Справа № Провадження №33-851/12 33/1090/7959/12 Головуючий у І інстанції Кириченко В. І.
Категорія147Доповідач у 2 інстанціїСлива
26.10.2012
22 жовтня 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М., з участю правопорушника ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Кагарлицького районного суду Київської області від 17 вересня 2012 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлика Київської області, громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік,
Відповідно до постанови, 26 серпня 2012 року о 13 годині 00 хвилин в м. Коблево Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_3 керував автомобілем «Мерседес BENZ Vito», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
На вказану постанову суду, ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій не заперечує обставин викладених у постанові, доведеності його вини та кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, однак вважає постанову незаконною в частині накладення адміністративного стягнення, оскільки, на його думку, воно занадто суворе. Обираючи йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами судом не враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме того, що він працює агрономом у іншому селі і у своїй роботі постійно використовує автомобіль. Тому просить постанову змінити в частині накладення адміністративного стягнення, а саме позбавлення права керувати транспортними засобами змінити на штраф.
Заслухавши апелянта ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст. 130 ч. 1 КУпАП є правильною.
При прийнятті рішення, суд врахував особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, врахував, що дане правопорушення являється грубим порушенням ПДР України, і не знайшов підстав для застосування іншого стягнення крім позбавлення права керування транспортними засобами.
З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, і підстав для його зміни та пом'якшення не вбачає.
Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова Кагарлицького районного суду Київської області від 17 вересня 2012 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Кагарлицького районного суду Київської області від 17 вересня 2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області Ю.М. Слива