Провадження № 22-ц/491/2229/12 Головуючий в суді першої
Справа № 444/1217/12 інстанції - Затолочний В.С.
Категорія 27 (1) Доповідач - Ляховська І.Є.
17 жовтня 2012 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі - Куреденко О.П.
за участю - представника позивача Колінько Наталії Олександрівни,
відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, який діє також в інтересах третьої особи ОСОБА_5, представника Виконкому Центрально-Міської районної в місті ради Алексейчук Марії Павлівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26 квітня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_3 (третя особа - ОСОБА_5) про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3, який діє від свого імені та від імені недієздатної ОСОБА_7, до Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 (треті особи - ОСОБА_5, Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу) про визнання іпотечного договору недійсним (нікчемним), застосування наслідків нікчемного правочину та зобов'язання вчинити певні дії , -
У лютому 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння та земельну ділянку АДРЕСА_1 на підставі Іпотечного договору № № 49.12/165/1733/07 від 27 грудня 2007 року, укладеного між Банком та відповідачем.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27 грудня 2007 року між Банком та третьою особою ОСОБА_5 було укладено кредитний договір.
В подальшому між ними укладалося ще декілька додаткових договорів, на підставі яких третя особа ОСОБА_5 отримав кредит в загальній сумі 813500 грн.
Кредитні зобов'язання ОСОБА_5 перед Банком забезпечені належним позивачеві вищезазначеним нерухомим майном.
Свої зобов'язання з погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом ОСОБА_5 не виконує, внаслідок чого він має заборгованість перед Банком в сумі 1059854,91 грн.
Банк повідомляв відповідача ОСОБА_3 та третю особу ОСОБА_5 про необхідність погасити заборгованість, проте цю вимогу зазначені особи проігнорували.
Тому Банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки, встановити початкову ціну предмета іпотеки на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності, визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Відповідач ОСОБА_3, діючи від себе особисто та від імені недієздатної ОСОБА_7, звернувся до суду із зустрічним позовом до Банку, Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 (далі - Нотаріус) про визнання іпотечного договору недійсним (нікчемним), застосування наслідків нікчемного правочину та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 27 грудня 2007 року зустрічний позов об'єднано в одне провадження із первісним позовом.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог Банку відмовлено в повному обсязі; зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково; застосовано наслідки нікчемного правочину та зобов'язано Нотаріуса виключити з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна запис № 148 про заборону відчуження нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а також з Державного реєстру іпотек - запис про Іпотечний договір № 49.12/165/1733/07 від 27 грудня 2007 року, який посвідчено за реєстровим № 7821; у зустрічних вимогах щодо визнання укладеного між Банком та ОСОБА_3 Іпотечного договору № 49.12/165/1733/07 від 27 грудня 2007 року недійсним (нікчемним) відмовлено за недоведеністю; стягнуто з Банку на користь позивача ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору розмірі 107грн.30 коп.
Ухвалою від 18 червня 2012 року виправлено описку щодо номеру запису про заборону відчуження нерухомого майна, який необхідно виключити з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна та зазначено, що правильним є замість номеру 148запис номер 463.
В апеляційній скарзі Банк ставить питання про скасування рішення суду в частині застосування наслідків нікчемного правочину та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, на його думку, суд необґрунтовано прийняв до розгляду зустрічний позов ОСОБА_7, оскільки вона не є відповідачем по основному позову, що суперечить вимогам ст.123 ч.1 ЦПК України, не взяв до уваги, що у зустрічному позові не можуть бути застосовані положення ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», «Про охорону дитинства», оскільки недієздатна ОСОБА_7 не підпадає під правовий статус «дитина». Крім того, суд не врахував, що відповідно до розділу «Підтвердження» Іпотечного договору ОСОБА_3 як іпотекодавець підтвердив, що він має всі права та повноваження на підписання даного договору та повного розпорядження майном.
У своїх запереченнях відповідач ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу, та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_3 укладено іпотечний договір № 49.12/165/1733/07 у забезпечення виконання грошових зобов'язань третьої особи ОСОБА_5 за кредитним договором, за яким відповідач передав, а Банк прийняв в іпотеку домоволодіння, яке складається з цегляного житлового будинку «Б-2» загальною площею 31 1,3 кв. м, житловою площею 142,0 кв. м, замощення І, огорожі 103, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 20.09.2005 року Виконкомом Центрально- Міської районної ради м. Кривого Рогу і зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке БТІ», також земельну ділянку (кадастровий номер 1211000000:08:238:0006) площею 0,0975 га адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту серії ДП № 2007698 на право власності на земельну ділянку, виданого Криворізькою міською радою Дніпропетровської області 05.03.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди під № 18489.
У подальшому між Банком та третьою особою ОСОБА_5 було укладено договір про внесення змін до Кредитного договору та декілька додаткових договорів до Кредитного договору.
01 липня 2008 року між Банком та відповідачем ОСОБА_3 укладено Договір про внесення змін до пункт 11 Іпотечного договору, яким змінено умови п. 1.1 Іпотечного договору.
На підставі додаткових договорів третя особа ОСОБА_5 отримав від Баніку додаткові кредитні кошти на загальну суму 163500 грн.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 своїх зобов'язань перед Банком щодо повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом виникла заборгованість, яка станом на 01.08.2011 року складає 1059854,91 грн.
Вирішуючи спір, суд перевірив доводи та заперечення сторін, допитав свідків, у повному обсязі встановив усі обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що Іпотечний договір № 49.12/165/1733/07 від 27 грудня 2007 року є нікчемним на підставі ст.. 224 ЦК України, оскільки укладений відповідачем за основним позовом ОСОБА_3 як опікуном недієздатної ОСОБА_7 без дозволу органу опіки та піклування, у зв'язку з чим застосував наслідки недійсності правочину у вигляді зобов'язання Нотаріуса виключити інформацію щодо заборони відчуження нерухомості із Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна та із Державного реєстру іпотек.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять підстав для її задоволення.
Так, посилання Банку на суперечливість рішення суду в частині вимог про визнання правочину недійсним (нікчемним) не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки, як правильно зазначив суд у судовому рішенні, згідно положень цивільного законодавства (ч. 2 ст. 215 ЦК України) визнання судом недійсним нікчемного правочину не вимагається.
До того ж, позовна вимога щодо визнання нікчемним Іпотечного договору була заявлена відповідачем за основним позовом ОСОБА_3, і рішення щодо відмови в задоволенні цієї частини позовних вимог самим позивачем за зустрічним позовом не оскаржено.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача ОСОБА_3 права на пред'явлення зустрічного позову від імені ОСОБА_7 та неправильного прийняття судом цього зустрічного позову до одного провадження із первісним позовом.
Як убачається із матеріалів справи, предметом основного позову, пред'явленого Банком до іпотекодавця ОСОБА_3, є звернення стягнення на предмет іпотеки - належне йому нерухоме майно.
ОСОБА_3 є опікуном недієздатної ОСОБА_7 на підставі рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.09.2006 року по цивільній справі № 2-О-83/06 за заявою ОСОБА_3 визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.
Діючи в інтересах недієздатної підопічної ОСОБА_7, її опікун ОСОБА_3 від її імені пред'явив зустрічні позовні вимоги щодо недійсності Іпотечного договору, на підставі якого Банк пред'явив основний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно об'єднав обидві справи та розглянув їх в одному провадженні.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування до спірних правовідносин Законів України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», «Про охорону дитинства», листів Міністерства юстиції України та Міністерства правці та соціальної політики України щодо прав дітей при укладенні правочинів, на думку колегії не можуть бути взятими до уваги, оскільки, як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 є інвалідом дитинства.
Безпідставними є й доводи апеляційної скарги щодо місця проживання недієздатної ОСОБА_7, оскільки, як убачається із посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 10.05.2007р., вона зареєстрована в спірному будинку АДРЕСА_1 (а.с. 120).
Виходячи із меж апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повна ухвала складена 22 жовтня 2012 року.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: Л.В.Михайлів
Н.О.Соколан