Справа № Провадження №33-826/12 33/1090/7796/12 Головуючий у І інстанції Муранова - Лесів І. В.
Категорія429Доповідач у 2 інстанціїСлива
23.10.2012
12 жовтня 2012 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Слива Ю.М., з участю прокурора Калітенка С.О., представника митниці Сіленка В.В., представника правопорушника ОСОБА_4 -ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника правопорушника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2012 року, якою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Поті, Грузія, громадянина Грузії, працюючого директором ТОВ «Ніа-Гіо»в м. Тбілісі, Грузія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією вилученої валюти у сумі 12 100 (дванадцять тисяч сто) євро, в дохід держави.
Відповідно до постанови, 22 серпня 2012 року о 10 годині 15 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт»терміналу «В»ДП МА «Бориспіль», громадянин Грузії ОСОБА_4, який прилетів в Україну з Грузії, м. Тбілісі, літаком авіакомпанії «Аеросвіт», рейсом №428, та своїми діями обрав проходження митного контролю в зоні (коридорі) спрощеного митного контролю, а саме - канал, позначений символами зеленого кольору -«зелений коридор», тим самим відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України та своїми діями посвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину ОСОБА_4 «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», та проходження його валізи через рентген-апарат пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі 22 100 євро. Після цього, ОСОБА_4 було запрошено до зони ретельного огляду багажу та ручної поклажі залу «Приліт», терміналу «В», ДП МА «Бориспіль», де він на прохання інспектора митниці видав готівка в сумі 22 100 євро, які знаходились в одному з відділень ручної поклажі пасажира. Валюта переміщувалась без ознак приховування. ОСОБА_4 обрав проходження митного контролю в режимі «зелений коридор», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). 3 виявленої суми ОСОБА_4 було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 12 100 євро. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії»не звертався до інспекторів митниці з приводу декларування готівки.
На вказану постанову суду, представник правопорушника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій вважає постанову незаконною, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а накладене на правопорушника адміністративне стягнення у виді конфіскації вилученої валюти є протиправним. Апелянт стверджує, що у ОСОБА_4 на було умислу порушувати митні правила України, дане правопорушення він вчинив з необережності, оскільки українською мовою він не володіє, інформацією щодо обов'язкового декларування готівки у розмірі понад 10 000 євро, він також, не володів. Валюту ОСОБА_4 переміщував без ознак приховування, оскільки на перше ж запитання працівника митниці повідомив про розмір наявної у його готівки. Також, апелянт зазначив, що в місцях розташування митних органів існує певна обмеженість в оглядовості і кількості інформаційного повідомлення про обов'язки декларування готівки, що і унеможливило обов'язок ОСОБА_4 вчасно заявити про наявність у нього валюти. Тому просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
У судовому засіданні представник прокуратури Київської області Калітенко С.О. та представник митниці Сіленко В.В. апеляцію не підтримала, пояснили, що постанова суду першої інстанції законна і обґрунтована, просив відмовити у задоволенні апеляції.
Представник правопорушника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній обставини, просив апеляцію задовольнити.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді, щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, за обставин, викладених в постанові судді, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованими.
Посилання представника на те, що ОСОБА_4 вчинив дане правопорушення з необережності, на думку апеляційного суду не можуть бути підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, при розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 вересня 2012 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника правопорушника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2012 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області Ю.М. Слива