Справа №2-326 /12 рік
25 квітня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Чебан В.М.
при секретарі: Костащук І.І.
з участю позивача ОСОБА_1
з участю позивача ОСОБА_1
з участю представника позивачів ОСОБА_2
з участю відповідачки ОСОБА_3
з участю представника відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, де третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача є Виконком Чернівецької міської ради про визнання особами, що втратили право користування житловим приміщенням,
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в січні 2008 року звернулися до суду з позовом про визнання особами, що втратили право користування житловим приміщенням до відповідачки ОСОБА_6, ОСОБА_3, де третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача є виконком Чернівецької міської ради, вказавши в ньому, що вони, ОСОБА_1 та ОСОБА_1, є користувачами квартири в будинку №19 по вул. Вижницькій в м.Чернівці. Будинок належить місцевій раді, одноквартирний і складається з трьох житлових кімнат житловою площею 50,4 кв.м (загальна площа 74,3 кв.м.). Зазначене стверджується довідкою КЖРЕП №5 м. Чернівці від 20.08.2007 року №2122. Особовий рахунок відкрито на їх батька ОСОБА_7, який помер 05.08.2007 року, що підтверджується довідкою КЖРЕП від 20.08.2007 року №2122 та свідоцтвом про смерть.
У цій квартирі зареєстровані та постійно проживають: позивач ОСОБА_1, його малолітній син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивач ОСОБА_1 Окрім них зареєстровано постійне місце проживання відповідачки ОСОБА_6 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які не проживають за зазначеною адресою.
В 1999 році ОСОБА_6 виїхала за кордон, теперішнє місце проживання їм не відоме, а остання відома адреса проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за адресою їх реєстрації: м.Чернівці, вул. Вижницька, 19.
Відповідачка обов'язків по утриманню квартири за себе та свою неповнолітню доньку не несе. Вважають, що відповідачка та її неповнолітня донька остаточно втратили інтерес до квартири і право на житло з 1999 року.
Факт непроживання відповідачки та її доньки у будинку №19 по вул. Вижницькій в м.Чернівці підтверджується актом комітету ЖРЕП №5 м. Чернівці від 21.08.2007 року, а також можуть підтвердити ряд свідків.
Наявність реєстрації ОСОБА_6 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 перешкоджає їм нормально виконувати обов'язки по утриманню квартири, призводить до зайвих оплат комунальних послуг. У зв'язку з відсутністю ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за місцем реєстрації їм відмовляють переоформити особовий рахунок після смерті основного квартиронаймача - їх батька ОСОБА_7 на іншого члена сім'ї, в зв'язку з чим порушуються їх права.
Просять визнати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням в одноквартирному будинку по вул. Вижницька, 19 в м.Чернівці.
07.03.2007 року Шевченківським районним судом м.Чернівці було винесено заочне рішення, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_5 та визнано ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку по вул.Вижницькій, 19 в м.Чернівці.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28.10.2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, де третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача є Виконком Чернівецької міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням -задоволено та вищевказане заочне рішення скасоване , а справу призначено до розгляду в загальному порядку.
В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги в повному об'ємі і дали аналогічні пояснення згідно позовної заяви.
При цьому, позивач ОСОБА_8 додатково пояснив, що відповідачка ОСОБА_6 є їх рідною сестрою, яка до 1998 році разом з чоловіком та донькою ОСОБА_3 проживали в ІНФОРМАЦІЯ_4. В 1998 році у них в будинку відключили газ і сім»я ОСОБА_6 виїхали взимку в с.Молодія в будинок до матері та сестри чоловіка ОСОБА_9 З тих пір відповідачі в спірний будинок більше не поверталися. А в 1999 році їх сестра ОСОБА_6 виїхала за кордон. Племінниця ОСОБА_3 інколи приїжджала до них навідувати діда - їх батька ОСОБА_7, який помер в серпні 2007 року. В цей час приїхала із-за кордону їх сестра -відповідачка ОСОБА_6, у якої вони спитали чи буде вона жити в будинку №19 по вул. Вижницькій, на що сестра відповіла, що вертатися на Україну не збирається, а також буде намагатися забрати з собою доньку ОСОБА_3. Після цього вони вирішили звернутися до суду з даним позовом. Після винесення судом рішення в 2008 році до них зателефонувала їх сестра -відповідачка ОСОБА_6, якій вони все розповіли, і яка в свою чергу попросила їх, якщо виникне потреба у міській прописці, щоб вони прописали її доньку. Разом з тим, ОСОБА_3 про себе ніколи не давала знати, не телефонувала і взагалі не приходила до них після смерті діда. ОСОБА_10 ніхто ніколи не перешкоджав проживати в цьому будинку, вона взагалі не цікавилась спірним житлом. В 2008 році про те, що вони виписали ОСОБА_3 внаслідок судового рішення вони повідомили також її батька. На початку 2011 року до них із-за кордону зателефонувала відповідачка ОСОБА_6 та сказала, що виникла необхідність прописати в м.Чернівці Анастасію, що він їй пообіцяв. Однак, коли він звернувся з даним питанням у ЖРЕП, то паспортист йому відмовила. Коли він повідомив про це сестру ОСОБА_6, то вона сказала, що буде звертатися в суд з заявою про скасування рішення. Крім цього позивач ОСОБА_8 ствердив в судовому засіданні, що відповідачі покинули спірний будинок добровільно, відповідачку ОСОБА_3 виписали через 8 років після того, як вона маленькою з батьками виїхала з будинку, борги за комунальні послуги вони з позивачем ОСОБА_8 сплачували самотужки , та також ремонтували цей будинок і доглядали за ним. Відповідачі спірним житлом весь цей час не цікавились. Більше того в 2004 році відповідачка ОСОБА_6 почала будувати новий будинок у дворі будинку №19 по вул. Вижницькій, однак там забили лише фундамент за гроші, які висилала ОСОБА_6 із-за кордону.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що позивачам було відомо де вона проживає. Вони приїжджали до неї та її родичів в с.Молодію на храм в 2006 році, з 2007 року вже не їздили. Після переїзду в дитинстві в с.Молодія її виховували тітка і бабуся, батько приходив перших два роки, а потім вже ні. Про винесене судом заочне рішення від 07.03.2007 року їй не було відомо. На час винесення рішення їй було сімнадцять з половиною років. В червні 2007 року вона поступила вчитися в м.Чернівці, на заочну форму навчання, однак продовжувала проживати в с.Молодія. При цьому вона не йшла проживати на вул. Вижницьку, оскільки в будинку після смерті діда був безлад та антисанітарія. Позивачі казали, що їй нема що там робити. Так, після смерті діда позивачі один раз її туди не пустили і більше вона туди не приходила. Це було весною 2008 року. Однак в міліцію з даного приводу вона не зверталась. Мати із-за кордону інколи висилала їй гроші. Відповідачка визнала той факт, що з 2000 року не проживає по спірній адресі. В 2011 році вона пішла в паспортний стіл поміняти паспорт, де і дізналась про те, що її виписали.
При цьому, на початку судового засідання позивачка ствердила, що вона не претендує на власність позивачів, а саме на спірний будинок по вул. Вижницькій, м. Чернівці, їй просто потрібна прописка. В подальшому відповідачка ствердила, що вона претендує на право жити в спірному будинку.
Представник відповідачки в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на вимоги ст.ст. 71, 72 ЖК України, які передбачають збереження житла з поважних причин, а саме, при тимчасовому виїзді за кордон, пов»язаному з роботою та при передачі неповнолітнього на виховання до родичів.
Відповідачка ОСОБА_6, будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка пояснила, що з 2000 року вона виїхала за кордон і в спірному будинку більше не проживала. В будинку №19 по вул. Вижницькій, в м.Чернівці залишились проживати її брати і батько. На той час її чоловік зловживав спиртним, її неповнолітня донька ОСОБА_3 проживала в с.Молодія з бабусею. Перебувачи за кордоном, вона висилала гроші в с.Молодію на утримання її неповнолітньої доньки. Коли вона їхала за кордон, то сказала своїм братам , що лишає свою частку в будинку №19 по вул. Вижницькій, м. Чернівці. Приблизно в 2008 році позивачі зателефонували їй і повідомили, що є рішення суду про визнання її та доньки ОСОБА_3 такими, що втратили право на житло по вул. Вижницькій, 19, м. Чернівці, на що вона їм сказала, що у випадку потреби прописки, щоб вони прописали її доньку у м.Чернівці в зазначеному будинку. В кінці 2010 року до неї зателефонувала донька ОСОБА_3, яка повідомила, що їй потрібна прописка в м.Чернівці, після чого вона зателефонувала своїм братам -позивачам по справі і попросила їх про це. Пізніше вони зателефонували і відмовили їй у цьому, пояснивши, що паспортний стіл відмовляє їм у прописці племінниці. При цьому, ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_3 спочатку говорила їй про те, що їй потрібна прописка по вул.Вижницькій, 19, а зараз говорить, що потрібне саме жило. Разом з тим, ОСОБА_6 ствердила, що вона особисто в Іспанії має житло, на будинок №19 по вул. Вижницькій -не претендує. А також, на її погляд, в будинку №19 по вул.Вижницькій -ОСОБА_3 фактично немає де проживати, оскільки там немає місця. Вона пропонувала доньці купити квартиру, однак остання відмовляється. При цьому, ОСОБА_6 повідомила, що її донька ОСОБА_3 не приходила в спірний будинок по вул.Вижницькій, 19, а також заперечила те, що її в цей будинок не пускали . Підписану нею в Іспанії нотаріальну заяву на даний час не підтримує, зазначивши, що викладені в ній обставини не відповідають дійсності. Крім цього, ОСОБА_6 пояснила, що на праві власності їй належить земельна ділянка, розташована на вул. Задубрівській, 2-А в м.Чернівці, де забитий фундамент, однак це розпочате будівництво на даний час припинено.
Відповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо їх задоволення.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Виконкому Чернівецької міської ради в судове засідання не з'явився, спрямували до суду заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі, посилаючись на те, що рішення суду не впливає на інтереси територіальної громади. (а.с. 12)
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з будинком №19 по вул. Вижницькій, в м.Чернівці. ОСОБА_3 проживала в даному будинку приблизно до 10 років, після чого поїхала проживати з батьком в с.Молодія до своєї тітки. ОСОБА_10 -ОСОБА_6 в цей час виїхала за кордон. На протязі трьох, чотирьох років після того, як Настя виїхала з будинку, вона періодично приходила в цей будинок та навідувала діда. Після цього вона її більше не бачила.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала покази аналогічні показам свідка ОСОБА_11 Уточнила, що останні 4 роки батька ОСОБА_10 не бачила, Настя ходила в школу в с.Молодія, за нею доглядала тітка. Батько з Настєю не жив. При цьому, вона бачила, що покійний дідусь Насті приїжджав до них в гості в с.Молодію разом з дядьком -ОСОБА_5. Однак це було перші роки, як Настя переїхала в с.Молодію. Потім вона їх більше не бачила. А також, свідок ствердила, що позивачі знали де весь цей час проживає Настя. На даний час зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що останню виписали з будинку по вул. Вижницькій в м.Чернівці без її відома. Зокрема, ОСОБА_10 їй повідомила, що коли міняла паспорт у ЖРЕПі, тоді і дізналася про її виписку. ОСОБА_13 продовжує жити у тітки в с.Молодія.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що проживає по сусідству з позивачами. На початку 2000 року неповнолітня на той час ОСОБА_3 виїхала разом з батьком проживати в с.Молодія, після чого в будинок на вул. Вижницьку, м.Чернівці, вони більше не поверталися і ОСОБА_3 він там більше не бачив. В 2008 році батько ОСОБА_10 - ОСОБА_15 при зустрічі скаржився, що її виписали з квартири в будинку по вул. Вижницькій, однак сказав, що їм це не потрібно, оскільки Настя забезпечена і проживає в будинку в с.Молодія.
Свідок ОСОБА_16 пояснила в судовому засіданні, що вона знайома з позивачами приблизно 6-7 років. З 2007 року ОСОБА_5 знімає в неї кімнату. А тому вона постійно чула, як ОСОБА_5 говорив зі своєю сестрою ОСОБА_6, яка проживає за кордоном, по телефону. Зокрема, взимку 2008 року вона чула як ОСОБА_5 сказав по телефону своїй сестрі, що вони з братом виписали її по рішенню суду з квартири по вул. Вижницькій, м. Чернівці, на що остання спочатку обурилась, але потім заспокоїлась. В 2011 році вона випадково почула, як він знову говорив з сестрою по телефону. Під час цієї розмови сестра ОСОБА_6 просила ОСОБА_5 прописати в будинок на вул. Вижницьку її доньку ОСОБА_3, оскільки їй потрібна місцева прописка. Пізніше сестра передзвонила і спитала в ОСОБА_5 чи прописав він Настю, на що той відповів, що йому у ЖРЕПі відмовили, після чого ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_5, що буде оскаржувати рішення суду. А також, свідок ОСОБА_16 повідомила, що особисто була присутня при розмові між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в автобусі, коли ОСОБА_5 спитав у Насті чи не ображається вона, що вони її виписали з будинку по вул. Вижницькій, на що остання відповіла, що їй нічого не потрібно. Це було приблизно в 2008-2009 роках.
Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на час подання позову були користувачами квартири в будинку №19 по вул. Вижницькій в м.Чернівці, а вказаний будинок належав на той час місцевій раді, і складається з трьох житлових кімнат житловою площею 50,4 м2, загальною площею 74,3 м2, що підтверджується довідкою КЖРЕП №5 м. Чернівці від 20.08.2007 року №2122. Особовий рахунок на той час було відкрито на батька позивачів ОСОБА_7, який помер 05.08.2007 року, що підтверджується довідкою КЖРЕП від 20.08.2007 року №2122 та свідоцтвом про смерть. ( т.1 а.с. 8-9)
В спірній квартирі на час подання позову були зареєстровані та постійно проживали: позивач - ОСОБА_1, його малолітній син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивач ОСОБА_1, а також зареєстровані відповідачі ОСОБА_17 та її донька ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою КЖРЕП №5 м. Чернівці від 20.08.2007 року №2122. (т.1 а.с. 9)
Судом також встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 та її донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в спірній квартирі не проживають з 2000 року, що підтверджується актом КЖРЕП №5 від 21.08.2007 року ( т.1 а.с. 5). А також даний факт в судовому засіданні визнали самі відповідачі та підтвердили вищевказані свідки.
Судом встановлено, що відповідачі добровільно покинули спірне житло. Перешкод для проживання відповідачам ніхто не створював.
Відповідно до ч.2 ст.29 ЦК України -фізична особа, яка досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ч.3 ст.160 СК України -якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.
Відповідно до наведених вимог закону, судом встановлено, що батьки неповнолітньої ОСОБА_3, як на час коли їй виповнилось 14 років, так і на час подання позову до суду, проживали окремо, що в судовому засіданні підтвердили самі сторони . На час подання позову до суду -11.01.2008 року, ОСОБА_3 виповнилось 17 років.
Як пояснила сама відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні, в червні 2007 року вона закінчила школу в с.Молодія та поступила в навчальний заклад в м.Чернівці на заочну форму навчання, однак продовжувала проживати в с.Молодія.
Як ствердила в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3, в 2007 році після смерті діда вона одного разу приходила в будинок №19 по вул. Вижницькій, м. Чернівців, однак він був закритий і нікого не було. Другий раз вона прийшла в спірний будинок лише весною 2008 року, коли вже було тепло. Тоді вона сказала ОСОБА_8, що хоче зробити порядок в одній із кімнат, закрити її на ключ, щоб там нікого не було. Вона сказала ОСОБА_8, що буде інколи сюди приїжджати збирати яблука та сливи, на що останній відповів, що їй нема що тут робити. При цьому, на запитання головуючого відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що на той час, поки що, це житло їй було не потрібно, оскільки вона проживала у тітки в с.Молодія.
При цьому, відповідачка ОСОБА_3 ствердила, що з приводу того, що її не пустили в будинок весною 2008 року, вона нікуди не зверталась, в тому числі і в правоохоронні органи. Ніякі свідки це підтвердити також не можуть.
Разом з тим, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 підтвердили той факт, що взагалі не бачили ОСОБА_3 по вул. Вижницькій, 19 в м.Чернівці приблизно з 2005 року.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Таким чином, судом встановлено, що на час подання позову до суду відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 більше ніж 6 місяців не проживали в спірному будинку №19 по вул. Вижницькій в м.Чернівці без поважних причин.
Згідно ст. 71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Отже, відповідно до ч.1 ст.71, ст.72 ЖК України відповідачі є особами, які втратили право на житло як такі, що не проживали по спірній адресі без поважних причин понад 6 місяців.
Відповідно до ст. 72 житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Разом з тим, посилання представника відповідачки ОСОБА_3 на вимоги ст.ст. 71, 72 ЖК України, які передбачають збереження житла з поважних причин, а саме, при тимчасовому виїзді за кордон, пов»язаному з роботою, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки суду не надані належні та допустимі докази того, що відповідачка ОСОБА_6 здійснила тимчасовий виїзд за кордон в офіційному порядку, пов»язаному з роботою. Більше того, сама відповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснивши, що перебуває за кордоном у шлюбі і має другу дитину. Таким чином виїзд останньої за кордон не пов»язаний з умовами чи характером роботи, а перебування за кордоном більше 10 років не носить тимчасовий характер.
Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і посилання представника відповідачки ОСОБА_3 на те, що відповідачка ОСОБА_6 передавала позивачам кошти на утримання спірного житла. Цю обставину спростувала в судовому засіданні і сама відповідачка ОСОБА_6 А також, згідно наявної в матеріалах справи розписки ОСОБА_6, остання стверджує, що кошти, які вона передавала по системі Вестерн Юніон на прізвище свого брата ОСОБА_1, він витрачав на її власні потреби на будівництво житлового будинку та приватизацію земельної ділянки. ( т.2 а.с. 79)
Що стосується відповідачки ОСОБА_3, то на час звернення до суду з позовом останній виповнилось 17 років , вона навчалася в м.Чернівці на заочній формі навчання і проживала в с.Молодія.
Судом встановлено, що будь-яких перешкод в користуванні спірним житлом відповідачці ОСОБА_3 ніхто не створював. Той факт, що будь-яких заяв в правоохоронні органи з цього приводу не поступало, підтвердила в судовому засіданні сама відповідачка.
За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному об'ємі.
Керуючись вимогами ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, де третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача є Виконком Чернівецької міської ради про визнання особами, що втратили право користування житловим приміщенням - задоволити.
Визнати ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування житловим приміщенням в одноквартирному будинку по вул. Вижницька, 19 в м.Чернівці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: