Справа № Провадження №33-766/12 33/1090/7288/12 Головуючий у І інстанції Шевчук М.П.
Категорія252Доповідач у 2 інстанціїСлива
23.10.2012
12 жовтня 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М., з участю прокурора Бутовича О.І., правопорушника ОСОБА_3, захисника правопорушника ОСОБА_3 -ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами захисника правопорушника ОСОБА_3 -ОСОБА_4 та правопорушника ОСОБА_4 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2012 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого начальником служби цивільного захисту у Києво-Святошинському ГТУ МНС України в Київській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень, в дохід держави.
Відповідно до постанови, ОСОБА_3 згідно наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №406 від 13.05.2010р. призначено начальником Києво-Святошинського районного управління ГУ МНС України в Київській області. Наказом ГТУ МНС України у Київській області №80 о/с від 18.06.2012р. ОСОБА_3 перепризначено начальником служби цивільного захисту у Києво-Святошинському районі та виключено з військового обліку полковника СЦЗ з правом носіння встановленої форми одягу.
Відповідно до визначених функціональних та службових обов'язків, передбачених ст.68 Конституції України та підпункту «д»п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ОСОБА_3 безпосередньо підпорядковується начальнику ГТУ, є прямим начальником усього особового складу усіх підрозділів, що входять до складу служби ЦЗ. Відповідає за готовність особового складу підпорядкованих підрозділів, підбір та розстановку кадрів, дисципліну особового складу та інше. Здійснює керівництво і контроль за діяльністю підлеглих, затверджує обов'язки працівників підпорядкованих підрозділів та визначає ступінь відповідальності за виконання ними обов'язків.
При цьому, ОСОБА_3 з 14.10.2011р. попереджений про недопущення ним під час проходження служби в МНС України корупційних діянь, вчинення злочинів і правопорушень передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та попереджений що у випадку вчинення ним порушень, від буде звільнений зі служби в МНС України.
Встановлено, що наказом начальника ГУ МНС України в Київській області №23 о/с від 09.03.2011р. на посаду заступника начальника 11-ПДПЧ у м. Боярка призначено ст. лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, (який є рідним сином ОСОБА_3.), підставою являвся рапорт ОСОБА_5 та подання начальника Києво-Святошинського РУ полковника служби ЦЗ ОСОБА_3 (який є батьком ОСОБА_5). Відповідно до наказу начальника ГТУ МНС України в Київській області №34 о/с від 02.04.2012р. перепризначено на посаду заступника начальника 11-ПДПЧ в м. Боярка капітана служби цивільного захисту ОСОБА_5, а відповідно до наказу ГУ МНС України в Київській області №68 о/с від 29.06.2011р., ОСОБА_5 присвоєно чергове спеціальне звання начальницького складу-капітана служби цивільного захисту. Крім того, відповідно до наданих даних начальник служби цивільного захисту Києво-Святошинського району ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та заступник начальника 11-ПДПЧ м. Боярка (до 25.06.2012р.) капітан служби цивільного захисту ОСОБА_5 являються рідними батьком та сином.
При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»особи зазначені у підпунктах «а», «в»-«ж»п.1 та підпункті «а»п.2 ч.1 ст.4 цього Закону, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб, або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Таким чином, начальник служби цивільного захисту у Києво-Святошинському району ОСОБА_3 будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, особою начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, протягом періоду з 01.07.2011р. по 25.06.2012р., не повідомив своїх безпосередніх керівників про наявність конфлікту інтересів, і тим самим вчинив корупційне адміністративне правопорушення, передбачене ст.172-7 КУпАП.
На вказану постанову суду, захисник правопорушника ОСОБА_3 -ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вона не відповідає вимогам законодавства. Апелянт вважає, що з боку співробітника СБУ під час проведення перевірки та складання протоколу була допущена упередженість, він чомусь не приєднав до матеріалів справи автобіографію ОСОБА_3, яку він склав власноруч 14.04.2012р. де зазначено про його сина і займану ним посаду. Крім того, на зворотній стороні подання ОСОБА_3 про призначення його сина ОСОБА_5 на посаду заступника начальника 11-ПДПЧ є погодження п'яти старших прямих начальників, один з яких на той час був його безпосереднім керівником і всім їм було відомо про наявність родинних зв'язків батька і сина, але цей факт, при складанні протоколу чомусь було приховано. Також, апелянт стверджує, що пояснення і позиція ОСОБА_3 на свій захист нічим не спростовані, а навпаки підтверджуються матеріалами справи, однак ні працівник СБУ, ні суд не поцікавились та не опитали відповідних свідків на підтвердження правопорушення ОСОБА_3, пославшись лише на закон та його службові і функціональні обов'язки. Просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
В апеляції правопорушник ОСОБА_3 стверджує, що він ніяким чином, не порушив діючий закон «Про засади запобігання і протидії корупції», оскільки його син ніколи не був у його безпосередньому підпорядкуванні, питання про прийняття його на роботу, надання вказівок та контроль за їх виконанням здійснює начальник пожежно-рятувального підрозділу та начальник ГТУ МНС України у Київській області. Окрім того, на зворотній стороні його подання про призначення його сина ОСОБА_5 на посаду заступника начальника 11-ПДПЧ є погодження п'яти старших прямих начальників, один з яких на той час був його безпосереднім керівником і всі вони ствердно знали про факт їхніх родинних стосунків та погодили призначення сина на вказану посаду. Тому просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
У судовому засіданні прокурор Бутович О.І. апеляції не підтримав, пояснив, що постанова суду першої інстанції законна і обґрунтована, просив відмовити у задоволенні апеляцій.
Правопорушник ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляції підтримали, підтвердили викладені у них обставини. Пояснили, що всі безпосередні керівники ОСОБА_3 знали, що його син працює на посаді заступника начальника ПДПЧ-11. До того ж, у липні 2011 року ОСОБА_3, з метою добровільного усунення вказаних обставин, повідомив безпосереднього керівника свого сина начальника ПДПЧ-11 ОСОБА_7 про свій намір перевести сина на іншу посаду, яка не буде знаходитись у його підпорядкуванні. Тривалий час вони підшукували якусь посаду, але пошуки затягувались за незалежних від нього обставин. До того ж, і у зв'язку з невеликою заробітною платою, бажаючих зайняти посаду його сина важко були підшукати. Згодом вони перевели його сина у технічну частину служби у м. Вишневому, на посаду, яка не перебувала у його підпорядкуванні. Однак у серпні 2012 року, до нього прийшли працівники СБУ та склали протокол про корупційне правопорушення.
Вислухавши пояснення учасників процесу, свідка ОСОБА_7, який у судовому засіданні підтвердив той факт, що до нього, як до безпосереднього керівника сина ОСОБА_3 -ОСОБА_5, у липні 2011 року звертався ОСОБА_3 з приводу переведення його сина на іншу посаду, яка не буде знаходитись у підпорядкуванні останнього; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляції підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про запобігання і протидії корупції», з метою урегулювання конфлікту інтересів, особи зобов'язані уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
По справі встановлено, що ОСОБА_3, працюючи на посаді начальника служби цивільного захисту у Києво-Святошинському районі, мав у підпорядкуванні свого сина ОСОБА_5, який займав посаду заступника начальника 11-ПДПЧ м. Боярка.
У липні 2011 року, з метою урегулювання конфлікту інтересів, ОСОБА_3 повідомив безпосереднього керівника свого сина начальника ПДПЧ-11 ОСОБА_7 про намір перевести свого сина на іншу посаду, яка не буде знаходитись у його підпорядкуванні (вказані обставини підтверджуються пояснення ОСОБА_3 та начальника ПДПЧ-11 ОСОБА_7.).
27.06.2012 року ОСОБА_5 було переведено на посаду начальника групи по роботі з персоналом частини технічної служби ГТУ МНС України у Київській області, яка не перебуває у підпорядкуванні ОСОБА_3
13.08.2012 року, співробітником спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Київській області складений протокол про адміністративне корупційне правопорушення щодо ОСОБА_3
Враховуючи викладене, суд вважає, що після набрання чинності Закону України «Про запобігання і протидії корупції», ОСОБА_3 вжив заходи спрямовані на недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, а тому в його діях відсутнє порушення вимог ст. 14 Закону України «Про запобігання і протидії корупції», а відповідно і склад корупційного правопорушення передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
При цьому, суд також враховує, що син ОСОБА_3 -ОСОБА_5 був переведений на посаду, яка не перебуває у підпорядкуванні ОСОБА_3 27.06.2012 року, а протокол про адміністративне корупційне правопорушення складений 13.08.2012 року.
До того ж, при складанні автобіографії 14.04.2010 року ОСОБА_3 вказував, що має сина ОСОБА_5, який обіймає посаду заступника начальника варти ПДПЧ-11 м. Боярка, а призначення його сина на посаду здійснювалось за поданням погодженим з п'яти старшими прямими начальниками, один з яких його безпосередній керівник, начальник ГУ МНС в Київській області.
За даних обставин, постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2012 року підлягає скасуванню, а провадження по справі слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області Ю.М. Слива