Справа № 2-2193/12
"06" лютого 2012 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого -судді Коренюк А.М.
при секретарі Вікуловій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, відшкодування моральної шкоди, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу за договором позики, посилаючись на те, що 09 квітня 2009 року вона передала відповідачу кошти в сумі 2 900 Євро та 3 500 грн. 00 коп. у якості позики. Фактична передача та отримання цієї суми підтверджується розпискою від 09 квітня 2009 року, в якій відповідач вказав про отримання та обов»язок повернення боргу у строк до травня 2009 року. Проте, в зазначений строк позичальник кошти не повернув, чим взяті на себе зобов»язання не виконав та внаслідок душевних страждань йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 100 000 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючі на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 19 вересня 2011 року (а.с.26), позовні вимоги підтримали з тих же підстав, посилаючись на вимоги закону про виконання боргових зобов»язань, належне виконання умов договору позики, й просили їх задовольнити - стягнути з відповідача на користь позивача 224 167 грн. 21 коп. -суму боргу з урахуванням відсотків та 100 000 грн. 00 коп. -моральної шкоди.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (а.с.33).
За таких підстав судом відповідно до положень статті 224 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі заяви позивача та наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають відмові у їх задоволенні із наступних підстав.
Для встановлення фактичних правовідносин, підстав їх виникнення, можливості перевірити дійсність та відповідність, суд був позбавлений вчинення цієї процесуальної дії, оскільки позивачем докази щодо обгрунтування та підтвердження позовних вимог не надані, які є основним доводом, на який позивач посилається, як на підставу своїх вимог - оригіналу розписки, який відсутній у позивача, а надана ксерокопія не може розцінюватися судом як належний доказ.
Згідно частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов»язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте позивач, звертаючись до суду, не надав достовірності, повноти доказів, які обґрунтовують його вимоги, із заявою про забезпечення доказів в порядку ст.ст. 133, 134 ЦПК України не звертався.
Оскільки позивачем не надані належні докази по справі, суд розцінює доказування позивача, як такі, що ґрунтуються на припущеннях.
Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими статтею 11 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Проте, всі докази позивачем не обґрунтовані та не доведені, оскільки оригінали документів, що додані до позовної заяви для їх посвідчення позивачем суду не надані, відтак розцінюються як такі, що не містять достатньої та належної інформації про предмет доказування.
Обставини справи, відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача не доведені, обставини, викладені в позовній заяві не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки вони взагалі відсутні, відтак законні підстави для задоволення позову судом не встановлені.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 62, 64, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224 та 88 України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, відшкодування моральної шкоди -відмовити.
За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.
Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію заочного рішенні невідкладно направити відповідачу після його проголошення рекомендованою поштою (зі зворотнім повідомленням).
Суддя: Коренюк А.М.