Справа № 0413/2-848/11
10.10.2012
Справа № 2-848/11 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження №22ц/491/2508/12 суддя Пустовіт О.Г.
Категорія - 44 ( ІV ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
Іменем України
10 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Турік В.П., Грищенко Н.М.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що його донька ОСОБА_4 не проживає в квартирі тривалий час.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено.
Визнано ОСОБА_5 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки докази, які мають значення для об'єктивного та законного вирішення спору, в повному обсязі не досліджені, тому висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, вона дійсно не проживає у квартирі з 2006 року, оскільки дружина батька - ОСОБА_1, погрожувала їй та не давала можливості заселитись до квартири.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце слухання справи, не перешкоджає розглядові справи.
З урахування наведеного, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності осіб, які не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України , апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що 11.04.2003р. позивачу ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої у місті ради м. Кривого Рогу від 14.05.1997 року видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї: дружина ОСОБА_6 та донька ОСОБА_4.
Задовольняючи позовні вимоги позивача щодо визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не проживала в квартирі з 2006 року - більше 6 місяців, а також з того, що відповідач самостійно виїхала зі спірної квартири та не сплачує комунальні послуги.
Однак погодитись з вказаним висновком суду не можна.
Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до позовних вимог позивача, як на підставу визнання відповідача такою, що втратила право користування спірною квартирою позивач зазначає на її відсутність в спірному житловому приміщенні понад 6 місяців та, як на доказ такого не проживання, посилається на акт від 09.09.2010 року, відповідно до якого відповідач не проживає в спірному приміщенні 2002 року (а.с. 9).
Згідно до вимог ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його родини були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору-судом.
В п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», з наступними змінами, зазначено, що у справах про визнання наймача або членів його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщення ( ст. 71 ЖК України) необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.
Таким чином за змістом, вказані норми матеріального права передбачають, що обов'язковою умовою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є її не проживання в житловому приміщенні понад шести місяців без поважних на те причин.
Крім того, в п. 11 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України також встановлено, що суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або ст. 107 ЖК України.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та цей факт сторонами не заперечується, що відповідач проживала у спірному житловому приміщенні з 2002 року та в ньому зареєстрована. У 2006 році ОСОБА_4 виїхала зі спірного житлового приміщення на період проведення ремонту, однак вселитись не змогла, оскільки у квартирі проживає співмешканка її батька - ОСОБА_1, яка перешкоджає їй вселитись до квартири.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не звернув уваги на те, що через сімейні обставини, відповідачка змушена була тимчасово залишити спірну квартиру та мешкати за іншою адресою з родичами матері, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відсутність відповідачки в спірній квартирі більше шести місяців, з зазначених нею мотивів, свідчить що вона не проживала в квартирі з поважних причин.
Зазначені вище вимоги норм матеріального права та вказані вище обставини справи, свідчать про поважність причин не проживання відповідача в спірному житловому приміщенні та відсутність підстав для визнання її такою, що втратила право на користування спірною кімнатою у зв'язку з не проживанням в ній понад шести місяців без поважних причин, оскільки вона фактично була позбавлені права на користування квартирою.
Суд першої інстанції на вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про втрату права відповідача на користування спірним житловим приміщенням.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене судом з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам та ухваленню нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки підстав передбачених ст. 71 ЖК України для визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - не встановлено .
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3,4 ч.1 ст. 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити .
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 квітня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: