Справа № 0616/4576/12
провадження № 2/0616/1297/12
Іменем України
23 жовтня 2012 року року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого -судді Заполовська Тетяна Григорівна
за секретаря Ковальовій З.С.
сторони по справі: позивач- Газаров А.О., представник позивача - ОСОБА_1, відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Олексіївнипро стягнення боргу, -
Позивач 18.09.2012 року звернувся до суду з цим позовом та просить постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 борг за договором позики у розмірі 15133,77 грн., з яких: сума основного боргу в розмірі 9483,38 грн., штраф 4000 грн., суму пені 719,89 грн., суму річних 882,28 грн., суму інфляційних 48,22 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 29.12.2011 року він позичив ОСОБА_2 1262 доларів США на власні потреби. Відповідач зобов'язалася повернути суму позики до 01.02.2012 року. Укладення договору позики засвідчує розписка від ОСОБА_2 Однак станом на вересень 2012 року відповідач, незважаючи на письмову вимогу, кошти ОСОБА_3 не повернула. В добровільному порядку спір вирішити не має можливості, тому змушений за захистом своїх прав звернутися до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позові, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково. Згодна сплатити на користь ОСОБА_3 6000 грн., сплатити решту не має можливості.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані матеріали справи, судом встановлено наступне.
29.12.2011 року ОСОБА_3 позичив відповідачу ОСОБА_2 на власні потреби 1262 доларів США. Остання зобов'язалася повернути кошти до 01.02.2012 року.
Укладення договору позики між сторонами підтверджується наданою представником позивача розпискою ОСОБА_2 з якої видно, що відповідач зобов"язалася в разі порушення зобов"язання додатково сплатити суму неустойки, а саме: штраф у розмірі 4000,00 грн., пеню у розмірі 20% від неповерненої суми за кожен день прострочення зобов"язанння, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, суму річних у розмірі 15 % та суму інфляційних (а.с. ).
Позивач направив ОСОБА_2 письмову вимогу про добровільне виконання зобов"язання щодо повернення грошових коштів, однак відповідач не погасила заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 12.09.2012 року становить 15 133,77 грн., з яких: сума основного боргу 9 483,38 грн., штраф 4 000 грн., сума пені 719,89 грн., сума річних 882,28 грн., сума інфляційних 48,22 грн. (а.с. 7-8)
Стаття 1046 ЦК України визначає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
На час розгляду справи зобов'язання виконане частково - відповідач повернула 600 грн. позивачу, що підтверджується розрахунком ціни позову та поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_2 та не заперечувалось представник позивача (а.с. 7-8).
Тому позивач згідно ст. 625 ЦК України має право вимагати з боржника, який прострочив виконання грошового зобов"язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтями 525-526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, а ставки штрафу, пені та річних прописані в договорі позики, дійсність якого не заперечувала в судовому засіданні відповідач, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача також судові витрати.
Керуючись ст.ст. 3, 10-11, 57-60, 88, 208-209, 212-216, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 525-526, 625, 1046-1049 Цивільного кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 борг за договором позики у розмірі 15 133 грн. 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуюча: