Справа № Провадження №22-ц-4551/12 22-ц/1090/6103/12 Головуючий у І інстанції Шинкар А.О.
Категорія31Доповідач у 2 інстанціїІванова
25.10.2012
Іменем України
18 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Савченка С.І.,
суддів - Іванової І.В., Даценко Л.М.,
при секретарі - Лопатюк В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У cерпні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтуваннях позовних вимог посилалася на те, що 07 вересня 2008 року в с. Хотянівка Вишгородського району Київської області, відповідачка ОСОБА_2, керуючи моторолером марки МХ-508, допустила наїзд на неї, внаслідок чого вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В зв'язку з отриманими тілесними вона перебувала з 08 вересня 2008 року по 26 лютого 2009 року на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.
На лікування, проїзд до Вишгородського РВ та прокуратури, а також в лікарні м. Києва нею витрачені кошти в сумі 3010 грн. 85 коп.
Крім того, мотивуючи тим, що вона довгий час лікувалась, були порушені життєві зв'язки та плани чим заподіяна моральна шкода, яку вона оцінила в сумі 50000 грн., просила стягнути з відповідача 3010,85 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.
Заочним рішенням Броварського міськрайоного суду Київської області від 28 грудня 2011 року позов задоволено частково.
Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 3010, 85 грн. та моральну шкоду в сумі 25000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї скарги послалася на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки суд не визначив ступінь вини позивачки та відсутність умислу. Крім того, суд не в повному обсязі вивчив докази, які надала позивачка, що призвело до невірного розрахунку матеріальної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, приходить до наступного.
Судом встановлено, що в результаті ДТП, яка сталася 7 вересня 2008 року відповідачка ОСОБА_2, яка керувала моторолером, допустила наїзд на пішохода, позивачку ОСОБА_3, у зв'язку з чим остання отримала тілесні ушкодження, які відносяться до середньої тяжкості (а.с.20).
Внаслідок отриманих ушкоджень позивачка тривалий час перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в лікувальних закладах, у зв'язку з чим понесла матеріальні збитки.
Постановою Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області від 21.04.2011 року кримінальна справа порушена за ст.291 КК України за фактом порушення чинних на транспорті правил, що спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_3 була закрита на підставі п.2 ст.6 КПК України (а.с.14).
Відповідно до зазначеної постанови, оскільки відповідальність за ст.291 КК України настає у разі порушення чинних на транспорті правил, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, а ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, тому склад злочину за цією статтею відсутній.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються сторонами.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є наслідком неправомірних дій відповідачки у зв'язку з використанням джерела підвищеної небезпеки, внаслідок чого позивачка понесла матеріальні збитки у виді витрат на лікування та проїзд, тому з відповідачки підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 3010,85 грн., оскільки саме ця сума підтверджується чеками на придбання ліків та квитками на проїзд.
Крім того суд дійшов висновку, що потерпіла випробувала моральні страждання, тому стягненню підлягає розмір грошового відшкодування у сумі 25000 грн.
Проте, колегія суддів з такими висновками повністю погодитись не може, оскільки чеки та квитки, що містяться в матеріалах справи не підтверджують вказаний розмір матеріальної шкоди, так як в справі відсутні відповідні призначення цих ліків та інші належні і допустимі докази щодо відповідності наданих позивачкою чеків та квитків до подій, внаслідок яких їй завдана матеріальна шкода, тому суд дійшов неправильного висновку про те, що з відповідачки стягненню підлягає матеріальна шкода у розмірі 3010,85 грн.
За таких обставин, оскільки позивачкою в цій частині позов не доведено, відповідно до ст.60 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення в частині відшкодування матеріальної шкоди і ухвалити нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити.
Крім того, вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд недостатньо врахував п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", у якому роз'яснено, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що водій моторолера, відповідачка ОСОБА_2 у даній дорожній обстановці не мала технічної можливості попередити наїзд на пішохода, позивачку ОСОБА_3 (а.с.15).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в діях позивачки мала місце груба необережність, яка сприяла виникненню моральної шкоди, тому розмір відшкодування моральної шкоди має бути зменшений до 10000 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачка ніяких протиправних дій не вчинила, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ч.2 п.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди та розподілу судових витрат необхідно змінити, стягнувши з відповідачки на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та на користь держави судовий збір 107 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2011 року в частині відшкодування матеріальної шкоди скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2011 року в частині відшкодування моральної шкоди та розподілу судових витрат змінити, стягнувши із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 107 гривень 50 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :