Справа № Провадження №22-ц-4498/12 22-ц/1090/6010/12 Головуючий у І інстанції Мікуліна А.В.
Категорія26Доповідач у 2 інстанціїВоробйова
08.10.2012
Іменем України
08 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Воробйової Н.С.
суддів : Ігнатченко Н.В., Кашперської Т.Ц.
при секретарі- Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»на рішення Ірпінського міського суду від 26 червня 2012 року у справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_2, треті особи-Ірпінське БТІ, відділ держкомзему у місті Ірпені Київської області про зобов»язання вчинити дії.
Встановила :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов»язати ОСОБА_2 виконати свої зобов»язання за кредитним договором та договором іпотеки від 03 липня 2007 року відповідно до умов яких остання отримала кредит в АКБ «Транс банк»на суму 232 556 дол.США для придбання земельної ділянки та житлового будинку в АДРЕСА_1зі сплатою 15% річних.
На забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та позичальником було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку садовий будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_1.
Зазначав, що у відповідності з п.1.2 договору іпотеки та у відповідності до ст..18 Закону України «Про іпотеку»та у зв»язку з тим, що іпотекою забезпечувалося повернення кредиту, наданого банком для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір іпотеки укладався одночасно з укладанням договорів купівлі-продажу предметів іпотеки. Договором встановлено, що садовий будинок є власністю Іпотекодавця на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу 03.07.2007 року, зареєстрованого в Державному реєстрі, про що приватним нотаріусом надано відповідний витяг і який буде зареєстрований в Ірпінському БТІ у встановлений законом термін на підставі ст..657 ЦК України. Земельна ділянка, що передається в іпотеку стане власністю Іпотекодавця після отримання ним Державного акту на землю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 03.07.2007 року, зареєстрованого в державному реєстрі та буде зареєстрований Іпотекодавцем згідно умов чинного законодавства і не має жодних договірних змін строкової давності щодо право чинів, на підставі яких Іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки.
Згідно п.3.1 Договору іпотеки право іпотеки виникає у Іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору. У випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем в цілому або в частині, а також в інших випадках, передбачених цим договором або Кредитним договором або чинним законодавством, іпотекодержатель має право у повному обсязі задовольнити свої вимоги за рахунок майна, переданого в іпотеку.
Позивач посилався на те, що 05.05.2010 року Ірпінським міським судом винесено рішення, згідно якого позов АКБ до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено частково, вирішено стягнути з боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 2 175 063, 97 грн., а в частині стягнення на предмет іпотеки-відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13.10.2010 року позовні вимоги АКБ про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки садовий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за вказаною адресою розміром 0,06 га для ведення садівництва.
Рішення набрало законної сили,02.02.2011 року видано виконавчі листи про примусове виконання рішення.
На виконання судових рішень за заявою АКБ постановою ВП №31290883 від 16.02.2012 року заступником начальника ВДВС Ірпінського МУЮ відкрито виконавче провадження та накладено арешт на нерухоме майно боржника, яке було передано на забезпечення умов кредитного договору.
З повідомлення Ірпінського БТІ від 03.03.2012 року за ОСОБА_2 права власності на об»єкти нерухомого майна в Ірпінському регіоні не виявлено.
У зв»язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов»язань за кредитним договором та договором іпотеки, в т.ч . щодо здійснення обов»язкової державної реєстрації об»єктів нерухомого майна, АКБ позбавлений можливості виконати рішення Апеляційного суду Київської області від 13.10.2010 року та належним чином звернути стягнення на предмет іпотеки.
Позивач просив зобов»язати у відповідності до ст..526,629,ч.2 ст.615 ЦК України відповідачку належним чином виконати зобов»язання за договором іпотеки, а саме здійснити державну реєстрацію нерухомого майна, що передано останньою в іпотеку : садового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 212 кв.м., що знаходиться за адресою Київська область, АДРЕСА_1 та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення садівництва розміром 0,06 га за адресою АДРЕСА_1 та зобов»язати Ірпінське БТІ та відділ держкомзему у м.Ірпінь провести державну реєстрацію зазначених об»єктів нерухомості.
Рішенням Ірпінського міського суду від 26.06.2012 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності його нормам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
По справі встановлено, що 03.07.2007 року між АКБ «Транс Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким банком надано кредит на суму суму 232 556 дол.США для придбання земельної ділянки та житлового будинку в АДРЕСА_2зі сплатою 15% річних.
На забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та позичальником було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку садовий будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_1.
У відповідності з п.1.2 договору іпотеки та у відповідності до ст..18 Закону України «Про іпотеку»та у зв»язку з тим, що іпотекою забезпечувалося повернення кредиту, наданого банком для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір іпотеки укладався одночасно з укладанням договорів купівлі-продажу предметів іпотеки. Договором встановлено, що садовий будинок є власністю Іпотекодавця на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу 03.07.2007 року, зареєстрованого в Державному реєстрі, про що приватним нотаріусом надано відповідний витяг і який буде зареєстрований в Ірпінському БТІ у встановлений законом термін на підставі ст..657 ЦК України. Земельна ділянка, що передається в іпотеку стане власністю Іпотекодавця після отримання ним Державного акту на землю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 03.07.2007 року, зареєстрованого в державному реєстрі та буде зареєстрований Іпотекодавцем згідно умов чинного законодавства і не має жодних договірних змін строкової давності щодо право чинів, на підставі яких Іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки
Згідно п.3.1 Договору іпотеки право іпотеки виникає у Іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору. У випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем в цілому або в частині, а також в інших випадках, передбачених цим договором або Кредитним договором або чинним законодавством, іпотекодержатель має право у повному обсязі задовольнити свої вимоги за рахунок майна, переданого в іпотеку.
З матеріалів справи видно, що 05.05.2010 року Ірпінським міським судом винесено рішення, згідно якого позов АКБ до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено частково, вирішено стягнути з боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 2 175 063, 97 грн., а в частині стягнення на предмет іпотеки-відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13.10.2010 року позовні вимоги АКБ про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки садовий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за вказаною адресою розміром 0,06 га для ведення садівництва, належні ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених 03.07.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованих в Державному реєстрі правочинів відповідно за № 3411 та №3509. Рішення набрало законної сили. На виконання судових рішень за заявою АКБ постановою ВП №31290883 від 16.02.2012 року заступником начальника ВДВС Ірпінського МУЮ відкрито виконавче провадження та накладено арешт на нерухоме майно боржника, яке було передано на забезпечення умов кредитного договору. Згідно повідомлення Ірпінського БТІ від 03.03.2012 року за ОСОБА_2 права власності на об»єкти нерухомого майна в Ірпінському регіоні не виявлено.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд вважав, що позивач у відповідності до ст..60 ЦПК України не надав доказів, що у відповідачки ОСОБА_2 є обов»язок зареєструвати своє право на відповідні об»єкти нерухомості, а також, що позивач не надав докази, що він звертався до Ірпінського БТІ та до відділу Держкомзему про реєстрацію об»єктів нерухомості на ім.»я ОСОБА_2
Колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду.
Як вже зазначалося, відповідності з п.1.2 договору іпотеки та у відповідності до ст..18 Закону України «Про іпотеку»та у зв»язку з тим, що іпотекою забезпечувалося повернення кредиту, наданого банком для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір іпотеки укладався одночасно з укладанням договорів купівлі-продажу предметів іпотеки. Договором встановлено, що садовий будинок є власністю Іпотекодавця на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу 03.07.2007 року, зареєстрованого в Державному реєстрі, про що приватним нотаріусом надано відповідний витяг і який буде зареєстрований в Ірпінському БТІ у встановлений законом термін на підставі ст..657 ЦК України. Земельна ділянка, що передається в іпотеку стане власністю Іпотекодавця після отримання ним Державного акту на землю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 03.07.2007 року, зареєстрованого в державному реєстрі та буде зареєстрований Іпотекодавцем згідно умов чинного законодавства і не має жодних договірних змін строкової давності щодо право чинів, на підставі яких Іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки
Згідно ст..526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами. Ч.2 ст.615 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов»язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов»язань.
Відповідно до ст..657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексую житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. В розумінні ст..182 ЦК України ., Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, а саме право власності на нерухоме майно підлягає обов»язковій реєстрації.
Висновок суду про те, що у відповідачки не виникло право здійснити реєстрацію прав власності на нерухоме майно, яке остання придбала за договором купівлі-продажу та передала в іпотеку на забезпечення отриманого кредиту на придбання саме цього майна, не ґрунтується на вимогах закону та спростовується змістом кредитного договору, договору купівлі-продажу, договору іпотеки, укладеними 03.07.2007 року, зокрема п.п.п.1.1,1.2 договору іпотеки.
За даними Ірпінського БТІ відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності ( який діє з 2003 року) та інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 зареєстрованого права власності на об»єкти нерухомого майна станом на 03.03.2012 року за ОСОБА_2 в Ірпінському регіоні не виявлено (а.с.18).
Дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 порушено зобов»язання, покладені на неї законом та умовами договору купівлі-продажу та договору іпотеки щодо обов»язку по реєстрації нерухомого майна, а саме садового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 212 кв.м., що знаходиться за адресою Київська область, АДРЕСА_1 та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення садівництва розміром 0,06 га за адресою АДРЕСА_1.
Рішення суду в частині відмови позивачу в цій частині вимог не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Посилання суду на те, що саме позивач повинен був звертатися до органів БТІ про реєстрацію прав власності за ОСОБА_2 колегія вважає безпідставними.
В силу ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи,які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене, рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_2 необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити частково..
Рішення Ірпінського міського суду від 26 червня 2012 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 і в цій частині ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково. Зобов»язати відповідно до п.1.2 Договору Іпотеки від 03 липня 2007 року ОСОБА_2 здійснити державну реєстрацію нерухомого майна, а саме садового будинку з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 212 кв.м., що знаходиться за адресою Київська область, АДРЕСА_1 та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення садівництва розміром 0,06 га за адресою смт. Гостомель садове товариство АДРЕСА_1 належні останній на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених 03.07.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованих в Державному реєстрі правочинів відповідно за № 3411 та №3509..
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: