Справа № Провадження №11-1407/12 11/1090/7274/12 Головуючий у І інстанціїЗебелян
Категорія20Доповідач у 2 інстанції Миколюк
24.10.2012
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого -Ігнатюка О.В.,
суддів - Миколюка О.В., Сливи Ю.М.,
прокурора -Скрипки І.М.,
потерпілого -ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,
на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2012 року, яким засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червона Мотовилівка Фастівського району Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_2 18 березня 2012 року близько 24 год. з метою таємного викрадення чужого майна прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, де таємно викрав металеву хвіртку, демонтувавши її з огорожі вказаного подвір'я. З викраденим майном ОСОБА_2 залишив місце події та розпорядився ним за власним розсудом, заподіявши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 720 грн.
03.04.12 року, близько 24 години, з метою таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_2 проник на неогороджену, не охоронювану територію Державного підприємства "Дослідне господарство Київської дослідної станції промислового овочівництва Національного наукового центру "Інституту механізації та електрифікації сільського господарства", розташованого по вул. Рози Люксембург, в смт. Борова Фастівського району Київської області, де таємно викрав двохстворчаті металеві ворота, демонтувавши їх зі складського приміщення, заподіявши підприємству матеріальну шкоду на суму 500 грн.
10.04.12 року, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_3 проник на територію дачної ділянки АДРЕСА_3, де повторно таємно викрав металеву хвіртку, демонтувавши її з огорожі вказаного товариства, заподіявши СТ "Світанок" матеріальну шкоду на суму 325 грн.
10.04.12 року, близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_2 проник на неогороджену територію домоволодіння АДРЕСА_4 що належить ОСОБА_4, звідки таємно викрав металеву ванну, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на суму 350 грн.
В своїй апеляції прокурор, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини ОСОБА_2 у інкримінованих злочинах, вважає його таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону з поверненням справи на новий судовий розгляд.
Прокурор зазначає, що суд при постановлені вироку дії ОСОБА_2 кваліфікував тільки за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки умисні дії підсудного виразились у крадіжці, вчиненій повторно. Однак, на досудовому слідстві дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна та за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно Також, прокурор вказує на те, що судом в резолютивній частині вироку не зазначено початок відбування строку покарання, в даному випадку, обчислення встановленого підсудному іспитового строку, не зазначено рішення про цивільний позов, поданого потерпілим ОСОБА_1Л щодо відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином, в сумі 700 грн., не належним чином вирішено долю речових доказів у справі: не зазначено, які саме речові докази, якому конкретному законному володільцю повертаються.
Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілого ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи дії підсудного, досудовим слідством були кваліфіковані за ч.1 і ч.2 ст. 185 КК України. Суд, обмежившись дослідженням доказів в порядку ст. 299 КПК України кваліфікував дії засудженого лише за ч.2 ст.185 КК України, що є недопустимим.
Крім того, суд при постановленні вироку не вирішив питання щодо заявленого потерпілим ОСОБА_1 цивільного позову, чим порушив вимоги ст. 324 КПК України, відповідно до якої, суд, постановляючи вирок, повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та у якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений.
Також, всупереч вимог ст. 81, 330 КПК України судом неналежним чином вирішено долю речових доказів у справі, не зазначено, які саме речові докази, якому конкретному власнику (законному володільцю) повертаються.
За таких? обставин, колегія суддів вваж?ає, що вирок Фастівського міськрайонного су?ду Київської області від 24 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 слід скасувати у зв'язку істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.
При новому судовому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене в ухвалі, прийняти міри до всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та постановити законний та обґрунтований вирок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити. Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя: О.В. Миколюк