Справа № Провадження №22-ц-4228/12 22-ц/1090/5593/12 Головуючий у І інстанціїКабанячий Ю.В.
Категорія50Доповідач у 2 інстанції Кулішенко
25.10.2012
Іменем України
26 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді Лащенка В.Д.,
суддів: Корзаченко І.Ф., Кулішенка Ю.М.
при секретарі Соловйову А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОГУШ АЛАРКО ЄДА», третя особа: керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОГУШ АЛАРКО ЄДА»Дінчер Д. про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди, -
У червні 2011 року ОСОБА_5 звернувся із позовом до суду, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що він 26.01.2010 року був прийнятий на роботу до відповідача, директором якого є третя особа. Під час прийняття на роботу ним та відповідачем було підписано контракт, згідно з яким заробітна плата становила 16500,00 грн. на місяць. Фактично ж він отримував 8000,00 грн. на місяць, що підтверджується відомістю про нарахування заробітної плати. Такий малий розмір виплачуваної заробітної платні ніби - то мотивувався тим, що відповідно до законодавства України іноземці оподатковуються додатковими податками, розмір яких склало 50% від суми вказаної в контракті.
В квітні 2011 року відповідач звернувся до ОСОБА_5 з усною пропозицією переукласти контракт на більш вигідних для працівника умовах. Він погодився та надав відповідачу для переукладення оригінал контракту. Відповідач же відмовився від переукладення контракту на інших умовах, та усно повідомив позивача про те, що переводить його на звичайний трудовий договір. Жодного наказу чи розпорядження, які б підтверджували переведення позивача на оплату праці згідно штатного розкладу відповідач не видавав. Більш того, в порушення трудового законодавства в графі Наказу №33 від 26.01.2010 року напроти графи «оклад (тарифна ставка)»- продовжували стояти «0 грн. 00 копійок».
Після перерахунку суми позову, під час розгляду справи по суті, ціна позову становить 59 845 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 55 коп., дана сума складається з: безпідставно утриманих грошових коштів в розмірі 6 360 (шість тисяч триста шістдесят) грн. 07 коп., які були утримані із його заробітної плати в лютому 2011 року на суму 926 (дев'ятсот двадцять шість) грн. 87 коп., в березні 2011р. на суму 3177 (три тисячі сто сімдесят сім) грн. 85 коп.. та квітні 2011р. на суму 2255 (дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 35 коп.; 926.87грн, + 3177,85грн, + 225535 грн. = 6 360,07 грн.
Крім того, посилався на те, що відповідач при розрахунку в день звільнення позивача не виплатив всі належні працівникові суми у строки відповідно до ст. 117 та ст. 116 Кодексу законів про працю України. Розрахунок середнього заробітку за час затримки здійснюється з 18 квітня 2011 року (день звільнення) по 18 серпня 2011 року. Тобто, прострочення відбулося в 4 (чотири) місяці.
Позивач моральну шкоду оцінив в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. і вважав моральні збитки пов'язані із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.01.2010 року відповідно до Наказу №33-К, позивач був прийнятий на роботу в ТОВ «Догуш Еларко Еда»(а.с.9). Наказом №127-К від 18.04.2011 року позивач був звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.10,11).
Станом на квітень 2011 року, на час звільнення позивача, останньому було нарахована заробітна плата 8778,00 грн., з яких утримано 2 255,35 грн. по заявці працівника (а.с.43). При цьому, відповідно до даної довідки, початкове сальдо становить 8778,00 грн., а кінцеве 16000,29 грн. Станом на квітень 2011 р., відповідно до відомості на виплату грошей №176, позивачу було нараховано 10638,29 грн. (а.с.44). Відповідно до реєстру депонованої заробітної плати за квітень 2011 року від 18.08.2011 року позивачу було сплачено суму невиданої заробітної плати в розмірі 10638,29 грн., де в колонці №3 (номер платіжної відомості) вказано №176, що відповідає вищевказаній відомості на виплату грошей. Таким чином дані обставини підтверджують твердження представників відповідача, що депонування невиплаченої суми позивачу відбулося в квітні 2011 року.
Відповідно до п.1.2 розділу 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, депонована заробітна плата - це готівкові кошти, одержані підприємствами для виплат, пов'язаних з оплатою праці, та не виплачені в установлений строк окремим фізичним особам. Якщо у встановлений до виплати заробітної плати строк (враховуючи також строк зберігання готівки в касі з цією метою) працівник не з'явився для її одержання в касу підприємства, то така заробітна плата вважається депонованою, а сам працівник - депонентом.
Відповідно до видаткового касового ордеру від 18.08.2011 року та розписки позивача останньому було виплачено суму 10638,29 грн. Таким чином на час винесення рішення по даній справі з позивачем було повністю проведено розрахунок суми невиплаченої заробітної плати. В судовому засіданні всі учасники судового розгляду підтвердили, що дана розписка була дійсно складена позивачем у присутності його адвоката ОСОБА_4 З тексту даної розписки вбачається, що позивач отримав від відповідача суму 10638,29 грн. Претензій до видів, розмірів та строків не було.
Позивач заперечив факт отримання ним заробітної плати і вказував на те, що у відомостях про отримання заробітної плати знаходиться не його підпис. По справі була призначена судова почеркознавча експертиза, відповідно до висновку якої підписи на відомостях про отримання коштів виконані самим позивачем. Висновок даної експертизи послужив підставою для зменшення позовних вимог щодо суми боргу.
Відповідно до відомостей про отримання заробітної плати, дані суми були вказані і увійшли у звіт в органи ОДПІ. Дана форма нарахування не суперечить чинному законодавству. Згідно п.п.2.3.4 Інструкції №5 з виплат соціального характеру у грошовій і натуральній формі, необхідно сплачувати єдиний внесок, серед них - оплата або дотації на харчування працівників, в тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на норми ст.47, 116, 117 КЗпП України та прийшов до вірного висновку про те, що на час звільнення позивача у останнього виник спір між відповідачем щодо самої суми виплати заробітної плати. Так як частково він отримав суму 5362.00 грн. (а.с.45). Сума недоплаченої заробітної плати була депонована в кінці квітня 2011 р. Позивач не отримав її, так як не звертався до відповідача і поїхав на інше місце роботи в м.Донецьк, де працює по даний час.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, що суд першої інстанції при вирішенні спору не встановив усі обставини, які мають значення для вирішення справи, і безпідставно відмовив у задоволенні позову не ґрунтуються на матеріалах справи та не спростовують висновків суду.
Колегія суддів не знайшла підстав для скасування рішення суду першої інстанції і відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_5 та залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді :