12.10 № 36 (т. 1 а.с. 198), листи Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області від 19.05.11 № 2121-С (т. 1 а.с. 201), пенсійне посвідчення НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 220).
За таких обставин суд зазначив, що ОСОБА_2 не було надано суду доказів того, що ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані та з врахуванням того, що ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_3, сам з 02.11.2009 р. є пенсіонером, хворіє на стенокардію ІІ-ІІІ форми, гіпертонічну хворобу ІІ-ІІІ ступеню, про що свідчать медичні довідки та пенсійне посвідчення (т. 2 а.с. 14-16) -відмовив в задоволенні вимог про усунення ОСОБА_3 від спадкування після смерті ОСОБА_4
На думку колегії суд вірно встановив обставини справи дав їм належну правову оцінку.
В апеляційній скарзі відповідачка зазначає, що не погоджується з висновками суду в частині ненадання доказів на підтвердження вимог про безпорадний стан померлої.
На її думку допитані в судовому засіданні свідки та надані документи підтверджують, що померла ОСОБА_4 дійсно дуже хворіла та знаходилась в безпорадному стані.
Представник ОСОБА_2 в ході апеляційного розгляду підтримала апеляційну скаргу та відповідаючи на питання пояснила, що померла дуже хворіла, однак не була лежачою, а могла самостійно рухатись по будинку та по подвір'ю.
Згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Як роз'яснено у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", при цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
Вирішуючи позовні вимоги про усунення ОСОБА_3 від спадкування, суд першої інстанції дав вірну правову оцінку наявним у справі доказам та навів в рішенні мотиви, з яких дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення ОСОБА_3 від спадкування відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування в цій частині не має.
Усі інші позовні вимоги ОСОБА_2 є похідними від вимоги про усунення від спадкування, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з тих підстав, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 липня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :