Справа № 411/5078/12 Головуючий в 1-й інстанції
№ провадження 22ц/491/2814/12 Середня Н.Г.
Категорія - 46 (1V) Доповідач - Грищенко Н.М.
11 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді: Грищенко Н.М.
суддів: Турік В.П., Зубакової В.П.
при секретарі: Євтодій К. С
за участю: позивача - ОСОБА_2,
представника Органу опіки та піклування виконкому Довгинцівської районної у місті ради - Березуцької Ніни Іванівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради, про визначення місця проживання дитини,-
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті Кривому Розі ради про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 14.05.2012 року. Від шлюбу вони мають спільну дитину - сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1. Син є інвалідом дитинства.
З 2010 року після того, як їй родичами було подаровано квартиру, відповідач розуміючи, що майно не є спільною власністю подружжя, почав її шантажувати дитиною, вимагаючи права власності на 1/2 частину квартири. Після чергової сварки, їх шлюбні відносини припинились, відповідач став проживати у своїх батьків разом з сином. Відповідач постійно налаштовує сина проти неї, маніпулює ним задля досягнення матеріальних благ, руйнуючи при цьому фізичний та психічний стан дитини.
Вона за фахом медична сестра, працює за спеціальністю, тому має змогу піклуватись за дитиною належним чином, яка через стан здоров'я потребує постійного медичного догляду, в тому числі спеціального режиму харчування.
Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що за адресою де вона проживає: АДРЕСА_1, створені всі необхідні умови для проживання дитини, вона просить визначити проживання малолітнього сина ОСОБА_7 з матір'ю.
У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визначити місце проживання дитини з ним по АДРЕСА_2, посилаючись на те, що через неприязні стосунки вони з позивачем розлучилися. Син категорично відмовився проживати разом з матір'ю посилаючись на образи з боку матері. Він має постійну роботу, отримує стабільний заробіток, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. Постійно забезпечує матеріально дитину, не перешкоджає матері спілкуватися з дитиною та приймати участь у його вихованні. За місцем його проживання створені усі умови для виховання сина. Просив суд визначити місце проживання сина разом з ним.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2012 року у позов ОСОБА_2 відхилено, а позов ОСОБА_4 задоволено. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька ОСОБА_4.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_7 за місцем проживання матері. Вважає, що судом при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд неправомірно вважав виключними обставинами у справі неприязні стосунки, які склалися між нею та сином. Судом не прийнято до уваги те, що відповідач навмисно настроїв дитину проти матері через особисті неприязні стосунки, також не прийняв до уваги, що відповідач працює, і син постійно находиться з бабусею та дідом, не прийняв до уваги і той факт, що у неї створені всі необхідні умови для проживання та навчання сина, що вона може забезпечити сину належний рівень лікування.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 14.05.2012 року згідно рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу ( а.с. 61)
Вони мають спільну дитину - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).
ОСОБА_7 є інвалідом з дитинства, страждає на захворювання Гіршпрунга (копія посвідчення а.с. 7, копія медичного висновку а.с 8).
З матеріалів справи вбачається, що після розлучення батьків малолітній ОСОБА_7 став проживати з батьком - ОСОБА_7, бабою, дідом та прабабою у будинку, що належить ОСОБА_7 на праві власності ( а.с. 62) за адресою: в будинку АДРЕСА_2
Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суд першої інстанції, враховуючи ставлення батьків до виконання обов'язків, думки дитини та матеріально-побутових умов сторін, визначив місце проживання дитини разом з батьком.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо мати та батько, проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, згідно ч. 1 ст. 161 СК України, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них залишаються проживати діти, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально - побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, зокрема, у принципі 6, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
В порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, позивач не надав суду докази про існування виняткових обставин, які могли б стати підставами для розлучення малолітньої дитини ОСОБА_7 з матір'ю.
Згідно Договору дарування квартири від 01.02.2010 року позивачу ОСОБА_2 було подаровано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ( а.с. 24) і вона є власником цій квартири. ( а.с. 23).
Як убачається з матеріалів справи, із висновку № 8/25-369 від 31.07.2012 року виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті Ради, комісія з питань захисту прав дитини вважає, що малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 може проживати як з батьком, так і з матір'ю.
Позивач закінчила у 1999 році Криворізьке медичне училище і отримала кваліфікацію медичної сестри, про що свідчить диплом НОМЕР_1 ( а.с. 22).
ОСОБА_2 працює в комунальному закладі «Криворізький онкологічний диспансер» з 2002 року на посаді сестри медичної кабінетної диспансерного відділення, позитивно характеризується по місту роботи (а.с. 20).
Згідно характеристики, наданій ОСОБА_7, малолітній навчається у КЗШ № 88 з першого класу, зарекомендував себе як старанний працелюбний, уважний учень. Батьки приділяють належну увагу вихованню сина, дбають про його здоров'я. Відвідують по черзі на батьківські збори, шкоду з метою контролю навчально-виховної діяльності сина, приймають активну участь у житті класу, де навчається ОСОБА_7. ( а.с. 21).
Таким чином, позивач цікавиться життям та розвитком свого сина, позитивно характеризується за місцем роботи.
Перевіривши доводи та заперечення сторін щодо заявлений вимог, встановивши обставини та докази в їх підтвердження і не встановивши виняткових обставин, в силу яких малолітній ОСОБА_7 може бути розлучений зі своєю матір'ю, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно дійшов висновку про відмову позивачу ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини з нею.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права і приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги зі скасуванням рішення суду першої інстанції та ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 та відмови у зустрічному позові ОСОБА_4 про визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 разом із батьком за адресою: АДРЕСА_2
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів. -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради про визначення місця проживання дитини.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1
У зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради про визначення місця проживання дитини, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: