Справа № Провадження №22-ц-5013/12 22-ц/1090/6766/12 Головуючий у І інстанціїДубас Т.В.
Категорія54Доповідач у 2 інстанції Антоненко
25.10.2012
Іменем України
09 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.,
суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.
при секретарі: Бевзюк М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про захист прав споживача, зобов'язання повернути авансовий платіж, прийняти товар та відшкодувати збитки і моральну шкоду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк»про захист прав споживача, зобов'язання повернути авансовий платіж, прийняти товар та відшкодувати збитки і моральну шкоду.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду від 23 липня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу разом з додатками до неї для подання до належного суду.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу судді як постановлену з порушенням норм процесуального права та направити справу для розгляду по суті в суд першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу для подання до належного суду, суддя виходила з того, що дана позовна заява не підсудна Києво-Святошинському районному суду, оскільки на правовідносини, які склалися між сторонами, не розповсюджується Закон України «Про захист прав споживачів»і тому позивач не може подавати позовну заяву відповідно до положень ч. 5 ст. 110 ЦПК України, та повинен звернутися до суду згідно вимог ст. 109 ЦПК України.
З таким висновком судді погодитись не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачем є громадянин, який придбає, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, або виконанням обов'язків найманого працівника.
З приводу застосування судами положень Закону України «Про захист прав споживачів» Конституційний Суд України виніс рішення від 11 листопада 2011 року за № 15-рп/2011 яким роз'яснив, що положення п. 22, 23 ст. 1, ст. 11 даного Закону від 12 травня 1991 року № 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач на підставі заяви про приєднання до умов та правил фінансового лізину та акту приймання-передачі придбав у відповідача у кредит автомобіль. Посилаючись на те, що автомобіль має дефекти, позивач на підставі Закону України «Про захист прав споживачів»просив зобов»язати відповідача забрати автомобіль та повернути сплачені ним кошти.
Таким чином суддя при вирішення питання про відкриття провадження у справі не вірно визначила правовідносини, які виникли між сторонами та прийшла до помилкового висновку про непідсудність даної позовної заяви Києво-святошинському районному суду Київської області.
За таких обставин ухвалу судді не можна визнати обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2012 року скасувати, а матеріали цивільної справи повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: