Справа № 420/1098/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/2256/12 Строгова Г.Г.
Категорія - 27 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.
Іменем України
25 липня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Михайлів Л.В.
суддів - Ляховської І.Є., Соколан Н.О.
при секретарі - Куреденко О.П.
за участю: представника позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Подолінного Романа Георгійовича
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У квітні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03.05.2006 року станом на 23.03.2012 року в сумі 28024,05 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором в частини повернення боргу та сплати процентів за користування кредитом.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №KRКRRХ08311344 від 03.05.2006 року станом на 23.03.2012 року в розмірі 28024,05 грн. та 280,24 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Так, суд не врахував того, що він уклав кредитний договір з позивачем на умовах, визначених в заяві позичальника, з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які є невід'ємною частиною договору, він не ознайомлювався й їх не підписував, а тому строк позовної давності відносно пені в п'ять років, встановлений цими Умовами, не може бути застосований до врегулювання спірних відносин. Оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду в один рік й питання про його поновлення позивач не ставить, вважає, що це є підставою для відмови у позові. Крім того, вважає, що банком застосовано подвійну цивільно-правову відповідальність, оскільки з нього стягнуто і штраф і пеню. Також вважає, що суд безпідставно не застосував положення ст. 551 ЦК України й не зменшив розмір неустойки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 травня 2006 року відповідач ОСОБА_4, заповнивши анкету-заяву позичальника та ознайомившись з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, отримав від ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», кредит у розмірі 1820,50 грн. з умовою сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 02.05.2008 року.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 23.03.2012 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 28024,05 грн., яка складається з:
- 1604,68 грн. - заборгованості за кредитом;
- 9411,31 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;
- 841,05 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом;
- 14356,34 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також штрафів відповідно до пункту 6.3 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500 грн. - штраф (фіксована частина);
- 1310,67 грн. - штраф (процентна складова).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з факту неналежного виконання зобов'язання за укладеним кредитним договором боржником в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, й наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як передбачено ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.
Заповнюючи 03.05.2006 року анкету позичальника та підписуючи її, позичальник ОСОБА_4 погодився з тим, що ця анкета разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (далі -Умови), тарифами банку складатимуть кредитний договір між нею та банком.
Згідно умов анкети позичальника від 03.05.2006 року позичальник зобов'язався повернути наданий йому кредит, сплатити відсотки, винагороди, штрафні санкції, які зазначені в заяві позичальника та Умовах строки.
Статтею 526 ЦК України встановлюється обов'язок виконання зобов'язання належним чином у відповідності до умов договору, цивільного кодексу та інших нормативно-правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Факт неналежного виконання зобов'язання за укладеним кредитним договором відповідач ОСОБА_4 не заперечував.
Отже, встановивши факт неналежного виконання ОСОБА_4 зобов'язання за укладеним кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування відповідно до вищенаведених умов договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обов'язок відповідача нести відповідальність перед банком щодо погашення заборгованості по кредиту.
Перевіривши правильність даних розрахунку (а.с.2), колегія суддів погоджується з розміром, стягнутої судом першої інстанції, заборгованості за кредитом в загальній сумі 28024,05 грн. яка складається з: 1604,68 грн. - заборгованості за кредитом; 9411,31 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 841,05 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом; 14356,34 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також штрафів відповідно до пункту 6.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1310,67 грн. - штраф (процентна складова). .
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги відповідача щодо зменшення розміру неустойки, оскільки відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач з такою вимогою не звертався до суду першої та апеляційної інстанції.
Не може погодитися колегія суддів й з доводами апеляційної скарги відповідача про порушення судом норм матеріального прав та не застосування до вимог позивача строку позовної давності щодо пені, оскільки уклавши кредитний договір, відповідач погодилася, що термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється в п'ять років (п.п. 5.5 п.5 Умов).
Вказане відповідає положенню ч.1 ст. 259 ЦК України.
Посилання ж відповідача на встановлення позовної давності в один рік спростовується п.п. 5.5 п.5 Умов.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: