0420/308/12 17.10.2012
Справа № 0420/308/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження №22ц/491/2653/12 суддя Коваленко Н.В.
Категорія - 45 ( І ) Суддя-доповідач - Турік В.П.
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Турік В.П.
суддів: Зубакової В.П., Барильської А.П.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2012 року по справі за позовом Прокурора Криворізького району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кіровська сільська рада Криворізького району, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
представник позивача Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області - Пак Тетяна Борисівна, -
У лютому 2012 року прокурор Криворізького району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що згідно договору від 03.12.2003р., укладеного між Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_2, останній було надано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,78 га для обслуговування бази відпочинку «Свіжість», яка знаходиться на території Кіровської сільської ради, зі сплатою орендної плати у розмірі земельного податку.
Після введення в дію Податкового кодексу України змінено мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, у зв'язку з чим виникла необхідність узгодити умови договору з чинним законодавством, однак відповідач, не зважаючи на наявність у договорі пункту про можливість перегляду розміру орендної плати у випадку зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, не надала згоду на внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Посилаючись на вищевикладене та Закон України «Про оренду землі», просив суд внести зміни у пункт 4.2. договору оренди земельної ділянки від 03.12.2003 року, укладеного між Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_2, виклавши його у наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься «Орендарем» виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України від нормативної грошової оцінки на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця».
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2012 року позов задоволено.
Внесено зміни в пункт 4.2. договору оренди земельної ділянки від 03.12.2003 року, укладеного між Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_2, та викладено його в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься «Орендарем» виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України від нормативної грошової оцінки на підставі витягу (або довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця».
Додатковим рішенням цього ж суду від 26 липня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 107,30 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Так, судом не враховано, що спірний договір укладено до вступу в законну силу Податкового кодексу України, тобто до 01 січня 2011 року, а тому його положення не можуть бути застосовні до спірних правовідносин.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
При вирішенні справи судом встановлено, що 03 грудня 2003 року між Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2, 78 га, розташованої у селі Кудашево Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Договір укладено строком на 15 років.
Орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».
Умовами договору передбачено, що розмір орендної плати може змінюватись за взаємним положенням сторін і згідно діючого законодавства України (а.с. 3-4).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, ураховуючи зміни в діючому законодавстві щодо збільшення відсоткової ставки податку для сплати орендних платежів за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності; наявності у договорі оренди підстав для зміни розміру орендної плати; направлення Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на адресу відповідача відповідної пропозиції з проектом додаткової угоди, а також відсутності будь-якої відповіді відповідача на звернення Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, з посиланням на ст. 652 ЦК України дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).
Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 3 червня 2008 року №309-VІ (309-17) внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду (зміни) розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області направлено на адресу гр. ОСОБА_2 пропозицію про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та укладення додаткової угоди про зміну розміру річної орендної плати за землю, визначивши її з 01.01.2008 року у трикратному розмірі земельного порядку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» (а.с. 7, 8-9, 14,15-18).
ОСОБА_2 відповіді на пропозицію Криворізької районної державної адміністрацієї Дніпропетровської області не надала.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права, що містяться в ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону №309-УІ (309-17) від 3 червня 2008 року), ст. 30 зазначеного Закону, ст.ст. 651, 652 ЦК України, та, оскільки, розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, а умовами договору передбачено внесення змін до нього у разі зміни розміру орендної плати, тому суд правомірно прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову про зміну умов договору у частині, яка стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.
Посилання в апеляційній скарзі на незаконність рішення суду, прийнятого на підставі норм Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року і не має зворотної дії, колегія суддів відхиляє, оскільки внесені зміни до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 03 грудня 2003 року набувають чинності з набранням законної сили судового рішення, а не з дати укладання договору.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що беруть участь в справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, і дав їм правильну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: