Справа № Провадження №22-ц-4843/12 22-ц/1090/6481/12 Головуючий у І інстанції Усатов Д.Д.
Категорія20Доповідач у 2 інстанціїАнтоненко
25.10.2012
Іменем України
9 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.,
суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,
при секретарі Бевзюк М.М..
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, управління Державного комітету земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про усунення перешкод у користуванні жилим будинком та земельною ділянкою, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Києво-Святошинського БТІ про визнання договору дарування недійсним.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів
У травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що йому та відповідачу на праві власності у рівних частках належить жилий будинок під АДРЕСА_1. За будинком закріплена земельна ділянка розміром 0,17 га. У порушення вимог закону відповідач приватизував без його згоди більшу частину вказаної земельної ділянки. Тому просив визначити порядок користування будинком, господарськими будівлями та земельною ділянкою, визнати неправомірними дії відповідачів щодо видачі ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку на ім.»я відповідача ОСОБА_2
У липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати недійсним договір дарування Ѕ частини спірного будинку, укладений 13 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та позивачем.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 31 жовтня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано неправомірними дії відповідачів щодо видачі ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку. Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім.»я відповідача ОСОБА_2 Розділено жилий будинок під АДРЕСА_1. Виділено 1 співвласнику 47/100 часток будинку, а 2 співвласнику -53/100. Зобов»язано співвласників виконати роботи по переобладнанню будинку у двохквартирний. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що сторони є співвласниками жилого будинку під АДРЕСА_1. Позивачу ОСОБА_3 належить Ѕ частка вказаного будинку на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 13 серпня 2008 року, відповідачу ОСОБА_2 - Ѕ частка будинку на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 19 серпня 1997 року. За будинком закріплена земельна ділянка розміром 0,17 га, з яких 0,06 га у 1989 році були закріплені за попереднім співвласником будинку ОСОБА_4, а 0,11 га -за ОСОБА_5 -матір»ю відповідача. У користуванні ОСОБА_5 перебувала земельна ділянка розміром 0,21 га по АДРЕСА_2. Ці ділянки є суміжними і після смерті ОСОБА_5 рішенням Гатненської сільської ради від 21 грудня 2007 року ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,32 га, з яких 0,.25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, а 0,07 га -для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного рішення ради відповідачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_2.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3 в частині визнання неправомірними дій відповідачів щодо видачі ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_2, суд у порушення вимог ст..ст. 214, 215 ЦПК України не навів мотивів та правових підстав для задоволення такого позову.
Відповідно до положень ст. ст. 116, 118 ЗК України передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється органом місцевого самоврядування на підставі заяв громадян.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Гатненської сільської ради від 21 грудня 2007 року ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку, яка уже перебувала у його користуванні. Державний акт на право власності на цю земельну ділянку був виданий відповідачу на підставі вказаного рішення ради та технічної документації з дотриманням встановленої законом процедури.
Доводи позивача про те, що він не давав згоди на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_2 та не підписував акт погодження меж, не заслуговують на увагу, оскільки на час приватизації ОСОБА_2 спірної земельної ділянки ОСОБА_3 не був співвласником жилого будинку під АДРЕСА_1, а попередній власник цієї частки будинку ОСОБА_4 підписав акт погодження меж (а.с.22).
Доводи позивача про те, що до нього перейшло право користування Ѕ частиною земельної ділянки, закріпленої за будинком, не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до положень ст.. 120 ЗК України після укладення договору дарування Ѕ частки вказаного будинку до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщений будинок, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у позовній заяві просив визначити порядок користування спірним жилим будинком та господарськими будівлями і в подальшому своїх позовних вимог не змінював. Проте суд у порушення положень ст.11 ЦПК України вийшов за межі заявлених позовних вимог і ухвалив рішення про розділ будинку в натурі.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду про можливість розділу спірного будинку між його співвласниками з таких міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що спірний будинок є одноквартирним жилою площею 37 кв.м, загальною -50,7 кв.м. Відповідно до положень ст. 152 ЖК України на переобладнання будинку у двохквартирний необхідний дозвіл виконавчого комітету місцевої ради, який у матеріалах справи відсутній.
Крім того, за змістом ст. ст.. 364, 183 ЦК України поділ жилого будинку в натурі є можливим, якщо кожному із співвласників може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом.
З матеріалів справи вбачається, що спірний будинок побудований у 1927 році, має значну зношеність конструктивних елементів, в даний час будинок знаходиться в занедбаному не придатному для проживання стані, а варіанти поділу будинку в натурі, запропоновані у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27 грудня 2010 року, не відповідають вимогам ДБН В.2.2-15-2005 та ДБН В.3.2-2-2009.
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_6
Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2011 року в частині позовних вимог ОСОБА_6 скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, управління Державного комітету земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про усунення перешкод у користуванні жилим будинком та земельною ділянкою, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку відмовити.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: