Справа № 0520/7908/2012
2/0520/1943/2012
"15" жовтня 2012 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Налча М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндінвест ЛТД» про визнання договорів недійсними та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У липні 2012 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що 13 червня 2012 р. між нею та відповідачем було укладено договір № 50305725 про приділення фінансових ресурсів, згідно до додатку про отримання цільового фінансового ресурсу на суму 40 000 грн., провела оплату одноразового комісійного внеску в сумі 1 400 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, усього повинна була здійснити 120 платежів, щоб отримати цільовий фінансовий ресурс на суму 40 000 грн. Але вона хотіла отримати у відповідача позику, яку відповідно до оголошення у газеті, він видає під низькій відсоток. Вважає, що відповідач її обманув і вона підписала договір, зміст якого суперечить її волевиявленню. Крім того, відповідач отримуючи від третіх осіб грошові кошти, не інвестуючи власні кошти у діяльність програми «Укрфінінвест». Таким чином, діяльність відповідача є діяльністю з надання фінансових послуг, але здійснюється відповідачем без відповідної ліцензії. Також зазначила, що своїми діями відповідач завдав їй моральну шкоду, яку вона оцінила у 2 000 грн. У зв'язку з чим, просила визнати договір № 50305725 про приділення фінансових ресурсів укладений між нею та відповідачем недійсним, а також стягнути з відповідача на її користь суму у розмірі 1 400 грн., компенсацію за моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій зазначені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та справу розглянути за її відсутності.
Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні позов підтримав із зазначених підстав, наполягав на його задоволені. 15.10.2012 р. у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі та справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ТОВ «Укрграндінвест ЛТД», позовні вимоги не визнала та заперечувала у їх задоволенні, пояснивши це тим, що ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» за своїм правовим статусом не відноситься ні до юридичних осіб, ні до суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а відтак відсутні підстави застосування положень цього Закону до спірних відносин. Діяльність ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» здійснюється згідно Статуту, зареєстрованому 02.07.2003 р. в органах Державної реєстрації Печерської райдержадміністрації м. Києва та підприємство не має статусу фінансової установи. Одним із основних видів діяльності є надання комерційних послуг, в тому числі діяльність консультантів. Послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування реєстру Клієнтів Програми про приділення фінансових ресурсів, метою яких є отримання цільового фінансового ресурсу. Адміністратор виступає, як юридична особа, яка за згодою, в інтересах і за рахунок Клієнта здійснює певні юридичні дії, які сприяють виконанню зобов'язань, взятих сторонами та адмініструє Реєстри. Отримавши необхідну консультацію по основним пунктам розділів Договору, задавши питання консультантам, прочитавши та вивчивши розділи договору, ОСОБА_1 власноручно написала заяву про її згоду на укладання та підписання договору. У випадках не виконання Клієнтом п. 3.2 розділу 3 договору на підставі п. 1.5 розділу 1 та Додатку № 2 до договору, сплачений одноразовий комісійний внесок і адміністративні затрати Клієнту не повертаються. У зв'язку з неналежним виконанням узятих ОСОБА_1 по договору зобов'язанням, у відповідності до п. 9.2 розділу 9 Програми про приділення фінансових ресурсів, Додатку № 2 до договору, договір розірваний в односторонньому порядку з 01.08.2012 р. Таким чином, відсутній предмет спору.
15.10.2012 р. представник відповідача у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги не визнала повністю, просила у задоволені позову відмовити та розглянути справу за її відсутності.
Суд, дослідивши обставини справи, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрграндінвест ЛТД» є юридичною особою, зареєстрованою в органах Державної реєстрації Печерської райдержадміністрації м. Києва від 27.10.2011 р. та здійснює свою діяльність на підставі Статуту.
Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг», який набув чинності з 08 січня 2012 року, статтею 4 Закону доповнено пунктом 11-1, відповідно до якого діяльність із адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах віднесено до переліку фінансових послуг.
13 червня 2012 р. ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» та ОСОБА_1 уклали догорів № 50305725 про приділення фінансових ресурсів.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Адміністратор за згодою Клієнта, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок Клієнта юридичні дії спрямовані на придбання Цільового фінансового ресурсу, на умовах діяльності Програми.
Згідно з Правилами дії Програми вона діє на основі договору та додатків до нього. Послуги, які є предметом Договору, надаються шляхом формування реєстру Клієнтів Програми про приділення фінансових ресурсів, метою яких є отримання цільового фінансового ресурсу.
За умовами зазначеного договору ОСОБА_1, як клієнт зобов'язана сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами договору, після чого своєчасно до 15 числа кожного місяця сплачувати загальний або мінімальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості цільового фінансового ресурсу, та адміністративні витрати, що є сплатою за послуги адміністратора з організації діяльності Програми.
Клієнт повинен сплачувати лише такі суми платежів та таким чином і в такі терміни, як це передбачено умовами Договору та відповідними Додатками.
13 червня 2012 р. ОСОБА_1 сплатила одноразовий комісійний внесок у розмірі 1 400 грн., що підтверджується квитанцією № 35.
Відповідно до п. 4. Договору, договір може бути розірваний в односторонньому порядку лише на умовах, зазначених в Додатку № 2 до договору. В Додатку № 2 розділу 9 визначено підстави для розірвання договору, а саме, в тому числі й те, що договір вважається розірваним на вимогу адміністратора в односторонньому порядку з першого числа місяця, в якому виникла заборгованість, за умови, якщо Клієнт, якому ще не надано дозвіл, не сплатить у строк, передбачений п. п. 3.2,3.4 розділу 3 Додатку, загальний або мінімальний платіж.
01.08.2012 р. на вимогу Адміністратора в односторонньому порядку Договір № 50305725 від 13 червня 2012 року розірвано, у зв'язку з несвоєчасною сплатою внесків ОСОБА_1, передбачених п. 3.2 ст. 3 Додатку № 2 до Договору, в якому вона повинна сплатити Загальний або Мінімальний платіж не пізніше п'ятнадцятого числа кожного поточного місяця.
Згідно з п. 9.2 даного Договору, Договір буде розірваний зі сторони Адміністратора при не виконанні Клієнтом п. 3.2 ст. 3 Додатку № 2 до Договору то сплачений одноразовий комісійний внесок і адміністративні затрати Клієнту не повертаються
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно - правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Як визначено п. 6 ст. 19 даного Закону, правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Відповідно до п. 14 ст. 1 цього Закону, нечесна підприємницька практика - будь - яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.
Частина 1 статті 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 230 Цивільного кодексу України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.
В даному випадку договір був підписаний сторонами, сторони приступили до його виконання. При цьому під час його укладання сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним, правочин був спрямований на настання правових наслідків.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 3 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з загальних засад цивільного судочинства є свобода договору.
Статтею 229 Цивільного кодексу України передбачено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Статтею 230 Цивільного кодексу України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.
Суд, вважає, що позивачка не надала належні докази того, що при укладанні договору представником ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» їй були надані недостовірні відомості, оскільки вона діяла вільно, отримала примірник договору та додатки до нього, у яких викладені всі умови Програми та визначений порядок розірвання договору, сплатила одноразовий комісійний внесок у розмірі 1 400 гривень. Таким чином, підстави для визнання договору недійсним відсутні.
Вимога про повернення сплаченої суму задоволенню не підлягає, оскільки, за умовами договору сплачений клієнтом платіж поверненню не підлягає.
Стосовно заявлених позивачкою вимог про відшкодування моральної шкоди, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який передбачає відшкодування моральної шкоди.
Між тим, статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено стягнення моральної шкоди тільки у випадках, якщо ця шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я моральної шкоди, позивачка таких даних суду не надала, в зв'язку з чим, позов в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, у разі відмови у задоволені позову, судовий збір в розмірі 107,30 грн., підлягає стягненню з позивачки на користь держави.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 115, 203, 215, 216, 229, 230 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндінвест ЛТД» про визнання договорів недійсними та стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН № НОМЕР_1, паспорт серії ВК № 281750 виданий Іллічівським РВ ММУ УМВС України в Донецькій області від 06.2006 р., яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 107,30 грн.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Т. В. Пустовойт