Справа № 0413/1251/12
26.10.2012
Справа 0413/2-4746/11 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження 22ц/491/2239/12 Борис О.Н.
Категорія - 50 ( ІУ ) Суддя-доповідач - Остапенко В.О.
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді Остапенко В.О.
суддів Братіщевої Л.А., Карнаух В.В.
при секретарі Перміновій К.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2012 року по справі за позовом прокурора Жовтневого району м.Кривого Рогу в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи виконавчий комітет Жовтневої районної у місті ради, ОСОБА_6, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та передання дитини баткові ОСОБА_6.
Особи які беруть участь у розгляді справи:
прокурор Жовтневого району м.Кривого Рогу - Плющакова Людмила Миколаївна;
представники відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4;
представник служби у справах дітей виконкому Жовтневої районної у місті ради - Бондуровська Марина Вікторівна.
У грудні 2011 року прокурор Жовтневого району м.Кривого Рогу звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідачка є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з бабусею та дідусем - ОСОБА_4, ОСОБА_9
Оскільки, ОСОБА_3 раніше судима за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, вихованням доньки не займається та веде аморальний спосіб життя, просив суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_5, стягнути з відповідачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 у розмірі ј частини всіх доходів на користь батька - ОСОБА_6 та передати йому дитину.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2012 року позов задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнуто з ОСОБА_3. аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів доходів, але менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь батька - ОСОБА_6
Неповнолітню дитину ОСОБА_5. передано батьку ОСОБА_6
В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема не враховано бажання неповнолітньої ОСОБА_5 проживати разом з дідусем та бабусею.
Судом не взято до уваги пояснення свідків, класного керівника ОСОБА_5, та акт обстеження будинку де мешкає дитина, де зазначено, що в неї є все необхідне для розвитку.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матір'ю, а ОСОБА_6 є батьком, неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).
Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2011 року ОСОБА_3 засуджено до п'яти років позбавлення волі за ст.. 307 ч.2 КК України.
Згідно акту обстеження житлових умов від 15.03.2011 року, неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з бабусею -ОСОБА_9 та дідусем - ОСОБА_4, у трикімнатному приватному будинку АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі та навчається в середній школі № 86. Дитина має окрему кімнату обладнану всим необхідним для навчання та відпочинку (комп'ютер, музичні інструменти : фортепіано, скрипку, срібну флейту, має безліч грамот та нагород за навчання в загальноосвітній та музичній школах) / а. с. 14-15/.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню і утримуванню дитини, негативно впливає на її фізичний розвиток, та є судимою за злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Однак такого висновку районний суд дійшов з порушенням норм матеріального права.
Так, нормами діючого сімейного законодавства передбачено, що батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню
дитини;
- жорстоко поводяться з дитиною;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до п.п.15, 16 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше) що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджене письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, не прийняв до уваги те, що позбавлення батьківських прав ( тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та інше), які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.16 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року (з послідуючими змінами та доповненнями) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», - хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідним медичним висновком.
Жодного медичного висновку про те, що відповідач є наркоманом та стоїть на обліку в спеціальних закладах в матеріалах справи не має.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 12.10.2012 року неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з бабусею -ОСОБА_9 та дідусем - ОСОБА_4, у будинку АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі, має задовільні умови проживання, у неповнолітньої дитини є все необхідне для нормального життя та розвитку . У ОСОБА_5 є окрема кімната, де є окреме ліжко, стіл для навчання, речі відповідно віку та сезону, необхідне харчування. Стосунки між неповнолітньою дитиною та бабусею з дідусем добрі, засновані на взаємопорозумінні та взаємоповазі. ОСОБА_4 та ОСОБА_9 приділяють достатньо уваги вихованню своєї онуки.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, колегія суддів, приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває на обліку в нарколога чи психіатра, ухиляється від виконання батьківських обов'язків у відношенні доньки, як це передбачено вимогами ст. 164 СК України, негативно впливає на дитину, а також не взято до уваги заперечення неповнолітньої дитини, яка в судовому засіданні просила не позбавляти її матір ОСОБА_3 батьківських прав відносно неї (а.с. 46, 76).
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_6 заперечував проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та передання йому на виховання неповнолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як відповідач ОСОБА_3 виконує свої обов'язки стосовно їх доньки, в період терміну перебування відповідача в місцях позбавлення волі, неповнолітня має всі необхідні умови для нормального життя та розвитку проживаючи та знаходячись на утриманні та вихованні у ОСОБА_4, ОСОБА_9 Крім того, третя особа ОСОБА_6 зазначив, що на теперішній час він створив сім'ю, а тому передання йому неповнолітньої ОСОБА_5 є недоцільним і не відповідає інтересам дитини.
Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини не можуть бути підставою для позбавлення її батьківських прав щодо дитини, оскільки позивачем належним чином не доведено таких обставин, в той час як відповідач наполягає на тому, що вона має наміри та бажання приймати участь у вихованні, та матеріальному забезпеченні дитини. Факт знаходження матері в місцях позбавлення волі не є підставою для позбавлення її батьківських прав.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги зі скасуванням рішення суду першої інстанції в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст.303, 307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог прокурора Жовтневого району м.Кривого Рогу в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи виконавчий комітет Жовтневої районної у місті ради, ОСОБА_6, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та передання дитини батькові ОСОБА_6 - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)