Справа № 411/3313/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/2857/12 Середня Н.Г.
Категорія - 32 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Ляховської І.Є., Соколан Н.О.
при секретарі: Куреденко О.П.
за участю: позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», структурного підрозділу Криворізьких міських електричних мереж, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», структурного підрозділу Криворізьких міських електричних мереж, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок обриву фазного електропроводу, розташованого між електроопорами № 12 та № 13 повітряної лінії між будинками № 27 та № 29 по вул. Вахрушева у м. Кривому Розі, який стався 10.07.2010 року внаслідок службового недбальства та неналежного виконання своїх службових обов'язків та недобросовісного до них ставлення працівниками відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув син позивача - ОСОБА_4 від ураження електричним струмом.
Внаслідок смерті сина йому завдано матеріальної шкоди, яка складається з витрат на поховання на загальну суму 10836,10 грн. та моральної шкоди на суму 100000 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь, а також 1000 грн. витрат на правовому допомогу.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 7590 грн., моральної шкоди - 100000 грн. та понесені витрати на правову допомогу - 500 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» судовий збір у розмірі 321 грн. 90 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на його незаконність, оскільки вина відповідача у заподіянні шкоди позивачу є недоведеною. Судом не надано оцінки доказам щодо належної організації робіт відповідачем по огляду повітряної лінії, результатам службового розслідування та довідці про погодні умови, якими встановлено, що порив лінії стався внаслідок погодних умов. Вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права й не враховано положення ч.5 ст. 1187 ЦК України, яка дає підстави для звільнення відповідача від відповідальності за шкоду, оскільки її заподіяно внаслідок дії непереборної сили. Не звернуто уваги судом й на те, що сама поведінка потерпілого була необережною, оскільки він знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння, а також на те, що про порив електролінії відповідача повідомлено не було, що підтверджується даними диспетчерського журналу, а тому він не мав змоги вжити заходів до усунення аварійної ситуації.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 04.00 год. до 05.00 год. ОСОБА_4 - син позивача, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходив між будинками № 27 та № 29 по вул. Вахрушева у м. Кривому Розі та контактував з обірваним фазним дротом між електроопорами № 12 та № 13 повітряної лінії 04 кВ, що знаходиться у віданні ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» й живиться від РУ-0,4 кВ ТП -491. Внаслідок того, що обірваний фазний дріт знаходився під електричною напругою на землі, ОСОБА_4 отримав ураження технічним електричним струмом, що й стало причиною його смерті.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції керувався ст.ст. 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України та виходив з вини відповідача у заподіянні шкоди й обов'язку останнього нести відповідальність перед позивачем, як батьком потерпілого, за завдану матеріальну та моральну шкоду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Положеннями ст.ст. 1166, 1167 ЦК України визначено загальні підстави відповідальності за завдану матеріальну та моральну шкоду.
Підстави та умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки визначено ст. 1187 ЦК України.
З аналізу вказаних норм закону витікає, що обов'язковою умовою виникнення зобов'язання відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди є вина особи, яка її завдала.
При цьому, як зазначено в ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
З матеріалів справи вбачається, що обрив фазного електропроводу, розташованого між електроопорами № 12 та № 13 повітряної лінії між будинками № 27 та № 29 по вул. Вахрушева у м. Кривому Розі, стався 10.07.2010 року (а.с. 4), а аварійно-відновлювальні роботи з його ліквідації, всупереч п. 6.1.15 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 року № 258, були виконані відповідачем тільки після отримання повідомлення про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, причиною смерті якого визнано ураження електричним струмом (а.с. 10).
Доказів в спростування своєї вини в загибелі ОСОБА_4, відповідач у відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України суду не надав.
Його ж посилання на періодичність проведення належної організації робіт по огляду повітряної лінії, що підтверджується листком огляду ПЛ від 26.03.2010 року (а.с. 32) у відповідності до п. 12.7.17 Правил технічної експлуатації станцій і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.06.2003 року № 296, не може ставитися в залежність від усунення наслідків аварії на повітряній лінії електромереж, яке повинно здійснюватися негайно.
Посилання ж відповідача на відсутність його вини у зв'язку з дією непереборної сили, а саме: погодних умов, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки складні погодні умови на території м. Кривого Рогу спостерігались 11.07.2010 року, що вбачається з довідки авіаційної метеорологічної станції у м. Кривому Розі (а.с. 57) та підтверджено актом службового розслідування нещасного випадку від 22.07.2010 року (а.с. 33-34), тоді як порив стався 10.07.2010 року, що встановлено матеріалами кримінальної справи.
Не доведено й відповідачем, що шкоду завдано внаслідок умислу потерпілого.
Відсутні в матеріалах справи й дані диспетчерського журналу про надходження повідомлень від жителів про падіння проводу станом на 10.07.2010 року, а наявні тільки станом на 11-12 липня 2010 року (а.с. 38-40), що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача про неможливість негайного усунення аварійної ситуації на лінії.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі встановлених обставин та виходячи з доведеності вини відповідача у заподіянні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, позивачу внаслідок смерті його сина, дійшов вірного висновку про покладення на відповідача обов'язку відповідати за завдану ним матеріальну та моральну шкоду.
Розмір матеріальної та моральної шкоди, який відповідачем не оспорюється, визначено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 22, 23 ЦК України та з врахуванням роз'яснень, наведених в п. 24 Постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 2 та п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.
В частині відмови в задоволенні позову рішення суду не оскаржується.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» відхилити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: