Справа № 2а-141/12
іменем України
"24" січня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Даниленко В.В.,
при секретарі Дядейко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії, суд -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації України щодо виплати одноразової грошової допомоги з розрахунку 50% щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік в органах податкової міліції без врахування періоду попередньої служби в лавах Збройних сил України та органах МВС України; зобов»язати ДПА України врахувати попередній період служби в лавах Збройних Сил України та органах МВС України -10 років 11 місяців з врахуванням повного строку служби в податковій міліції при обчисленні загального періоду, за який йому виплачується одноразова грошова допомога, таким чином, загальним періодом служби, за який повинна бути виплачена одноразова грошова допомога вважати 24 роки; зобов»язати ДПА України додатково нарахувати та сплатити невиплачену частину одноразової грошової допомоги у розмірі 45331, 99грн..
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, зазначивши, що при звільненні 06.05.1996року ОСОБА_1 з лав Збройних сил України в запас він не набув права на отримання одноразової грошової допомоги, т.я. звільнявся не у зв»язку з виходом на пенсію, а у зв»язку із скороченням штатів і тому була виплачена лише вихідна допомога у розмірі 5 місячних окладів грошового забезпечення, вважає, що ДПА України обраховуючи одноразову грошову допомогу при повторному звільненні, неправомірно не врахували мій попередній строк служби в лавах Збройних сил України, що становить 10 років 5 місяців та 6 місяців проходження служби в органах МВС України, внаслідок чого не в повному розмірі отримав суму одноразової грошової допомоги.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснивши, що оскільки сам позивач зазначає, що при першому звільненні він отримував відповідні кошти, тому відсутні підстави для перерахунку його грошової допомоги з врахуванням періоду його служби в Збройних силах України. Також зазначив, що позивач був звільнений 12 жовтня 2009року, а з позовом звернувся до суду 19 листопада 2010року, тобто після закінчення всіх процесуальних строків визначених для такої категорії справ.
Вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України ограни державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поряд з цим, згідно ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно з матеріалів справи позивач звернувся до суду 19.11.2010року, тобто більш як через 1 рік після того, як дізнався про своє порушене право, що свідчить про пропущення ним строку звернення до суду, в поданому до суду адміністративному позові не обґрунтував причин пропущення строків звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, застосувавши при цьому, пропущення строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 99, 100-103, 122, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
В позові ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: В.Даниленко