Справа №2-764/12 рік
12 квітня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Чебан В.М.
при секретарі: Костащук І.І.
з участю прокурора Тимчука Д.В.
розглянувши у судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Обласної комунальної установи Головного управління охорони здоров'я Чернівецької облдержадміністрації «Чернівецька обласна клінічна лікарня»до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
Позивач - прокурор Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Обласної комунальної установи Головного управління охорони здоров'я Чернівецької облдержадміністрації «Чернівецька обласна клінічна лікарня» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, посилаючись на те, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.09.2011 року по справі №1-251/2011 ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності за ст.122 ч.1 КК України на підставі ст.ст.1 п. «В», 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»та кримінальну справу щодо нього провадженням закрито.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 13.10.2010 року приблизно о 14 год. 20 хв., перебуваючи на розі вулиць Червоноармійська - Сторожинецька в м. Чернівці, в ході суперечки з ОСОБА_2, маючи на меті умисне нанесення тілесних ушкоджень, умисно протиправно наніс 1 удар кулаком по обличчю ОСОБА_3, після чого, продовжуючи свої дії, спрямовані на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 умисно, протиправно наніс ОСОБА_2 1 удар кулаком в область голови та декілька ударів по тілу, чим спричинив згідно висновку судово-медичної експертизи № 382д від 28.02.2011 року наступні тілесні ушкодження: перелом вилицевої дуги зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили довготривалий розлад здоров'я; садна в скроневій ділянці зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст. 122 ч.1 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до довідки Чернівецької обласної клінічної лікарні від 25.03.2011 року №349, потерпілий ОСОБА_2 знаходився на лікуванні у відділенні хірургічної стоматології з 13.10.2010р. по 21.10.2010р. (8 ліжко-днів). Середня вартість одного ліжко-дня лікування складає 108,43 грн. Витрати за 8 ліжко-днів становлять 867,44 грн.
Вказані збитки державі у вигляді витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, заподіяні протиправними діями ОСОБА_1
Відповідно до ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства.
Також, відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Прокуратурою Шевченківського району м. Чернівці 08.04.2011 року до ОСОБА_1 в інтересах Чернівецької обласної клінічної лікарні було пред'явлено позовну заяву про відшкодування вищевказаних витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, однак у зв'язку із закриттям справи даний позов судом залишений без розгляду.
Статтею 14 Закону України «Про амністію у 2011 році»визначено, що амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.
У відповідності із вимогами ч. 4 ст.28 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову у кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Обласної комунальної установи Головного управління охорони здоров'я Чернівецької облдержадміністрації «Чернівецька обласна клінічна лікарня»витрати, понесені на лікування потерпілого від злочину в сумі 867,44 грн.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Представник ЧОКЛ в судове засідання не з'явився, однак до його початку подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомлений про день, місце та час розгляду даної справи в суді, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність та постановити заочне рішення.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.09.2011 року по справі №1-251/2011 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ст.122 ч.1 КК України на підставі ст.ст.1 п. «В», 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» та кримінальну справу щодо нього провадженням закрито. (а.с.4).
Відповідно до довідки Чернівецької обласної клінічної лікарні від 25.03.2011 року №349, потерпілий ОСОБА_2 знаходився на лікуванні у відділенні хірургічної стоматології з 13.10.2010р. по 21.10.2010р. (8 ліжко-днів). Середня вартість одного ліжко-дня лікування складає 108,43 грн. Витрати за 8 ліжко-днів становлять 867,44 грн.
Вказані збитки державі у вигляді витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, заподіяні протиправними діями ОСОБА_1І.(а.с.6).
Відповідно до ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу. У разі коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх проводиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у ч. 1 цієї статті.
Згідно зі ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Також, відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Прокуратурою Шевченківського району м. Чернівці 08.04.2011 року до ОСОБА_1 в інтересах Чернівецької обласної клінічної лікарні було пред'явлено позовну заяву про відшкодування вищевказаних витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, однак у зв'язку із закриттям справи даний позов судом залишений без розгляду.
Статтею 14 Закону України «Про амністію у 2011 році»визначено, що амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.
У відповідності із вимогами ч. 4 ст.28 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову у кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його у порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1206 ЦК України; ст. 28, 93-1 КПК України; ст. 14 З.У. «Про амністію в 2011 році»; ст.ст. 59-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Винести заочне рішення.
Позов прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Обласної комунальної установи Головного управління охорони здоров'я Чернівецької облдержадміністрації «Чернівецька обласна клінічна лікарня»до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Обласної комунальної установи Головного управління охорони здоров'я Чернівецької облдержадміністрації «Чернівецька обласна клінічна лікарня»витрати, понесені на лікування потерпілого від злочину в сумі 867 ( вісімсот шістдесят сім) гривень 44 (сорок чотири) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.