Справа № 2-4720/12
іменем України
"23" липня 2012 р.
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді:Басалаєвої А.В.
при секретарі:Деак Ю.В.
за участю позивача:ОСОБА_3
представника позивача:ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих злочином
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 108 990 грн., заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також 10000 грн. моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_5 отримав у позику 80000 грн. про що є власноручно написана розписка. Проте грошові кошти повернуто не було. Вироком Ленінського районного суду міста Луганська від 9 лютого 2010 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами другою та третьою статті 190 КК України і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Відповідно до положень стаття 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за адресами, вказаними у позовній заяві та оголошенням у пресі, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до положень статті 224 ЦПК України судом визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
6 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав у позику 80000 грн., які зобов'язався повернути 13 листопада 2008 року. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с.28).
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 Цивільного кодексу визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Про тримання грошових коштів у розмірі 80000 грн. ОСОБА_5 було надано власноручно написану розписку (а.с.33).
Частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В строк обумовлений договором грошові кошти повернуто не було.
Вироком Ленінського районного суду міста Луганська від 9 лютого
2010 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами другою та третьою статті 190 КК України і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Відповідно до положень стаття 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
В процесі розгляду кримінальної справи Ленінським районним судом м.Луганська відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання та повернув позивачу 17000 грн.
Внаслідок незаконних дій відповідача залишаються неповернутими грошові кошти в розмірі 63000 грн.
Крім того, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до пункту 7 договору позики у випадку несвоєчасного повернення коштів передбачена сплата процентів у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день такого прострочення.
Таким чином, відсотки за неповернення грошових коштів складають
45990 грн. (63000 х 0,1% = 63 грн. (грошовий розмір відсотків за кожен день прострочення); 63 грн. х 730 днів (з 9 лютого 2010 року -дата постановлення вироку) = 45990 грн.).
За таких обставин загальний розмір завданих позивачу збитків складає 108990грн., з яких 63000 грн. -сума залишку заборгованості пор договору позики та 45990 грн. -відсотки за кожен день прострочення.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 108990 грн.
Частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів тощо (частина друга цієї ж статті кодексу).
Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що позивач зазнав душевні страждання внаслідок протиправних дій відповідача, позивач був позбавлений вільно розпоряджатися належними йому грошовими коштами, час, протягом якого він не міг користуватись коштами є тривалим. А тому достатнім і співрозмірним є розмір моральної шкоди 10000грн.
На підставі викладеного вище, та керуючись статтями 23, 1046, 1047, 1048, 1049, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, статтями 208, 215, 218, 224-226 ЦПК України, -
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 108990 грн. (сто вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень), заподіяної внаслідок вчинення злочину, моральну шкоду в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень), витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 424,20 грн. (чотириста двадцять чотири гривні 20 коп.), а всього -119414,20 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч чотириста чотирнадцять грн. 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у сумі 1189 грн. 90 коп. (одна тисяча сто вісімдесят дев'ять гривень 90 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд міста Києва
Суддя