Справа № 0444/2-3217/12
Справа №2/444/3217/2012 Головуючий в 1 інстанції - Чумак Н.О.
Апеляційне провадження №22ц/491/2231/12 Доповідач - Братіщева Л.А.
Категорія 27 ( 3)
Іменем України
«16» жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Братіщевої Л.А.
суддів: Карнаух В.В., Остапенко В.О.,
при секретарі: Перміновій К.К.,
за участю: представника позивача - Бродька Анатолія Івановича,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк" на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 червня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2011 року ПАТ КБ "ПриватБанк" (надалі - Банк) звернувся із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості і в обгрунтування позовних вимог вказав, що 20.06.2008р. між Банком та відповідачкою був укладений кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_4 отримала 10608грн. зі сплатою 0,12% на рік та з кінцевим строком повернення 20.04.2009р.
Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконала і станом на 27.10.2011р. утворилась заборгованість в сумі 52787,03грн, яка складається з :
? заборгованості по кредиту - 7208,00грн.;
? заборгованість по процентам за користування кредитом - 6,00грн.;
? пен за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 42583,17грн.
? штраф (фіксована частина) - 500,00грн.
? штраф (процентна складова) - 2489,86грн.
Посилаючись на ці обставини Банк просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 червня 2012 року, з виправленням арифметичної помилки ухвалою від 11 червня 2012 року, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість по кредиту 7208 грн., заборгованість по відсоткам 6 грн., 500 грн. штрафу (фіксована частина), 2489,86 грн. штрафу (процентна складова). Розмір нарахованої пені судом зменшено з 42583,17 грн. до 3604 грн. та стягнуто її на користь банку.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить рішення суду змінити в частині зменшення розміру неустойки задовольнивши позовні вимоги суму пені в розмірі 38979,17 грн. з тих підстав, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Зокрема судом в рішенні суду не обгрунтовано підстави зменшення розміру пені, не враховано, що відповідач перестала сплачувати кредит на другий місяць після отримання кредиту; не застосував ч.1 ст. 624 ЦК України якою передбачено стягнення неустойки в повному обсязі незалежно від відшкодування збитків. Не взяв до уваги те, що віджсутні істотні умови щодо можливості зменшення розміру неустойки.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір KRXRR509981074, відповідно до якого позивач надав у тимчасове користування відповідачеві 10608 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 квітня 2009 року.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
А пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 1,25 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менше 1 гривні.
Згідно п. 6.6 Договору сторони дійшли згоди про те, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюється тривалістю 5 років (а.с. 7).
Розглядаючи спір суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач свої зобов'язання виконував неналежним чином, погашення заборгованості за кредитом здійснював не в строк та не в повному обсязі, як це було передбачено умовами кредитного договору і у відповідності до вимог ч. 2 ст. 615 ЦК України ухвалюючи рішення обгрунтовано вважав доведеними вимоги позивача щодо стягнення: 7208 грн. заборгованості за кредитом; 6 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 500 грн. штрафу (фіксована частина); 2489,86 грн. штрафу (процентна складова).
І в частині стягнення вказаних сум рішення не оскаржено ні позивачем ні відповідачем.
Суд також правильно дійшовши висновку з вищезазначених підстав і про стягнення з відповідача ОСОБА_2 пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, але ухвалюючи рішення в частині часткового задоволення цієї частини позову та посилаючись на ст. 551 ЦК України зменшив розмір нарахованої пені з 42583,17 грн. до 3604 грн., суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору у вказаній частині позовних вимог.
Частково задовольняючи позовні вимоги Банку та зменшуючи розмір пені з 42583,17грн. до 3604грн., суд першої інстанції виходив з того, що заявлений до стягнення розмір пені не відповідає сумі неповернутого кредиту та сумі прострочених відсотків 6грн. І в судовому засіданні представником відповідача подана заява про зменшення розміру пені.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду щодо зменшення розміру пені виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частина 3 ст. 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 27 роз'яснень Постанови Пленуму ВВС від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами можна вважати зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують увагу.
Застосовуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України суд першої інстанції залишив поза увагою вищезазначене і послався лише на те, що співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідки порушення зобов'язання не є співмірними. В той час як підстави для зменшення розміру неустойки позивачем, всупереч вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не доведено.
Як убачається із заяви відповідача ОСОБА_2, вона просила суд першої інстанції не стягувати з неї пеню по кредитному договору у зв'язку із встановленням їй 13.09.2011 року третьої групи інвалідності, не зазначивши ніяких інших підстав, які мають істотне значення (а.с. 63).
Відповідно до копії довідки до огляду МСЕК № 072559, ОСОБА_2 По загальному захворюванню з 13.09.2011 року була встановлена третя група інвалідності з рекомендованими умовами та характером праці (а.с. 37).
А розрахунок заборгованості за указаним між сторонами 20.06.2008 року договором № KRXRR509981074 свідчить про те, що вже з 22.07.2008 року відповідачем не здійснено більш жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом (а.с. 3), що свідчить про ухилення відповідача від виконання свого обов'язку протягом тривалого часу. Однак ця ступень виконання зобов'язання боржником-відповідачем не була взята судом першої інстанції до уваги.
Таким чином колегія вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення помилково дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру пені за кредитним договором і рішення в цій частині підлягає скауванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, в розмірі заявленому в апеляційній скарзі 38979,17 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк" - задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 червня 2012 року в частині розміру стягнутої з ОСОБА_2 пені в сумі 3604грн. на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" -скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 38979,17 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень сімнадцять копійок) грн.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: